08 жовтня 2020 року м. Житомир
справа № 240/9282/20
категорія 111020300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
встановив:
Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 податкову заборгованість в сумі 18805 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Житомирському управлінні Головного управлінні Державної податкової служби у Житомирській області є платником податків і зборів. За відповідачем рахується податковий борг у розмірі 18805 грн, з яких: 18805 грн - з єдиного податку з фізичних осіб.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвала про відкриття провадження у справі була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана відповідачем 08.07.2020, про що свідчить підпис відповідача у поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження не надіслав до суду відзив на позовну заяву.
Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Згідно з положеннями ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Матеріали справи свідчать, що у ОСОБА_1 (ідн. номер НОМЕР_1 ) існує податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 18805 грн - основний платіж (а.с. 5).
ОСОБА_1 подав:
- податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2019 рік (звітна нова) від 29.10.2019, у якій самостійно визначив податкове зобов'язання зі сплати єдиного податку, яке підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 14332,65 грн (а.с.8);
- податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2019 рік (звітна) від 31.01.2020, у якій самостійно визначив податкове зобов'язання зі сплати єдиного податку, яке підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 4472,40 грн (а.с.7).
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення податкової вимоги сума податкового боргу змінилась, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.
Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області сформована та направлена відповідачу податкова вимога форми "Ф" №260984-51 від 25.11.2019 на загальну суму податкового боргу у розмірі 14332,60 грн, яка направлялась на адресу відповідача, однак поштове відправлення не було вручено та повернулося із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.9).
Доказів сплати податкового боргу або оскарження податкової вимоги відповідачем до матеріалів справи не надано.
Відповідно до п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання в сумі 18805 грн є податковим боргом.
Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно зі ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене та зважаючи на те, що відповідач відзив на позовну заяву та докази погашення податкового боргу до суду не надав, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 в розмірі 18805 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи положення до ч. 2 ст. 139 КАС України та відсутність судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору понесені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
Позов Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, Житомир,10003, код ЄДРПОУ 43142501) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн.номер НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області податковий борг з єдиного податку в розмірі 18805 (вісімнадцять тисяч вісімсот п"ять ) грн 00 (нуль) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено в повному обсязі 08 жовтня 2020 року.
Суддя А.В. Горовенко