05.10.2020 Справа № 920/511/20
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., при секретарі судового засідання Гордієнко Ж.М., розглянувши матеріали справи № 920/511/20
за позовом: Першого заступника керівника Сумської місцевої прокуратури (40000,
м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 79) в інтересах держави в особі
Сумської міської ради (40000, м. Суми, пл. Незалежності, 2,
код ЄДРПОУ 23833253)
до відповідачів:1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Адамант-Суми”
(40000, м. Суми, вул. Горького, 21/2 , код ЄДРПОУ 37186483)
2. Управління “Інспекція з благоустрою міста Суми” Сумської міської
ради (40035, м. Суми, вул. Харківська, 41, код ЄДРПОУ 39578005)
про визнання незаконним та скасування правового акту, недійсним договору, усунення перешкод у користуванні землею
за участю представників сторін:
Прокурор: не прибув,
від позивача: Парфененко М.С., довіреність б/н від 27.12.2019,
від першого відповідача: не прибув,
від другого відповідача: не прибув,
Суть спору: 28.05.2020 перший заступник керівника Сумської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд:
1. Визнати недійсним та скасувати дозвіл від 24.02.2020 № 105, виданий Управлінням “Інспекція з благоустрою міста Суми” Сумської міської ради товариству з обмеженою відповідальністю “Адамант-Суми”.
2. Визнати недійсним договір про відновлення елементів благоустрою від 20.02.2020 № 21, укладений між Управлінням “Інспекція з благоустрою міста Суми” Сумської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю “Адамант-Суми”.
3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю “Адамант-Суми” усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної власності площею 0,1006 га, що межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136300:02:009:0004 по вул. Воскресенська, 12/1 у м. Суми, шляхом демонтажу та переміщення за її межі паркану та приведення ділянки у попередній належний стан шляхом відновлення ґрунтового покриву та замощення тротуарною плиткою.
4. Стягнути з відповідачів на користь прокуратури Сумської області судовий збір, сплачений за пред'явлення позовної заяви у розмірі, пропорційному до заявлених позовних вимог.
Ухвалою суду від 01.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.06.2020.
Ухвалою суду від 20.07.2020 провадження у справі зупинено до офіційного розміщення повного тексту постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі № №912/2385/18 в Єдиному реєстрі судових рішень.
31.07.2020 до господарського суду заступником керівника Сумської місцевої прокуратури надано клопотання від 27.07.2020 № 34-9034вих20, в якому зазначено, що за інформацією офіційного веб-порталу “Судова влада України” встановлено, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області задоволено, судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Через, що просить суд поновити провадження у справі.
06.08.2020 ухвалою господарського суду Сумської області провадження у справі поновлено.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.08.2020 на підставі ч. 11. ст. 176 ГПК України залишено без руху позовну заяву від 27.05.2020 № 34-6338вих-20 (вх. № 1889 від 28.05.2020) першого заступника керівника Сумської місцевої прокуратури у справі № 920/511/20. Встановлено прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня отримання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом надання доказів відсутності керівника Сумської місцевої прокуратури станом на дату підписання позовної заяви 27.05.2020; надання відповідного подання керівника Сумської місцевого прокуратури на делегування своїх повноважень першому заступнику; надання належних доказів в підтвердження того, що Сумська міська рада не може самостійно звернутися до суду з позовною заявою для захисту своїх інтересів
12.08.2020 на виконання ухвали суду від 06.08.2020 прокурор усунув недоліки шляхом подання письмового обґрунтування від 12.08.2020 № 34-9613вих-20.
Ухвалою суду від 27.08.2020 продовжено розгляд справи та призначено підготовче засідання на 22.09.2020, 12:00.
02.09.2020 від другого відповідача надійшло до суду клопотання б/н б/д (вх.№7663/20 від 02.09.2020), відповідно до якого просить суд закрити провадження у справі в частині: 1. визнання недійсним та скасування дозволу від 24.02.2020 № 105, виданий Управлінням “Інспекція з благоустрою міста Суми” Сумської міської ради товариству з обмеженою відповідальністю “Адамант-Суми” та 2. визнання недійсним договору про відновлення елементів благоустрою від 20.02.2020 № 21, укладений між Управлінням “Інспекція з благоустрою міста Суми” Сумської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю “Адамант-Суми” або передати справу за підсудністю. А також відмовити позивачу у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача - Управлінням “Інспекція з благоустрою міста Суми” Сумської міської ради на користь прокуратури Сумської області судовий збір, сплачений за пред'явлення позовної заяви у розмірі пропорційному до заявлених позовних вимог.
Представник першого відповідача подав до суду клопотання б/н б/д (вх.№ 8461/20 від 22.09.2020), відповідно до якого просить суд, у зв'язку з неможливістю прибуття представника в судове засідання, відкласти розгляд справи для надання строку подання відзиву першим відповідачем.
Ухвалою суду від 22.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів з 06.09.2020 по 06.10.2020; відкладено розгляд підготовчого засідання на 01.10.2020; прокурору запропоновано подати до суду офіційний витяг з ЄДР щодо першого відповідача; встановлено першому відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 30.09.2020.
29.09.2020 Сумська обласна прокуратура подала заяву № 15/1-51вих20 від 26.09.2020 про долучення до матеріалів справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України №49813986609 від 24.09.2020 стосовно ТОВ “Адамант-Суми”. Відповідно до зазначеного витягу ТОВ “Адамант-Суми” знаходиться за адресою 40000, м. Суми, вул. Горького, 21/2
Ухвалою суду від 01.10.2020 відкладено підготовче засідання на 05.10.2020.
05.10.2020 представником відповідача 1 надано до суду клопотання, в якому зазначається, що з 02.10.2020 перебуває на амбулаторному лікуванні від вірусного захворювання і лікар рекомендував утримуватись від відвідування громадських місць та спілкування з іншими особами. Враховуючи викладені обставини просить суду визнати причини неявки представника відповідача 1 в судове засідання поважними і відкласти проведення підготовчого засідання, призначеного на 05.10.2020.
Прокурор в судове засідання 05.10.2020 не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин не з'явлення суду не повідомив.
Представник відповідача 2 в судове засідання 05.10.2020 не прибув про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин не з'явлення суду не обґрунтував.
В судовому засіданні 05.10.2020 представник позивача надав усні пояснення в обґрунтування позовних вимог та причин не можливості самостійно звернутися до суду з даним позовом.
В судовому засіданні 05.10.2020 без виходу до нарадчої кімнати судом постановлено протокольну ухвалу, якою відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 1 про відкладення на іншу дату підготовчого засідання.
В судовому засіданні 05.10.2020 було оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.
Суд дійшов висновку, що позовна заява прокурора підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.
Мотиви, з яких суд дійшов вищезазначеного висновку. Законодавство, що підлягає застосуванню.
Загальні положення, які регулюють спірні правовідносини.
У відповідності з Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII “Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)”, який 30.09.2016 набув чинності з Конституції України виключено Розділ VII “Прокуратура”, а основні засади діяльності та функції органів прокуратури закріплено у статті 131-1 Конституції України (Розділ VIII “Правосуддя”).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
Зі змісту пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 вбачається, що під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначеним у частині другій статті 4 ГПК України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Слід відзначити і те, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї із сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W.v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).
Водночас є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.
У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.
Відтак, тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті ст. 129 Конституції України).
Відповідно до частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Суд звертає увагу, що відповідно до частин 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох виключних випадках:
1. якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
2. у разі відсутності такого органу.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень.
Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Щодо наявності чи відсутності компетентного органу.
Перший “виключний випадок” передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
З урахуванням ч. 1 ст. 6, ч. 5 ст. 16, ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» Сумська міська рада є тим первинним суб'єктом місцевого самоврядування, на якого законодавством України покладено обов'язок по захисту інтересів територіальної громади м. Суми в даному спорі.
Отже, у даному випадку наявний орган місцевого самоврядування, який має право і зобов'язаний звертатись до суду з даним позовом, а тому необхідно встановити чи не здійснюється та чому (якщо не здійснюється) захист цих інтересів зазначеним органом місцевого самоврядування.
Щодо “нездійснення захисту” інтересів органом місцевого самоврядування.
Прокурор у позові зазначає, що встановивши факт неправомірного використання земельної ділянки комунальної власності, позивач замість самостійного вжиття заходів цивільно-правового характеру та звернення до суду із позовами, надіслав листи до органів прокуратури стосовно проведеним ними дій: зокрема листи від 14.01.2020 та від 21.04.2020.
“Нездійснення захисту” має прояв в усвідомленій пасивній поведінці (бездіяльності) уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави (територіальної громади), має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам не захищає їх, шляхом обрання ефективного способу захисту.
Суд звертає увагу, що бездіяльність - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, тобто, не вчинення дій, які особа повинна була і могла вчинити.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Однак, суд зазначає, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами бездіяльність (“нездійснення захисту”) посадових осіб позивача щодо нездійснення ним захисту інтересів держави, в тому числі ведення претензійної роботи. Матеріали справи містять докази проведення перевірок використання спірної земельної ділянки, перевірки дійсності виданих дозволів на порушення об'єктів благоустрою, зокрема 03.02.2020 дозвіл № 15/15.01-32 був закритий. Також підготовлено Департаменту забезпечення ресурсних платежів доручення про вжиття заходів щодо стягнення, в добровільному чи судовому порядку, з відповідача 2 плати за весь час користування земельною ділянкою, що оточує ділянку за адресою: м. Суми, вул. Воскресенська, 12/1 (лист від 21.04.2020 № 115/03.02.02-06.).
Щодо “здійснення захисту неналежним чином”.
Суд звертає увагу, що “здійснення захисту неналежним чином” має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною. “Неналежність” захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, охоплює досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до ч. 7 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” (Представництво інтересів громадянина або держави в суді) у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.
На думку суду, на зазначені листи позивача повинна була бути відповідна реакція прокуратури у формі (ініціювання питання щодо накладення дисциплінарних стягнень, тощо). Прокурор повинен надати суду належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).
В той же час, прокурором зазначених доказів суду не надано.
Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
В той же час, прокурором не надано суду належних та допустимих доказів, що ним перевірялась навіть інформація викладена в листі від 21.04.2020 про підготовлене доручення Департаменту забезпечення ресурсних платежів для вжиття заходів щодо стягнення в добровільному чи судовому порядку з ТОВ «Адамант-Суми» (відповідачу2) плати за весь час користування земельною ділянкою, що оточує ділянку за адресою: м. Суми, вул. Воскресенська, 12/1. Не перевірено, що позивач звертався до суду з відповідним позовом та чи вживав інших заходів для вирішення зазначеної ситуації. Суд звертає увагу, що саме прокурор повинен обґрунтовувати наявність таких обставин.
На думку суду, не обґрунтувавши таких обставин, прокуратура фактично перекладає на себе обов'язки, які, відповідно до ст. 19 Конституції України, повинен виконувати позивач, як орган місцевого самоврядування, оскільки для звернення прокуратурою з позовом повинні бути виключні обставини.
Щодо розумності строку невжиття компетентним органом заходів по захисту інтересів держави.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Сам лише факт відсутності звернення суб'єкта владних повноважень із позовом до суду, не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу щодо захисту своїх прав та інтересів.
На думку суду, розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності тощо), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
В матеріалах справи відсутні документи в підтвердження того, що прокурор звертався до позивача з пропозицією самостійно звернутись до суду. Проте 26.05.2020, прокурор повідомляє позивача про те, що ним буде подано позов. Крім того, прокурором до матеріалів справи не надавалось доказів того, що ним було перевірено інформацію про те, що позивач на той момент вже не звернувся до суду з відповідним позовом. Також, в чому саме полягає необхідність невідкладного захисту інтересів держави прокурором перед судом не доведено.
Щодо суттєвого порушення інтересів держави.
Прокурор зазначає, що неправомірне використання ТОВ «Адамант-Суми» земельної ділянки комунальної власності шляхом огородження парканом значної площі на одній з центральних вулиць міст обмежує права громадян на користування цією ділянкою, зокрема на вільний прохід по території, а також територіальної громади м. Суми в особі Сумської міської ради на вільне розпорядження землею.
Однак, на думку суду, саме лише посилання в позовній заяві на те, що спірні правовідносини суттєво порушують інтереси держави, недостатньо для звернення до суду з даним позовом, оскільки “створення загрози” ще не є “порушенням”. Крім того, саме звернення до суду з даним позовом ще не є підтвердженням того, що саме відповідачем та у відповідному обсязі порушені права позивача та інтереси держави, оскільки зазначені факти підлягають доведенню на загальних підставах і можуть бути спростовані відповідачем.
Висновки суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
Отже, процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На думку суду, прокурором не доведено законних підстав для представництва інтересів держави у правовідносинах, що свідчить про пред'явлення (подання) позову особою, яка не має процесуальної дієздатності та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 1 частини 1 статті 226 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України суд повинен врахувати при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тому при оцінці доказів судом були також враховані правових позицій, які зазначені, в тому числі, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18, постанові Верховного Суду від 18.08.2020 по справі № 914/1844/18.
Керуючись ст. 226, 234, 235 ГПК України, суд
1. Позовну заяву заступника керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Сумської міської ради, до - Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант-Суми» та Управління «Інспекція з благоустрою міста Суми» Сумської міської ради про визнання незаконним та скасування правового акту, недійсним договору, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою - залишити без розгляду.
Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Ухвала підписана суддею 08.10.2020.
Суддя С.В. Заєць