08 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 914/35/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г.
розглянув матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектргаз"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2020
у складі колегії суддів: Дубник О. П. - головуючої, Бонк Т. Б., Матущака О. І.
та рішення Господарського суду Львівської області від 03.06.2019
у складі судді Манюка П. Т.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектргаз"
до: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз"
про стягнення 5 755 065,03 грн
06.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектргаз" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через Західний апеляційний господарський суд із касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 (повний текст складено 16.03.2020) та рішення Господарського суду Львівської області від 03.06.2019 у справі № 914/35/19.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 914/35/19 визначено склад колегії суддів: Банасько О. О. (головуючий), судді - Катеринчук Л. Й., Пєсков В. Г.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.
Відповідно до статті 288 касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Із змісту касаційної скарги слідує, що повний текст постанови Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 повний текст якої було складено 16.03.2020 отримано 23.03.2020, а відтак він мав право подати касаційну скаргу на зазначену постанову з урахуванням приписів статті 288 ГПК України до 13.04.2020 (останній день 20-денного строку припадав на вихідний день - 12.04.2020).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 (із подальшими змінами та доповненнями) з 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" продовжено дію карантину до 31.08.2020. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 760 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України", якою, зокрема внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Згідно із зазначеною постановою карантин продовжено до 31.10.2020.
За змістом абзацу 1 пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України у редакції, чинній до 17.07.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 288 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до пункту 1 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України викладено в такій редакції: " 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX набрав чинності 17.07.2020, отже строки, передбачені зазначеним вище Законом, закінчилися 06.08.2020, а відтак скаржник подавши касаційну скаргу 06.08.2020 мав право на продовження процесуальних строків, але з підстав, встановлених цим Законом.
Разом з тим Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектргаз" подаючи касаційну скаргу 06.08.2020 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2020, тобто майже через 5 місяців після її прийняття взагалі не подало клопотання про продовження процесуального строку та не навело підстав, які стали перешкодою для своєчасного подання касаційної скарги в період дії карантину, що спричинені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" №; 3674 - VI.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на дату подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як убачається зі змісту касаційної скарги об'єктом касаційного оскарження є постанова Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2020, якою залишено без змін рішення Господарського суду Львівської області 03.06.2019 про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектргаз" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" про стягнення грошових коштів в сумі 5 755 065,03 грн, внаслідок неправомірного користування відповідачем власністю позивача: газопроводом за період з січня по травень 2016 включно.
За змістом підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року встановлено у розмірі 1 921,00 грн.
Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 та рішення Господарського суду Львівської області від 03.06.2019 у справі № 9147/35/19 скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 2 102,00 грн (5 755 065,03 *1,5 %*= 86 325,98*200=172 651,96).
Проте, скаржником доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі до касаційної скарги не надано. Про відсутність долучення касатором, що підтверджують сплату судового збору безпосередньо свідчить також зміст додатків до касаційної скарги, в переліку яких вказані документи не значаться.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
З огляду на викладене, суд зазначає, що на виконання вимог цієї ухвали Товариству з обмеженою відповідальністю "Спектргаз" слід навести та обґрунтувати підстави для продовження/поновлення строку на касаційне оскарження, а також надати докази, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі у сумі 172 651,96 грн.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектргаз" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 та рішення Господарського суду Львівської області від 03.06.2019 у справі № 914/35/19 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
3. Попередити скаржника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України, а саме у разі невиконання вимог ухвали, у строк встановлений судом, касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді Л. Й. Катеринчук
В. Г. Пєсков