08 жовтня 2020 року Справа № 160/8856/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
31.07.2020 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просить:
- стягнути суму податкового боргу в розмірі 211488,22 грн. з ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що заборгованість фізичної особи ОСОБА_1 перед бюджетом виникла по орендній податку за землю на загальну суму 211488,22 грн., яка по сьогодні не погашена відповідачем у добровільному порядку у встановлений законодавством термін, тому підлягає примусовому стягненню в судовому порядку. Так, у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України була сформована та направлена відповідачу податкова вимога від 06.07.2017 року №2173-17/414. У зв'язку з цим, позивач просить задовольнити позов в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі; справу №160/8856/20 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 04.08.2020 року відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 року направлена сторонам у справі. Проте, конверт, адресований відповідачу, повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення» із позначкою "будинок зруйнований".
У силу положень ст. 124, ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість надання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
Відповідачем на виконання ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не надано суду відзиву на позовну заяву та не повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; знаходиться на обліку як платник податків в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Відповідно до чинного законодавства відповідач є платником податків, зборів (обов'язкових платежів).
Станом на день розгляду справи судом в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 обліковується податковий борг у сумі 211488,22 грн. по орендній платі за землю.
Судом встановлено, що між позивачем (орендар) та Апостолівською районною державною адміністрацією (орендодавець) в 2012 році укладено договори оренди землі:
- стосовно передачі позивачу в оренду земельної ділянки загальною площею 54,3791 га, в тому числі по угіддям 54,3791 га пасовища, кадастровий номер земельної ділянки: 1220386600:03:001:0123;
- стосовно передачі позивачу в оренду земельної ділянки загальною площею 30,5501 га, в тому числі по угіддям 30,5501 га пасовища, кадастровий номер земельної ділянки: 1220386600:03:001:0124.
Згідно з пунктом 7 договори укладено строком на 49 років.
Пунктом 8 договорів передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки 1 га ріллі по Дніпропетровській області за 1 рік, яка сплачується на рахунок Михайлівської сільської ради згідно з чинним законодавством.
Відповідно до пункту 10 договорів орендна плата вноситься щомісячно, не пізніше останнього дня поточного місяця.
Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою орендної плати за наведеними договорами оренди земельних ділянок, відповідачем нараховано суми податкового зобов'язання наступними податковими повідомленнями-рішеннями:
- №1003467-1317-0482 від 30.06.2018 року на суму 53063,35 грн.;
- №1003466-1317-0482 від 30.06.2018 року на суму 29810,93 грн.;
- №1003163-1317-0482 від 30.06.2018 року на суму 154,28 грн.;
- №149034-5650-0482 від 30.05.2019 року на суму 82251,11 грн.;
- №149033-1317-0482 від 30.05.2019 року на суму 46208,55 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення направлялись на адресу позивача та були отримані відповідачем, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, а саме:
- податкові повідомлення-рішення №1003467-1317-0482 та №1003466-1317-0482 від 30.06.2018 року отримані відповідачем 21.07.2018 року;
- податкові повідомлення-рішення №149034-5650-0482 та №149033-1317-0482 від 30.05.2019 року отримані відповідачем 14.06.2019 року.
Доказів оскарження в установленому законом порядку зазначених податкових повідомлень-рішень суду не надано.
На момент вирішення спору в суді доказів сплати відповідачем суми заборгованості не надано.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.п. 36.1-36.3 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п. 49.2. ст. 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.
Згідно із п. 58.1, п. 58.2, 58.3 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу впорядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з положенням п. п. 41.1, 41.2 ст. 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У ході судового розгляду справи встановлено, що сума податкової заборгованості, що заявлена до стягнення позивачем у справі, виникла за рахунок несплати відповідачем податкових повідомлень-рішень №1003467-1317-0482 та №1003466-1317-0482 від 30.06.2018 року, №149034-5650-0482 та №149033-1317-0482 від 30.05.2019 року.
Матеріалами справи підтверджено направлення відповідачу вказаних податкових повідомлень-рішень. Доказів їх оскарження в адміністративному та/чи судовому порядку суду не надано.
З урахуванням викладених обставин, сума податкового зобов'язання, що заявлена до стягнення, є саме податковим боргом відповідача.
Податкову вимогу від 06.07.2017 року №2173-17/414 надіслано рекомендованим поштовим відправленням, проте, на адресу позивача повернувся конверт з відміткою про повернення поштового відправлення.
За таких обставин, позивачем здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу.
Враховуючи викладене, відсутність заперечень відповідача щодо суті позову (щодо наявності/відсутності заборгованості), суд робить висновок, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Як передбачено ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відтак, оскільки в матеріалах справи відсутні докази понесених позивачем судових витрат, що пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного бюджету України суму податкового боргу у розмірі 211488 (двісті одинадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 22 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський