про повернення заяви
07 жовтня 2020 року Справа № 915/1165/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
розглянувши матеріали заяви: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, ідентифікаційний код 20915546)
до боржника: Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” (55000, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, ідентифікаційний код 31948866)
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” звернулося до Господарського суду Миколаївської області з заявою №32/14412 від 31.08.2020 (вх. № 11285/20 від 11.09.2020) про порушення провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство”, оскільки останнє неспроможне задовольнити вимоги заявника щодо погашення заборгованості в розмірі 173874059,73 грн., яка складається з: основного боргу за надані послуги - 157413277,53 грн.; втрати від інфляції - 2797153,71 грн., 3 % річних - 1597299,49 грн., 7 % штрафу - 3426176,81 грн., пені 0,1 % - 6731882,27 грн., судовий збір - 1908269,92 грн.
16.09.2020, у зв'язку з тим, що кредитором не було дотримано вимог пунктів 1, 2 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), господарський суд на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) постановив ухвалу, якою заяву кредитора залишив без руху та приписав заявнику усунути встановлені при поданні заяви недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху; роз'яснив заявнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, заява у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 ГПК України вважається неподаною та повертається заявнику.
Зокрема, вищевказаною ухвалою заявнику було вказано на такі недоліки заяви.
Заявником не подано доказів авансування арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень на загальну суму 45000,00 грн., оскільки додано платіжне доручення № АЭС/5890 від 04.09.2020 на суму 14169,00 грн. не може вважатись належним доказом такого авансування.
Заява кредитора не відповідає вимогам пунктів 1, 2 ст. 34 КУзПБ, а саме:
- в заяві не вірно зазначено найменування кредитора. Так, кредитор у вступній частині заяви вказує своє повне найменування: Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі ВП “Южно-Українська АЕС”. У той же час, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що повним найменуванням та місцезнаходженням заявника є: Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”;
- перелік додатків до заяви не відповідає фактично доданим до заяви документам, а саме, заявником в п. 8 переліку додатків до заяви зазначено: “копія Мирової угоди № 40195 від 05.12.20170”, а фактично надано документ датований 05.12.2017. Також виявлено документ, не вказаний в переліку додатків, а саме: “копія договору № 278 від 29.11.2018”, про що свідчить акт відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 11.09.2020.
- заява не містить виклад обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги. Так, до заяви на підтвердження грошових вимог кредитора додані рішення Господарського суду Миколаївської області про стягнення заборгованості, ухвали про затвердження мирових угод, довідки про залишок заборгованості, постанови державної виконавчої служби, але не вказано в заяві доказів та не подано відповідних доказів до заяви, що підтверджують часткову сплату заборгованості за вказаними судовими рішеннями (банківські виписки, платіжні доручення тощо).
Крім того, додані до заяви кредитора довідки № 0042-74/632 від 17.08.2020, № 0042-74/635 від 17.08.2020, № 0042-74/634 від 17.08.2020, № 0042-74/633 від 17.08.2020 містять посилання на судові рішення, які не додано до заяви кредитора.
Відповідно до ст. 1 КУзПБ, при поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви. Заява подана до суду 11.09.2020, а довідки кредитора на підтвердження грошових вимог складено станом на 12.08.2020.
Окрім цього ухвалою від 16.09.2020 суд звернув увагу на те, що до суду подана заява про порушення справи про банкрутство та в прохальній частині заявник просить прийняти її до розгляду і порушити справу про банкрутство стосовно боржника, але відповідно до норм КУзПБ до суду подається заява про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Кредитором та його відокремленим підрозділом отримано вказану ухвалу суду 21.09.2020 та 22.09.2020 відповідно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення за штрихкодовими ідентифікаторами 5400141526800, 5400141526819.
Отже, заявник мав усунути недоліки позовної заяви до 02.10.2020 включно.
02.10.2020 до суду від кредитора надійшла заява про усунення недоліків № 32/317 від 01.10.2020 (вх. № 12365/20), із змісту якої вбачається, що заявником не у повному обсязі усунуто недоліки заяви, зазначені судом в ухвалі від 16.09.2020.
Так, ані в заяві про порушення справи про банкрутство (відкриття провадження у справі про банкрутство), ані в заяві про усунення недоліків кредитором не вказано доказів, що підтверджують часткову сплату заборгованості за вказаними судовими рішеннями з посиланням на банківські виписки, платіжні доручення тощо.
До того ж, додані до заяви про усунення недоліків довідки заявника від 24.09.2020 №0042-74/791, від 24.09.2020 № 0042-74/775, від 24.09.2020 № 0042-74/776, від 24.09.2020 № 0042-74/777, як і додані до заяви про порушення справи про банкрутство довідки від 17.08.2020 № 0042-74/633, від 17.08.2020 № 0042-74/634, від 17.08.2020 № 0042-74/635, від 17.08.2020 № 0042-74/632, містять посилання на рішення суду, які не додано до вказаних заяв.
Отже, позивачем не у повному обсязі усунуто недоліки заяви, зазначені судом в ухвалі від 16.09.2020.
До того ж, як заява про порушення справи про банкрутство (про відкриття провадження у справі про банкрутство) так і заява про виправлення недоліків ґрунтується зокрема на рішенні Господарського суду Миколаївської області від 27.05.2016 у справі № 915/548/17, але заявник не надає зазначене рішення до вказаних заяв.
Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно із ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі “Пелевін проти України” та від 30 травня 2013 року у справі “Наталія Михайленко проти України” зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому, слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
У той же час, згідно ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч. ч. 4, 6, 7 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Отже, недотримання позивачем вимог статей 162, 164 ГПК України та не усунення вказаних судом недоліків у встановлений судом строк свідчить у даному випадку про порушення процесуальної дисципліни, яка встановлена національним процесуальним законодавством, а саме - Господарським процесуальним кодексом України та тягне за собою застосування наслідків, встановлених статтею 174 ГПК України - повернення позовної заяви позивачу.
Частинами 1, 2, 3 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду. Про повернення заяви про відкриття провадження у справі без розгляду господарський суд постановляє ухвалу. Повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
З огляду на наведене, та враховуючи те, що заявник недоліки, про які зазначено в ухвалі від 10.08.2020 р. про залишення заяви без руху, усунув не в повному обсязі, суд дійшов висновку про повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство і доданих до неї документів заявнику.
Керуючись ст. ст. 2, 34, 38 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 174, 233-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, -
Заяву Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” № 32/14412 від 31.08.2020 (вх. № 11285/20) з доданими до неї документами на 306 арк. та заяву № 32/317 від 01.10.2020 (вх. № 12365/20) про усунення недоліків з доданими до неї документами на 134 арк. повернути заявнику.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтями 255-257 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.С. Адаховська