08 жовтня 2020 року Справа № 160/7329/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
1. 03.07.2020 засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні до трудового (страхового) стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодів роботи з 09.08.1978 по 01.04.1980 у Придніпровському заводі залізобетонних конструкцій та з 01.04.1980 по 16.05.1985 в Автотранспортному підприємстві тресту «Мосспецатоменергомонтаж»;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до трудового (страхового) стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періоди роботи з 09.08.1978 по 01.04.1980 у Придніпровському заводі залізобетонних конструкцій та з 01.04.1980 по 16.05.1985 в Автотранспортному підприємстві тресту «Мосспецатоменергомонтаж»;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за віком з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 14.11.2019.
2. Ухвалою суду від 08.07.2020 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); відповідачу надано строк для надання відзиву на позовну заяву та витребуваних доказів.
3. 28.07.2020 від відповідача надійшли належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
4. 29.07.2020 засобами поштового зв'язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з доказом його направлення позивачу, надано письмові пояснення щодо незарахованих періодів.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
5. Позивачу відмовлено у призначенні пенсій з огляду на недостатній для цього стаж роботи - 22 роки 2 місяці 22 дні, замість необхідних 26 років.
6. Спірні правовідносини виникли з приводу невключення органом Пенсійного фонду до страхового стажу при призначенні пенсії періодів роботи у Придніпровському заводі залізобетонних конструкцій та Автотранспортному підприємстві тресту «Мосспецатоменергомонтаж», з огляду на відсутність дат видання наказів про звільнення в трудовій книжці.
7. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 62 Закону № 1788-ХІІ).
8. Звернувшись до відповідача із заявою про призначення пенсії від 05.02.2020, позивач надав, в тому числі, трудову книжку № НОМЕР_1 .
9. Як вбачається із запису № 6, 09.08.1978 позивач був прийнятий шофером 3-го класу до гаражу Придніпровського заводу залізобетонних конструкцій на підставі наказу № 175 від 08.08.1972. В подальшому 01.04.1980 відповідно до наказу № 14/к був звільнений з роботи за переводом до Автотранспортного підприємства тресту «Мосспецатоменергомонтаж», що підтверджується записом № 7 трудової книжки.
10. До АТП тресту «Мосспецатоменергомонтаж» позивач був зарахований 01.04.1980 за наказом № 9/к від 02.04.1980 (запис № 8) та працював до 16.05.1985, коли був звільнений наказом № 89/к (запис № 10).
11. Позивач вважає, що записи про трудову діяльність, що містяться у трудовій книжці за № № 6-8 та 10 відповідають вимогам Інструкції, а тому висновки органу Пенсійного фонду про неврахування цих періодів роботи до трудового стажу є безпідставними.
12. Оскільки запис про звільнення вноситься до трудової книжки саме в день звільнення, доводи відповідача про те, що незазначення дати видачі наказів про звільнення перешкоджає зарахуванню періодів роботи з 09.08.1978 по 01.04.1980 та з 01.04.1980 по 16.05.1985 до трудового стажу є необгрунтованим.
13. Позивач звернувся за призначенням пенсії протягом трьох місяців з часу досягнення пенсійного віку, вона повинна бути призначена з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 14.11.2019, відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
14. Відповідач проти позову заперечив повністю, зазначив, що враховуючи всі документи в сукупності, надані позивачем для призначення пенсії за віком, а саме: трудову книжку, дані з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та довідок, загальний страховий стаж складає 22 роки 2 місяці 22 дні при необхідних 26 роках.
15. До стажу позивача не було зараховано періоди роботи з 09.08.1978 по 01.04.1980 та з 01.04.1980 по 16.05.1985, оскільки відсутня дата наказу на звільнення.
16. Трудова книжка містить обов'язкову графу (на підставі чого внесено запис (документ, його дата та номер). Записи у трудовій книжці позивача являються неповними. Відповідач не має законних підстав прийняти уваги дані записи при зарахуванні до стажу періодів роботи.
17. Будь-яких інших документів, підтверджуючих періоди роботи з 09.08.1978 по 01.04.1980 на Придніпровському заводі залізобетонних конструкцій, та з 01.04.1980 по 16.05.1985 на Автотранспортному підприємстві тресту «Мосспецатоменергомонтаж» позивач не надав.
18. Позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
19. 05.02.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Самарський відділ обслуговування громадян (сервісний центр)) з заявою про призначення пенсії за віком.
20. До заяви позивачем надано: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; паспорт НОМЕР_2 ; трудову книжку НОМЕР_1 ; довідку із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 по день звернення ОК-5 від 05.02.2020; заяву про спосіб виплати пенсії (для виплати через банк); інші документи: пам'ятка пенсіонеру, відомості з РЗО, відомості з РС.
21. Заяву та документи прийнято 05.02.2020 і зареєстровано за № 1815.
22. Відділ з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, розглянувши заяву ОСОБА_1 від 05.02.2020, прийняв рішення «Про відмову в призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оформлене листом від 13.02.2020 № 1413/03.05-17, яким відмовив у призначенні пенсії з наступних підстав:
- зарахувати наступні періоди роботи згідно наданої трудової книжки немає можливості:
-- з 09.08.1978 по 01.04.1980, та з 01.04.1980 по 16.05.1985, оскільки відсутня дата наказу на звільнення;
-- з 10.10.1990 по 127.12.1993, оскільки не читається печатка;
-- з 15.03.1994 по 19.07.1996, оскільки відсутній код на печатці підприємства;
- враховуючи данні трудової, дані з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, та наданих довідок, загальний страховий стаж складає 22 роки 2 місяці 22 дні при необхідних 26 роках;
- таким чином, Вам відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- в разі доопрацювання даних документів в 3-х місячний термін пенсія буде призначена з дати права на пенсію. Якщо доопрацьовані документи будуть надані після 3-х місячного терміну, призначення пенсії буде проведено відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Документи надати за адресою до відділу звернення, згідно поданої заяви.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
23. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
24. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
25. Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
26. Положеннями статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
27. Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
28. Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
29. Згідно із пунктом д) частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
30. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), який набрав законної сили з 01.01.2004.
31. Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
32. Згідно із частиною першою статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
33. Відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
- з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
- з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
34. За правилами статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
35. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина 5 статті 45 Закону № 1058-IV).
36. Згідно із пунктом першим частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:
- пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
37. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07.07.2014) (далі - Порядок № 22-1).
38. Пунктом 4.1. Порядку № 22-1 встановлено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
39. Згідно з пунктом 4.2. Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності);
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
40. Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2. цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
41. Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління (пункт 4.3 Порядку № 22-1).
щодо підтвердження періодів роботи
42. Згідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
43. Відповідно до пункту першого «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
44. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
45. Пунктом 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
46. Згідно з пунктом 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
щодо оформлення записів у трудовій книжці
47. Мовою оригіналу Відповідно до «Инструкции о порядке ведения трудовых книжек на предприятиях, в учреждениях и организациях», утвержденной постановлением Госкомтруда СССР от 20.06.1974 № 162:
- «трудовая книжка является основным документом о трудовой деятельности рабочих и служащих;
- трудовые книжки ведутся на всех рабочих и служащих государственных, кооперативных и общественных предприятий, учреждений и организаций*, проработавших свыше 5 дней, в том числе на сезонных и временных работников, а также на нештатных работников при условии, если они подлежат государственному социальному страхованию;
- все записи в трудовой книжке о приеме на работу, переводе на другую постоянную работу или увольнении, а также о награждениях и поощрениях вносятся администрацией предприятия после издания приказа (распоряжения), но не позднее недельного срока, а при увольнении - в день увольнения и должны точно соответствовать тексту приказа (распоряжения);
- записи производятся аккуратно, перьевой или шариковой ручкой, чернилами черного, синего или фиолетового цвета;
- в случае выявления неправильной или неточной записи сведений о работе, переводе на другую постоянную работу, о награждениях и поощрениях и др. исправление производится администрацией того предприятия, где была внесена соответствующая запись. Администрация по новому месту работы обязана оказать работнику в этом необходимую помощь;
- исправленные сведения о работе, о переводах на другую постоянную работу, о награждениях и поощрениях и др. должны полностью соответствовать подлиннику приказа или распоряжения. В случае утраты приказа или распоряжения либо несоответствия их фактически выполнявшейся работе исправление сведений о работе производится на основании других документов, подтверждающих выполнение работ, не указанных в трудовой книжке;
- в разделах «Сведения о работе», «Сведения о награждениях», «Сведения о поощрениях» трудовой книжки (вкладыша) зачеркивание ранее внесенных неточных или неправильных записей не допускается;
- в графе 3 раздела «Сведения о работе» в виде заголовка пишется полное наименование предприятия;
- в графе 3 пишется: «Принят или назначен в такой-то цех, отдел, подразделение, участок, производство» с указанием их конкретного наименования, а также наименования работы, профессии или должности и присвоенного разряда. Записи о наименовании работы, профессии или должности, на которую принят работник, производятся: для рабочих - в соответствии с наименованиями профессий, указанных в Едином тарифно-квалификационном справочнике работ и профессий рабочих; для служащих - в соответствии с наименованиями должностей, указанных в Единой номенклатуре должностей служащих, или в соответствии со штатным расписанием;
- если за время работы рабочего или служащего наименование предприятия изменяется, то об этом отдельной строкой в графе 3 трудовой книжки делается запись: «Предприятие такое-то с такого-то числа переименовано в такое-то», а в графе 4 проставляется основание переименования - приказ (распоряжение), его дата и номер;
- при увольнении рабочего или служащего все записи о работе, награждениях и поощрениях, внесенные в трудовую книжку за время работы на данном предприятии, заверяются подписью руководителя предприятия или специально уполномоченного им лица и печатью предприятия или печатью отдела кадров;
- бланки трудовых книжек и вкладышей к ним хранятся в бухгалтерии предприятия как документы строгой отчетности и выдаются по заявке в подотчет лицу, ответственному за ведение трудовых книжек;
- по окончании каждого месяца бухгалтерия требует от лица, ответственного за ведение трудовых книжек, отчета о наличии бланков трудовых книжек и вкладышей к ним, с приложением приходного ордера кассы предприятия. На испорченные при заполнении бланки трудовых книжек и вкладышей к ним составляется акт (примерная форма акта прилагается)».
48. Зазначена Інструкція втратила чинність на підставі наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993.
49. Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58 затверджено «Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників» (у редакції, дійсній на час спірних правовідносин) в якій, зокрема, зазначено:
- трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника;
- трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню;
- записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону;
- усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження);
- записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону;
- записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення;
- у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу;
- бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок;
- по закінченні кожного місяця особа, яка відповідає за ведення трудових книжок, подає бухгалтерії звіт про наявність бланків трудових книжок і вкладишів до них і про суми, що одержані за заповнені трудові книжки і вкладиші до них, з додатком прибуткового ордеру каси підприємства.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
50. Право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості, гарантоване громадянам України частиною першою статті 46 Конституції України.
51. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
щодо визнання протиправними дій
52. Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів таких правовідносин і мають обов'язковий характер.
53. Отже, предметом оскарження є дії суб'єкта владних повноважень, якщо вони обмежують чи порушують права чи законні інтереси особи.
54. Розглянувши заяву позивача про призначення пенсії від 05.02.2020 Відділом з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення «Про відмову в призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оформлене листом від 13.02.2020 № 1413/03.05-17, яким відмовлено у призначенні пенсії через відсутність страхового стажу.
55. Належним способом захисту порушеного права позивача є саме оскарження рішення «Про відмову в призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оформлене листом від 13.02.2020 № 1413/03.05-17, яким відмовлено у призначенні пенсії.
56. Таким чином, з метою захисту порушеного права позивача суд розглядає на предмет законності рішення «Про відмову в призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оформлене листом від 13.02.2020 № 1413/03.05-17.
57. Суд зазначає, що Відділ з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є не окремою юридичною особою, а структурною одиницею Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача, оформленого листом від 13.02.2020 № 1413/03.05-17
58. Відповідач, розглянувши заяву позивача про призначення пенсії від 05.02.2020, прийняв рішення про відмову у її призначенні від 13.02.2020 № 1413/03.05-17 та не зарахував до страхового стажу наступні періоди із визначенням підстав незарахування:
- з 09.08.1978 по 01.04.1980, та з 01.04.1980 по 16.05.1985, оскільки відсутня дата наказу на звільнення;
- з 10.10.1990 по 27.12.1993, оскільки не читається печатка;
- з 15.03.1994 по 19.07.1996, оскільки відсутній код на печатці підприємства.
59. Згідно трудової книжки НОМЕР_1 у незарахованні періоди позивач:
- запис № 6: 09.08.1978 «Приднепровский завод железобетонных конструкций, зачислен в гараж шофером 3 класса», наказ № 175 від 08.08.1978;
- запис № 7: 01.04.1980 «Переведен в АТП треста «Мосспецатоменэргомонтаж», наказ № 14/к;
- запис № 8: 01.04.1980 «Принят водителем 3 класса Приднепровской автоколонны № 1», наказ № 9/к від 02.04.1980;
- запис № 9: 01.08.1981 «Присвоена квалификация водителя 2 класса»;
- запис № 10: 16.05.1985 «Уволен по собственному желанию ст. 38 КЗоТ УССР», наказ № 89/к;
- запис № 23: 10.10.1990 «Принят водителем 2-го класса в Приднепровскую автоколонну № 1», наказ № 174к від 12.10.1990;
- запис № 24: 30.12.1991 «В соответствии с приказом Минэнерго Украины АТП треста «МОССАЭМ» переименова в АТП треста «Южэлектросетьстрой», наказ № 82 від 04.12.1991;
- запис № 25: 27.12.1993 «Уволен по переводу в Управление механизации строительных работ треста «Южэлектросетьстрой» в связи с реорганизацией Приднепровской а/к согласно приказа треста № 121 от 27.12.1993 ст. 36 п. 5 КЗоТ Украины»;
- записи № № 28-29: з 15.03.1994 по 19.07.1996 «водитель ІІ класса Производственного кооператива «Новатор» при Приднепровском заводе монтажних изделий».
60. Відповідно до «Інструкцій про порядок ведення трудових книжок працівників», які діяли у періоди роботи позивача бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок.
61. Пунктом 4 Постанови Кабінету міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 № 301 передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
62. З урахуванням викладеного, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
63. Відсутність посилання чи неточних записів, відсутності печатки не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність ведення та заповнення трудової книжки.
64. Таким чином, недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
65. Зазначена оцінка узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а.
66. Крім того, відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного страхового стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
67. Відповідно до положень «Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України», затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України № 118 від 22.01.1996 (далі - Положення № 118):
- Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України - це автоматизована система збору, накопичення та обробки даних про підприємства та організації всіх форм власності, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо);
- Державний реєстр створюється з метою:забезпечення єдиних принципів ідентифікації суб'єктів господарської діяльності та їх державного обліку в межах інформаційного простору України; здійснення спостережень за структурними змінами в економіці, які відбуваються під час створення суб'єктів господарської діяльності, їх реорганізації та ліквідації; забезпечення державних органів інформацією про суб'єкти господарської діяльності; організації на основі Державного реєстру суцільних і вибіркових статистичних спостережень, одноразових обстежень та переписів; взаємодії на єдиних методологічних засадах з базами даних Національного банку, Головної державної податкової інспекції, Фонду державного майна, Антимонопольного комітету, інших міністерств і відомств; забезпечення в межах законодавства доступності, гласності та відкритості інформації про суб'єкти господарської діяльності для заінтересованих користувачів; забезпечення оперативного переходу до міжнародних систем класифікації та кодування;
- для включення до Державного реєстру суб'єкт господарської діяльності в десятиденний термін після його державної реєстрації (перереєстрації) або прийняття рішення (постанови, розпорядження, наказу) про створення, в тому числі філії, відділення, представництва тощо, подає до відповідного органу державної статистики заповнену облікову картку встановленого зразка, а також нормативні та установчі документи;
- у разі включення суб'єкта господарської діяльності до Державного реєстру йому встановлюється ідентифікаційний код і коди класифікаційних ознак. Ідентифікаційний код є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за суб'єктом протягом усього періоду його існування;
- використання ідентифікаційного коду з Державного реєстру є обов'язковим для всіх видів звітних та облікових документів, які використовуються за межами суб'єктів господарської діяльності. Звітні та облікові документи, в яких відсутній ідентифікаційний код з Державного реєстру, вважаються недійсними, їх використання тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.
68. Таким чином, Положенням № 118 регулюються обмеження щодо подання підприємством звітів та облікових документів без ідентифікаційного коду з Державного реєстру і ніяким чином не впливає на наявність трудового стажу позивача.
69. Поряд з цим, положення Постанови Верховної Ради України від 11.05.1992 № 2318-XII «Про заходи щодо забезпечення виконання вимог дозвільної системи» та «Інструкції про порядок видачі дозволів на виготовлення печаток і штампів», затвердженої наказом МВС України від 18.10.1993 № 643, не містять умов про нечинність фактично існуючих печаток та штампів та про обов'язок їх заміни.
70. Суд зазначає, що відсутність на печатці такого реквізиту як ідентифікаційний код з Єдиного державного реєстру підприємств не може спростовувати наявність трудового стажу та позбавляти позивача конституційного права на соціальний захист та вирішення питання призначення пенсії.
71. Крім того, на позивача не покладено обов'язок щодо перевірки усіх реквізитів печатки підприємства.
72. При цьому, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
73. Таким чином, в частині незарахованих періодів з 09.08.1978 по 01.04.1980, з 01.04.1980 по 16.05.1985, з 10.10.1990 по 27.12.1993, з 15.03.1994 по 19.07.1996 відповідачем допущено надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).
74. З урахуванням викладеного, відмовляючи у задоволенні позову в частині оскаржуваних дій, суд визнає протиправним та скасовує рішення Відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Дніпропетровській області прийнято рішення «Про відмову в призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оформлене листом від 13.02.2020 № 1413/03.05-17, яким відмовлено у призначенні пенсії позивачу за наслідками розгляду його заяви від 05.02.2020.
щодо зобов'язання вчинити певні дії
75. Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
76. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
77. Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
78. Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
79. З метою ефективного та повного захисту прав позивача суд виходить за межі позовних вимог та зобов'язує відповідача зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 09.08.1978 по 01.04.1980, з 01.04.1980 по 16.05.1985, з 10.10.1990 по 27.12.1993, з 15.03.1994 по 19.07.1996.
VІІ. ВИСНОВОК СУДУ
80. Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
81. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
82. Відповідно до пункту 2 розділу 4 Указу Президента України «Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів» від 10.05.2006 № 361/2006 адміністративне судочинство спрямоване на захист прав особи у публічно-правових відносинах від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
83. За своїм статусом у суспільстві учасники таких правовідносин перебувають у нерівних умовах, тому адміністративний суд має вжити всіх передбачених законом заходів, щоб захистити порушені органом влади права особи, в тому числі збирати докази з власної ініціативи, виходити за межі вимог сторін тією мірою, наскільки це необхідно для повного захисту прав особи.
84. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
85. Суд, відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог щодо протиправності дій, які є неналежним способом захисту порушеного права, виходить за межі позову та визнає протиправним та скасовує рішення Відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області «Про відмову в призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оформлене листом від 13.02.2020 № 1413/03.05-17.
86. Визнаючи протиправними та скасовуючи рішення від 13.02.2020 № 1413/03.05-17, суд вважає належним способом захисту порушеного права, у тому числі із виходом за межі позовних вимог, зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу незараховані періоди роботи.
87. Оскільки до компетенції суду не належить здійснення призначення пенсії та первісного визначення права особи на призначення пенсії, а здійснюється лише контроль легальності рішень, дій або бездіяльності відповідача щодо вказаних питань, суд з метою ефективного та повного захисту прав позивача зобов'язує відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 05.02.2020, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.
88. Не підлягає задоволенню вимога позивача про зобов'язання відповідача призначити пенсію, оскільки прийняттю рішення про призначення пенсії має передувати зарахування до страхового стажу спірних періодів, та повторний розгляд заяви від 05.02.2020.
щодо розподілу судових витрат
89. Оскільки судом задоволено одну основну позовну вимогу немайнового характеру, із похідною вимогою, на користь позивача, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, присуджуються понесені судові витрати на сплату судового збору за подання позову немайнового характеру.
90. Керуючись статтями 241-246, 263 КАС України, суд, -
вирішив:
91. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; код НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427; вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
92. Визнати протиправними та скасувати рішення Відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення «Про відмову в призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оформлене листом від 13.02.2020 № 1413/03.05-17.
93. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області:
- зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 09.08.1978 по 01.04.1980, з 01.04.1980 по 16.05.1985, з 10.10.1990 по 27.12.1993, з 15.03.1994 по 19.07.1996;
- повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 05.02.2020, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.
94. В іншій частині позовних вимог відмовити.
95. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.
96. Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя І.О. Верба