(про відмову у забезпеченні позову)
08 жовтня 2020 року м. Житомир справа № 240/17587/20
категорія 111060000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Попової О. Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, у якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-61404-53У від 12.02.2020 прийняту ГУ ДПС в Житомирській області.
Одночасно з позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить суд постановити ухвалу про забезпечення позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області, про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), а саме: зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - вимоги про сплату позивачем боргу (недоїмки) № Ф-61404-53У від 12.02.2020 р.
Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач зазначив про те, що ним поданий до Житомирського окружного адміністративного суду позов до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки). Невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача на підставі оскаржуваної вимоги відкрите виконавче провадження та винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи позивача, яка направлена роботодавцю - ДУ «Бучанська виправна колонія № 85». Позивач зазначив, що його данні внесено до Єдиного реєстру боржників, що значно обмежує його конституційне право. Вказує, що оскаржувана вимога винесена внаслідок неналежного виконання своїх обов'язків посадовими особами контролюючого органу, порушена процедура прийняття відповідного рішення контролюючим органом, порушені конституційні права громадянина.
У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.
Згідно ч. 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали адміністративного позову в межах вирішення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, оцінивши підстави цієї заяви, суд приходить до наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Аналізуючи вказані вище норми у сукупності, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів.
Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем існування визначених у статті 150 КАС України обставин, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.
Суд зауважує, що заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано, у чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що прийняття ГУ ДПС в Житомирській області вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-61404-53У від 12.02.2020 та органами ДВС рішень, спрямованих на забезпечення виконання такої вимоги само по собі не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову, а повернення суми сплаченого штрафу є можливим у випадку задоволення позову відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 03 вересня 2013 року № 787 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182.
З урахуванням викладеного, суд не знайшов достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у забезпеченні позову.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено 08.10.2020
Суддя О.Г. Попова