08 жовтня 2020 року Справа № 160/7086/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністратвирним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 21561,10 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що в інтегрованих картках платника податків обліковується податковий борг в загальній сумі 21561,10 грн., який виник податкових повідомлень-рішень. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги та стягнути наявний у відповідача податковий борг.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2020р. відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін та встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову.
Так, з метою з'ясування інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи із запитом від 01.07.2020 №25344. Проте, відповідно до відповіді відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС України у Дніпропетровській області від 10.07.2020р. вбачається, що адреса, зазначена у позовній заяві, як зареєстроване місце проживання відповідача, не значиться.
Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалося у спосіб, передбачений ст. 130 КАС України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб- порталі Судова влада України, що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.
Фізична особа ОСОБА_1 перебуває на обліку, як платник податків в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області .
Судом встановлено, що в інтегрованих картках платника податків відповідача обліковується податковий борг на загальну суму 21561,10 грн., у тому числі пеня 2740,83 грн., який складається з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 16624,69 грн., в тому числі пеня 2108,33 грн. та з військового збору в сумі 4936,41 грн., в тому числі пеня 632,50 грн.
Так, податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 16624,69 грн., в тому числі пеня 2108,33 грн., виник відповідно до податкового повідомлення - рішення (форма «Р») від 05.09.2018р. № 0401151304 по основному платежу на суму 11477,09 грн. та по штрафним санкціям на суму 2869,27 грн. та податковому повідомленню-рішенню (форма «ПС») від 05.09.2018р. №0401201304 по штрафним санкціям на суму 170,00 грн.
На виявлені органом ДПС суми занижень податкових зобов'язань нараховано пеню відповідно до п.п. 129.1.2 ст.129 Податкового кодексу України на податкове повідомлення - рішення (форма «Р») №0401151304 від 05.09.2018р. на суму 2108,33 грн.
Податковий борг з військового збору у сумі 4936,41 грн., в тому числі пеня - 632,50 грн., виник згідно податкового повідомлення - рішення (форма «Р») від 05.09.2018 р. № 0401221304 по основному платежу на суму 3443,13 грн. та по штрафним санкціям 860,78 грн.
На виявлені органом ДПС суми занижень податкових зобов'язань нараховано пеню відповідно до п.п. 129.1.2 ст.129 Податкового кодексу України на податкове повідомлення- рішення (форма «Р») №0401221304 від 05.09.2018р. на суму 632,50 грн.
У добровільному порядку відповідач не погасив вищевказаний податковий борг, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.
Підпункт 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або 1 суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку податку на додану, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України).
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача направлялася податкова вимога від 06.11.2018 р. №277-51 на суму 21561,10 грн., яка була надіслана 20.11.2018р. на адресу відповідача засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення.
Доказів оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги у суду відсутні.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пп. 95.2, 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з п.п. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Станом на день вирішення спору доказів на підтвердження сплати податкового боргу чи оскарження його в судовому порядку до суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 21561,10 грн.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Таким чином, судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856; вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49600) - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 21561,10 грн. (двадцять одна тисяча п'ятсот шістдесят одна гривня десять копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) М.В. Дєєв
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Помічник судді І.В.Калита
08.10.2020
Рішення не набрало законної сили 08 жовтня 2020 р.
Помічник судді І.В.Калита