Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 жовтня 2020 р. Справа№200/8127/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Адвокат Булгакова Оксана Дмитрівна в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, буд.3) про визнання дій щодо припинення виплати пенсії з липня 2018 року по теперішній час протиправними, скасування рішення про припинення виплати пенсії, зобов'язання відновити виплату пенсії та виплатити заборгованість за минулий час з урахуванням (доплат, надбавок, перерахунків) з моменту припинення 01.07.2018. Позов вмотивовано тим, що відповідачем безпідставно припинено виплату пенсію.
07 вересня 2020 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
25 вересня 2020 року ухвалою суду відмовлено у задоволені заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
23 вересня 2020 року до суду надійшов відзив, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог. Зазначив, що позивачу з 01.07.2018 припинено нарахування та виплату пенсії у зв'язку з тим, що позивач не проживає за адресою, яку зазначив у довідці внутрішньо переміщеної особи. Посилається на необхідність застосування норм Постанов Кабінету Міністрів, якими визначений порядок припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України; місце реєстрації, згідно паспортних даних місто Покровськ, перебуває на обліку у відповідача.
На виконання вимог ухвали суду від 07.09.2020 позивачем надана довідка (від 15.09.2020 №26/03.2-11) про нараховані, однак не виплачені суми пенсії за період липень 2018 року - вересень 2020 року.
Суд зазначає, що у цій справі сам факт існування у позивача права на отримання пенсії не оспорюється сторонами. Суть права позивача є достатньо чіткою і передбачено діючим законодавством. Спірним питання є невиплата належної пенсії позивачу.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Питання виплати пенсій врегульовані статтею 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.
Судом встановлено, що позивач з 26 листопада 2014 року по 22 грудня 2017 року зареєстрований за місцем проживання: АДРЕСА_2 , у період з 22 грудня 2017 року по 15 листопада 2019 року - в АДРЕСА_3 , з 15 листопада 2019 року в АДРЕСА_4 .
Судом встановлено, що виплату пенсії позивачу з 1 липня 2018 року припинено у зв'язку із відсутністю позивача за адресою АДРЕСА_2 , про що свідчить конверт, який повернуто на адресу відправника із зазначенням причин: «адресат вибув».
Таке посилання суд вважає хибним, оскільки станом на час відправки кореспонденції на цю адресу (14.06.2018) позивач проживав за адресою АДРЕСА_3 .
Крім того, суд наголошує, що відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Суд вважає неприйнятним посилання відповідача на Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 №1706-VII та постанов Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 року, № 637 від 05.11.2014 року, оскільки позивач зареєстрований в місті Покровськ, а доказів на підтвердження у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи сторонами не надано.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку щодо порушення відповідачем вимог частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки з липня 2018 року позивачу припинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення та за відсутності законодавчо встановлених підстав.
Позовні вимоги про скасування рішення про припинення виплати пенсії задоволенню не підлягають, оскільки відповідне рішення а ні позивачем, а ні відповідачем до суду не надано.
Щодо розподілу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підтвердження сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. позивачем надана квитанція від 27.08.2020 №46952.
Враховуючи те, що фактично позовні вимоги задоволені, оскільки припинення виплати пенсії визнано протиправним та зобов'язано відповідача вчинити певні дії, суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Як встановлено приписами частин другої-п'ятої статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Представництво інтересів позивача здійснено адвокатом Буглгаковою Оксаною Дмитрівною (свідоцтво серії НОМЕР_2 ).
03 лютого 2020 року між адвокатом Булгаковою О.Д. та ОСОБА_1 укладено договір представництва про надання правничої допомоги. За умовами п. 3.1 договору замовник сплачує адвокату винагороду у розмірі визначеною в Додатку №1 до цього Договору.
Разом з цим, суд зауважує, що додаток №1 до позовної заяви не надано.
Згідно вимог статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У свою чергу, підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
На підтвердження витрат на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн. надано прибутковий касовий ордер, квитанцію до прибуткового касового ордеру б/н від 28.08.2020, які містять інформацію про складові: консультація - 200 грн., складання позовної заяви - 1500,00 грн., супровід: судовий, УПФУ, ВДВС - 1800 грн.
За таких обставин, враховуючи те, що витрати на правову допомогу сформовані при подані позовної заяви, при цьому витрати на супровід УПФУ, ВДВС не стосуються витрат, що пов'язані з розглядом справи у суді, суд вважає за необхідне сягнути на користь позивача підтверджені витрати на правову допомогу у розмірі 1700,00 грн (консультація - 200 грн., складання позовної заяви - 1500,00 грн.).
Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з липня 2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, буд.3) відновити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) виплату пенсії з 01 липня 2018 року та сплатити заборгованість по пенсії, що виникла з 01 липня 2018 року.
У задоволені позовної вимоги про скасування рішення про припинення виплати пенсії відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, буд.3) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Кошкош