ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.10.2020Справа № 910/10122/19
За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія
"Вестбуд Плюс"
до "Південне територіальне квартирно-експлуатаційне управління"
про стягнення 622 892,52 грн.
За позовом "Південне територіальне квартирно-експлуатаційне управління"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія
"Вестбуд Плюс"
про стягнення 3 913 606, 44 грн.
За участю Військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України
Суддя Ломака В.С.
Без виклику представників учасників справи.
"Південне територіальне квартирно-експлуатаційне управління" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вестбуд Плюс" (далі - відповідач) про стягнення 3 913 606, 44 грн. з яких: 3 560 369, 74 грн. основного боргу, 196 739, 43 грн. пені та 156 497, 27 грн. штрафу.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказував на те, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за договором генерального підряду № 100/18 від 04.06.2018. Так, висновком будівельно-технічної експертизи № 125-015 від 06.03.2019 встановлено розбіжності між вартістю будівельних робіт, вказаною в актах виконаних робіт та довідках про вартість виконаних будівельних робіт за серпень, вересень, жовтень 2018 року, та фактичною вартістю цих будівельних робіт на суму 3 560 369, 74 грн., внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином. При цьому, у зв'язку з порушенням строків виконання робіт по 2-му та 3-му етапу, визначених пунктом 5. 1 Договору, позивачем на підставі пункту 7.4 Договору нараховано до стягнення з відповідача пеню та штраф. У зв'язку з цим, позивач вирішив звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.08.2019 вищевказану позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.
22.08.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про усунення недоліків.
У зв'язку з наведеними обставинами, ухвалою господарського суду міста Києва від 23.08.2019 року відкрито провадження у справі № 910/10122/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.09.2019 року.
18.09.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано відзив на позовну заяву від 18.09.2019 року, в якому останній заперечив проти задоволення вимог позивача з огляду на те, що підрядником за Договором були виконані будівельні роботи на загальну суму 7 298 641,45 грн., з яких: 197 617,01 грн., 198 000,00 грн. та 242 563,98 грн. - виконані та оплачені роботи, 5 800 000,00 грн. - вартість будівельних матеріалів, придбаних підрядником за рахунок отриманих коштів попередньої оплати, а також 860 460,46 грн. - виконані у листопаді 2018 року будівельні роботи, які не оплачені позивачем. Разом із тим, зважаючи на безпідставне, на думку відповідача, не підписання замовником актів виконаних робіт від 06.11.2018 року, такі акти є дійсними. Крім того, долучені позивачем до матеріалів справи акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в від 13.11.2018 року та розрахунок завищення вартості виконаних робіт за актами КБ-2в за листопад 2018 року, на думку відповідача, не можуть братися судом до уваги, оскільки замовник не повідомляв підрядника про дату і час проведення перевірки обсягів фактично виконаних робіт. Також відповідач вказав на невідповідність наявного у матеріалах справи висновку будівельно-технічної експертизи № 125-015 від 06.03.2019 вимогам Господарського процесуального кодексу України. Водночас у зазначеному відзиві відповідач просив суд продовжити йому строк на подання відповідних доказів до 18.10.2019 року.
У підготовчому засіданні 18.09.2019 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 22.10.2019 року.
У підготовчому засіданні 22.10.2019 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/10122/19 на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 12.11.2019 року.
Ухвалою суду від 12.11.2019 року вирішено проводити розгляд справи № 910/10122/19 упродовж розумних строків згідно з приписами статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, продовжено відповідачу строк на подання заперечень на відповідь на відзив, підготовче засідання відкладено на 17.12.2019 року.
У підготовчому засіданні 17.12.2019 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 14.01.2020 року.
02.01.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява Військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України № 6032вих-19 від 24.12.2019 про участь у розгляді справи № 910/10122/19.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.01.2020 року підготовче засідання відкладено на 22.01.2020 року.
20.01.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вестбуд Плюс" подано заяву про відвід судді Ломаки В.С. від розгляду справи № 910/10122/19.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2020 визнано необґрунтованим відвід судді Ломаки В.С. від розгляду справи № 910/10122/19, який заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вестбуд Плюс", та зупинено провадження у справі № 910/10122/19 до вирішення суддею, визначеним у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України, заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вестбуд Плюс" про відвід судді Ломаки В.С. від розгляду справи № 910/10122/19.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.01.2020 (суддя Мудрий С.М.) у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вестбуд Плюс" про відвід судді Ломаки В.С. відмовлено.
Не погодившись з ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2020 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вестбуд Плюс" 24.01.2020 подало апеляційну скаргу від 23.01.2020 № 3, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі № 910/10122/19 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції на стадію вирішення заяви про відвід судді, стверджуючи про упереджене ставлення судді Ломаки В.С. до відповідача.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 ухвалу господарського суду міста Києва від 21.01.2020 залишено без змін.
02.04.2020 року матеріали справи № 910/10122/19 надійшли до господарського суду міста Києва.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.04.2020 провадження у справі № 910/10122/19 поновлено, підготовче засідання призначено на 20.05.2020 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2020, у зв'язку з надходженням запиту Північного апеляційного господарського суду про направлення матеріалів справи № 910/10122/19 до Північного апеляційного господарського суду для подальшого скерування до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вестбуд Плюс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 року, провадження у справі № 910/10122/19 зупинено до закінчення перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 в порядку касаційного провадження та повернення матеріалів зазначеної справи до господарського суду міста Києва.
Ухвалою Верховного Суду від 04.06.2020 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вестбуд плюс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 і ухвалу господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі № 910/10122/19 в частині визнання необґрунтованим заявленого відводу судді і передачі заяви для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, повернуто заявнику; відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вестбуд плюс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 і ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 в частині зупинення провадження у справі № 910/10122/19.
16.06.2020 року матеріали справи № 910/10122/19 надійшли до господарського суду міста Києва.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.2020 провадження у справі № 910/10122/19 поновлено, підготовче засідання призначено на 14.07.2020 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2020 року підготовче засідання відкладено на 28.07.2020 року.
У підготовчому засіданні 28.07.2020 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 12.08.2020 року.
У підготовчому засіданні 12.08.2020 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 23.09.2020 року.
У підготовчому засіданні 23.09.2020 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 25.09.2020 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.09.2020 року підготовче провадження у справі № 910/10122/19 було закрито та призначено її до судового розгляду по суті на 21.10.2020 року.
06.10.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва відповідачем подано зустрічний позов про стягнення з "Південне територіальне квартирно-експлуатаційне управління" збитків у розмірі 622 892,52 грн., завданих внаслідок привласнення замовником належних Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вестбуд Плюс" будівельних матеріалів.
Одночасно відповідач просить суд визнати поважною причину пропуску строку для подання зустрічної позовної заяви та поновити строк для її подання.
Розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вестбуд Плюс" на предмет наявності правових підстав для прийняття її до спільного розгляду з первісним позовом, суд зазначає наступне.
Пунктом 3 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до частин 1-4 статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Таким чином, право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 43 постанови Великої Палати Верховного суду у справі № 910/2987/18 від 20.03.2019.
Отже, відповідач повинен був пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву з одночасним додержанням вимог, встановлених Господарським процесуальним кодексом України.
При цьому суд зазначає, що встановлені Господарським процесуальним кодексом України строки для вчинення певних процесуальних дій сторонами у справі, покликані сприяти ефективному та своєчасному вирішенню судом спорів та запобіганню зловживанню сторонами своїми процесуальними правами.
Згідно з частиною 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Пунктом 7 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 23.08.2019 у справі № 910/10122/19 було встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву, який становив п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103051985862 ухвалу про відкриття провадження у справі від 23.08.2019 вручено відповідачу 29.08.2019.
Таким чином, з огляду на встановлений ухвалою суду строк подання відзиву на позовну заяву та дату вручення відповідної ухвали відповідачу, останній день для подання відзиву на позовну заяву та для подання відповідачем зустрічної позовної заяви - 13.09.2019 року.
Отже, зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вестбуд Плюс" є таким, що поданий з порушенням строку, встановленого частиною першою статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
Слід зазначити, що відповідач звернувся до суду із вищенаведеним зустрічним позовом більше ніж через рік після спливу встановленого законом строку на вчинення такої процесуальної дії, а також після постановлення судом ухвали від 25.09.2020 року про закриття підготовчого провадження у справі № 910/10122/19 та призначення її до судового розгляду по суті.
Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (частина 7 статті 119 Господарського процесуального кодексу України).
Відтак, при зверненні особи до суду із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, заявником повинно бути доведено наявність поважних причин пропуску такого строку. У даному випадку господарський суд зауважує, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Звертаючись до суду із зустрічною позовною заявою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вестбуд Плюс" просить суд визнати поважною причину пропуску для подання зустрічної позовної заяви та поновити йому строк для подання зустрічного позову, обґрунтовуючи причини поважності пропуску строку тим, що докази, на яких ґрунтуються зустрічні позовні вимоги, зокрема: акт інвентаризації будівельних матеріалів, акт від 06.02.2019 року про наявні будівельні матеріали на об'єкті, акт про передачу залишків будівельних матеріалів ПП "Реалбудсервіс", були отримані представником відповідача лише 25.09.2020 року. Крім того, відповідач посилався на тривале перебування справи № 910/10122/19 в судах вищих інстанцій, а також на запровадження постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року карантину, яким ускладнено роботу та комунікацію між фізичними та юридичними особами.
У той же час відповідачем не було надано суду належних доказів, які свідчать про неможливість звернення з зустрічним позовом у встановлений законом строк.
Так, відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вестбуд Плюс" певних доказів не може свідчити про неможливість звернення останнього із зустрічним позовом у передбачений статтею 180 Господарського процесуального кодексу України строк, зокрема з одночасним пред'явленням обґрунтованого клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.
У той же час перебування матеріалів справи № 910/10122/19 у судах вищих інстанцій також не може бути визнано судом поважною причиною порушення відповідачем передбаченого законом строку на подання зустрічного позову з огляду, зокрема, на те, що направлення матеріалів цієї справи до судів вищих інстанцій було здійснено після спливу встановленого статтею 180 Господарського процесуального кодексу України строку. Суд також звертає увагу на те, що таке направлення було зумовлено діями самого відповідача, яким подано апеляційну та касаційну скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.01.2020 року, яку за результатами її перегляду Північним апеляційним господарським судом та Верховним Судом залишено без змін.
Посилання відповідача на запровадження на всій території України карантинних заходів також не береться судом до уваги з огляду на те, що встановлений статтею 180 Господарського процесуального кодексу України строк на подання зустрічного позову сплив задовго до запровадження вищенаведених протиепідеміологічних заходів.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що наведені відповідачем в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку на подання зустрічного позову обставини не є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення відповідача та такими, що пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідної процесуальної дії у встановлений строк.
Відповідно до частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Враховуючи викладене, оскільки зустрічний позов подано з пропуском встановленого строку для його подання, тоді як наявності обґрунтованих підстав для поновлення строку для подання зустрічного позову не встановлено, суд дійшов висновку про повернення заявнику зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вестбуд Плюс" відповідно до частини шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
Між тим, суд звертає увагу відповідача, що він не позбавлений права на звернення до суду за захистом порушеного права шляхом подання окремої позовної заяви на загальних підставах.
Керуючись статтями 118, 119, 165, 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вестбуд Плюс" у поновленні процесуального строку для подання зустрічного позову.
2. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вестбуд Плюс" до "Південне територіальне квартирно-експлуатаційне управління" про стягнення 622 892,52 грн. повернути заявнику.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (08.10.2020) та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання у відповідності до пункту 17.5 частини 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва.
Суддя В.С. Ломака