про відмову у задоволенні клопотання про відвід судді
07 жовтня 2020 рокум. Ужгород№ 260/794/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М., розглянувши заяву в порядку письмового провадження заяву представника позивача про відвід судді у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області, Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, третя особа - Публічне акціонерне товариство - "ОТП Банк", -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Закарпатській області, Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, третя особа - Публічне акціонерне товариство - "ОТП Банк".
Представник позивача у заяві від 29.09.2020 року просить суддю Гебеш С.А. заявити собі самовідвід, оскільки на його думку протягом декількох засідань суддя дуже прискіпливо з'ясовував дотримання позивачем строку звернення з позовом, шукаючи як би залишити позов без розгляду, що є обставиною, яка викликає сумнів у неупередженості та об'єктивності судді. А в разі не заявлення сомовідводу суддею Гебеш С.А. представник позивача вказує про те, що заявляє відвід судді Гебеш С.А.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року (суддя - Гебеш С.А.) заяву позивача про відвід головуючому судді Гебеш С.А. у справі №260/794/20 передано для вирішення питання про відвід судді в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2020 року, суддею з розгляду заяви про відвід судді Гебеш С.А. визначено суддю Закарпатського окружного адміністративного суду Луцовича М.М.
Згідно ч. 3 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч. 4 ст. 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно ч. 8 ст. 40 КАС України, Суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Відповідно до ч. 11 ст. 40 КАС України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Перевіривши доводи, наведені представником позивача на обґрунтування заяви про відвід судді, суд дійшов наступного висновку.
Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлені ст. 36 КАС України, відповідно до якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Зокрема, зі змісту заяви про відвід вбачається, що вона ґрунтується на положеннях пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до вказаної процесуальної норми суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу, якщо наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський Суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб'єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об'єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивного критерію, то він полягає у з'ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Проте презюмується особиста неупередженість. Щодо об'єктивного тесту, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки суддів, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості суддів. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об'єктивно виправданим (рішення ЄСПЛ у справі Клейн та інші проти Нідерландів).
Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб'єктивному критерію особиста безсторонність судді презюмується.
Що стосується об'єктивного критерію, то побоювання заявника, що суддя є небезстороннім не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки по своїй суті вони є сугубо гіпотетичними і не підтверджуються такими фактами, які могли б викликати сумніви щодо неупередженості судді. Жодних обставин тому, що вказаний суддя не є вільним від стороннього впливу чи будь-якого втручання у судовий розгляд справи, у заяві про відвід не наведено.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як вбачається із мотивів заяви про відвід судді Гебеш С.А., доводи представника позивача ґрунтуються на його незгоді з прийнятими в ході розгляду справи суддею процесуальними рішеннями, зокрема: винесення ухвали про залишення позову без руху, з'ясування (на думку, представника позивача дуже прискіпливо) у судових засіданнях питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду та допуск ОСОБА_2 до участі у справі в якості представника відповідача 1.
При цьому суд зазначає, що не може слугувати підставою для відводу судді незгода позивача із постановленою процесуальною ухвалою про залишення позову без руху. Як і не можуть слугувати підставами для відводу судді й інші процесуальні питання які здійснювались суддею в ході розгляду даної справи, як зокрема дослідження питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду та допуск до участі у справі представника відповідача, з наданням такому можливості заявляти клопотання та висловлювати думку щодо процесуальних питань.
Таким чином, заявлені представником позивача підстави для відводу судді Гебеш С.А. є такими, які не ґрунтуються на приписах Кодексу адміністративного судочинства України, та, зокрема, ч.4 ст.36 КАС України.
Крім того, згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
При цьому, незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.
З огляду на вище викладене, доводи про упередженість або не об'єктивність судді Гебеш С.І. по відношенню до розгляду даної справи мають характер припущень та наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, обґрунтованих підстав упередженості головуючого судді заявником не вказано, а судом не встановлено, відтак заява про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 36, 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В задоволенні заяви представника позивача про відвід судді Гебеш С.А. у адміністративній справі №260/794/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області, Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, третя особа - Публічне акціонерне товариство - "ОТП Банк" - відмовити.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя М.М. Луцович