ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.09.2020Справа № 910/9069/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Сучасне будівництво"
до Приватного акціонерного товариства "Трест Київспецбуд"
про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів укладеним.
Представники сторін:
від позивача: Черненко Ю.С., керівник;
від відповідача: Борисенко Л.О., ордер серія АІ № 1046287.
Приватне акціонерне товариство «Сучасне будівництво» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства «Трест Київспецбуд» про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів укладеним.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для укладення Договору купівлі-продажу цінних паперів на підставі ч. 1 ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки 22.04.2020 на чергових загальних зборах акціонерів ПрАТ «Трест Київспецбуд» позивач голосував проти надання попередньої згоди на здійснення значних угод (правочинів) із зазначенням характеру угод та граничної сукупної вартості, які можуть вчинятися товариством протягом року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.07.2020.
17.07.2020 представником позивача подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
21.07.2020 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.
27.07.2020 представником позивача подано клопотання про відкладення судового засідання.
У судове засідання 27.07.2020 представники сторін з'явились.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 07.09.2020.
18.08.2020 представником позивача подано відповідь на відзив.
02.09.2020 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.
У зв'язку з відрядженням судді Грєхової О.А. до Національної школи суддів України, судове засідання, призначене на 07.09.2020 не відбулось.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 підготовче судове засідання призначено на 28.09.2020.
25.09.2020 представником позивача подано пояснення на додаткові пояснення відповідача.
У судове засідання 28.09.2020 представники сторін з'явились.
У підготовчому засіданні, призначеному на 28.09.2020, суд вчинив всі дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Частиною 6 статті 183 ГПК України передбачено, що якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.
Учасники справи у підготовчому засіданні 28.09.2020 надали письмову згоду на розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.
Зважаючи на наведене, за результатами підготовчого засідання, призначеного на 28.09.2020, судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні 28.09.2020 судом розпочато розгляд справи по суті.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 28.09.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Приватне акціонерне товариство «Сучасне будівництво» (далі - позивач) є акціонером Приватного акціонерного товариства «Трест Київспецбуд» (далі - відповідач), якому належить 1 246 338 штук простих іменних акцій, що складає 22,61% акцій товариства.
22 квітня 2020 року відбулися чергові загальні збори акціонерів ПрАТ «Трест Київспецбуд», на яких було прийнято, зокрема рішення, оформлене Протоколом чергових загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Трест Київспецбуд» № 26 від 22.04.2020, про надання попередньої згоди на вчинення товариством протягом не більше як одного року з дати прийняття цього рішення наступних значних правочинів, укладення яких Статутом та чинним законодавством України віднесено до компетенції Загальних зборів акціонерів товариства, граничною сукупною вартістю 360 000 000,00 грн., а саме:
1.1 Правочинів предметом яких є - виконання товариством будівельних, монтажних та інших спеціальних робіт, виконання робіт з виготовлення будівельних матеріалів та конструкцій, постачання будівельних матеріалів, конструкцій та обладнання шляхом укладення договорів генерального підряду/підряду/договорів на закупівлю матеріалів, товарів, послуг для виконання будівництва, договорів поставки, договорів страхування будівельних робіт, тощо на загальну суму всіх таких правочинів не більше 200 000 000,00 грн. (двісті мільйонів гривень) або еквівалента цієї суми у будь-якій валюті, визначеного за курсом Національного банку України на дату вчинення правочину.
1.1.1 Уповноважити Генерального директора ПрАТ «ТрестКиївспецбуд», від імені ПрАТ «ТрестКиївспецбуд», вчиняти всі необхідні дії з метою реалізації питання щодо укладення генерального підряду/підряду/договорів на закупівлю матеріалів, товарів, послуг для виконання будівництва, договорів поставки, договорів страхування будівельних робіт, тощо, в т.ч. проведення переговорів та визначення контрагентів за відповідними договорами, що здійснюватимуть певні роботи; погодження та визначення всіх умов договорів підряду, підписання договорів підряду та інших необхідних документів. Вказані повноваження, передбачені пунктом 1.1 питання восьмого порядку денного, Генеральний директор ПрАТ «ТрестКиївспецбуд» може реалізовувати одноособово без будь-якого погодження (схвалення), затвердження та/або прийняття окремого рішення з цих питань з боку Наглядової ради та/або Загальних зборів Товариства.
1.2 Правочинів предметом яких є - здійснення Товариством діяльності щодо будівництва (будь-яких його різновидів, у тому числі реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення) об'єктів містобудування будь-якої категорії складності із залученням (за участю) будь-яких юридичних та/або фізичних осіб шляхом укладення будь-яких правочинів, за якими Товариство виконує будівельні роботи як замовник та/або підрядник (генеральний підрядник) будівництва та отримує в результаті будівництва у власність новостворений об'єкт нерухомого майна (його частину), в тому числі, шляхом укладення договорів інвестиційного характеру, договорів про співробітництво, договорів про передачу функцій замовника будівництва на загальну суму всіх таких правочинів не більше 90 000 000,00 грн. (дев'яносто мільйонів гривень) або еквівалента цієї суми у будь-якій валюті, визначеного за курсом Національного банку України на дату вчинення правочину.
1.2.1 Товариство має право вчиняти правочини, передбачені п.1.2 питання восьмого порядку денного, щодо яких Загальними зборами Товариства прийнято рішення про їх попереднє схвалення, тільки за умови прийняття Наглядовою радою Товариства рішення про вчинення (надання дозволу на вчинення) кожного з вказаних в п.1.2 питання восьмого порядку денного.
1.3 Правочинів предметом яких є належне Товариству рухоме та нерухоме майно, Майнові права, вартістю понад 25 % вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства, в тому числі: кредитних договорі, договорів овердрафту, договорів застави, іпотеки, поруки, позики, договорів відчуження майна, майнових прав, договорів відступлення права вимоги та переведення боргу за якими Товариство виступає будь-якою із сторін, з граничною сукупною вартістю до 70 000 000 (сімдесят мільйонів) гривень, із зазначенням, що вчинення значного правочину є чинним незалежно від збільшення у майбутньому ринкової вартості майна товариства, збільшення/зменшення вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності, а також можливих коливань курсу гривні до іноземних валют; повноваження з визначення істотних умов, конкретних строків, термінів, умов виконання договорів, розмірів, відсоткової ставки за кредитними договорами в рамках визначеної зборами граничної сукупної вартості надати наглядовій раді Товариства.
1.3.1 Товариство має право вчиняти правочини, передбачені п.1.3 питання восьмого порядку денного, щодо яких Загальними зборами Товариства прийнято рішення про їх попереднє схвалення, тільки за умови прийняття Наглядовою радою Товариства рішення про вчинення (надання дозволу на вчинення) кожного з правочинів, вказаних в п.1.3 питання восьмого порядку денного.
2. Наглядова рада Товариства без необхідності отримання окремого рішення Загальних зборів Товариства остаточно визначає та погоджує умови правочинів передбачених підпунктами 1.2 та 1.3 питання восьмого порядку денного, щодо яких Загальними зборами Товариства прийнято рішення про їх попереднє схвалення, а також визначає за необхідності перелік документів укладання, підписання, отримання чи видання яких Товариством здійснюється після отримання погодження Наглядової ради Товариства (рішення про вчинення (надання дозволу на вчинення) правочину);
3. У подальшому Виконавчий орган Товариства, або особа, що тимчасово виконує його обов'язки та повноваження, або інша особа, уповноважена Наглядовою радою Товариства в тому числі особа, уповноважена Виконавчим органом Товариства відповідно до рішення Наглядової ради Товариства на підставі довіреності, без необхідності отримання окремого рішення Загальних зборів Товариства та/або Наглядової ради Товариства має право вести переговори, визначати умови, укладати, підписувати, отримувати, видавати та/або вручати від імені Товариства правочини, передбачені підпунктами 1.1, 1.2, 1.3 питання восьмого порядку денного, щодо яких Загальними зборами Товариства прийнято рішення про їх попереднє схвалення, а також всі інші документи, необхідні для укладення та/або виконання вказаних правочинів, а також додаткові договори (угоди)/договори про внесення змін до укладених договорів (правочинів)/договори (угоди) про розірвання укладених договорів (угод), з урахуванням обмежень, встановлених підпунктами 1.1.1, 1.2.1, 1.3.1 питання восьмого порядку денного.
Проти прийняття вказаного рішення голосували 830 892 простих іменних голосуючих акцій, які належать позивачу, що не заперечується сторонами у справі.
19 травня 2020 року позивач звернувся до відповідача із Вимогою щодо обов'язкового викупу акцій на підставі ст. 68 та ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства» у відповідь на яку, відповідач Листом вих. № 63 від 26.05.2020 зазначив, що рішення за п. 8 Протоколу стосується виключно надання попередньої згоди на здійснення значних угод (правочинів), що не має наслідком настання реального юридичного факту, з яким закон пов'язує виникнення у акціонерного товариства обов'язку здійснити викуп акцій, в зв'язку з чим, відповідач відмовив в задоволенні вимоги позивача щодо обов'язкового викупу акцій.
02 червня 2020 року позивачем направлено на адресу відповідача Лист вих.. № 19 від 02.06.2020 із проектом договору купівлі-продажу цінних паперів (викупу емітентом власних цінних паперів), у відповідь на який відповідач Листом вих. № 70 від 09.06.2020 відмовив позивачу в укладенні договору, з огляду на відсутність порушень ч. 2 ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства», в зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати Договір купівлі-продажу цінних паперів укладеним, в редакції позивача.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Окрім цього, Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За загальним правилом правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі (ст. 208 ЦК України).
При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За приписами ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції, чинній на момент прийняття рішення загальними зборами від 22.04.2020) передбачено, що кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому простих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про надання згоди на вчинення товариством значних правочинів.
Як встановлено судом, 22 квітня 2020 року, за результатами чергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «Трест Київспецбуд», прийнято рішення, оформлене Протоколом чергових загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Трест Київспецбуд» № 26 від 22.04.2020, про надання попередньої згоди на вчинення товариством протягом не більше як одного року з дати прийняття цього рішення наступних значних правочинів, укладення яких Статутом та чинним законодавством України віднесено до компетенції Загальних зборів акціонерів товариства, граничною сукупною вартістю 360 000 000,00 грн., а саме:
1.1 Правочинів предметом яких є - виконання товариством будівельних, монтажних та інших спеціальних робіт, виконання робіт з виготовлення будівельних матеріалів та конструкцій, постачання будівельних матеріалів, конструкцій та обладнання шляхом укладення договорів генерального підряду/підряду/договорів на закупівлю матеріалів, товарів, послуг для виконання будівництва, договорів поставки, договорів страхування будівельних робіт, тощо на загальну суму всіх таких правочинів не більше 200 000 000,00 грн. (двісті мільйонів гривень) або еквівалента цієї суми у будь-якій валюті, визначеного за курсом Національного банку України на дату вчинення правочину.
1.1.1 Уповноважити Генерального директора ПрАТ «ТрестКиївспецбуд», від імені ПрАТ «ТрестКиївспецбуд», вчиняти всі необхідні дії з метою реалізації питання щодо укладення генерального підряду/підряду/договорів на закупівлю матеріалів, товарів, послуг для виконання будівництва, договорів поставки, договорів страхування будівельних робіт, тощо, в т.ч. проведення переговорів та визначення контрагентів за відповідними договорами, що здійснюватимуть певні роботи; погодження та визначення всіх умов договорів підряду, підписання договорів підряду та інших необхідних документів. Вказані повноваження, передбачені пунктом 1.1 питання восьмого порядку денного, Генеральний директор ПрАТ «ТрестКиївспецбуд» може реалізовувати одноособово без будь-якого погодження (схвалення), затвердження та/або прийняття окремого рішення з цих питань з боку Наглядової ради та/або Загальних зборів Товариства.
1.2 Правочинів предметом яких є - здійснення Товариством діяльності щодо будівництва (будь-яких його різновидів, у тому числі реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення) об'єктів містобудування будь-якої категорії складності із залученням (за участю) будь-яких юридичних та/або фізичних осіб шляхом укладення будь-яких правочинів, за якими Товариство виконує будівельні роботи як замовник та/або підрядник (генеральний підрядник) будівництва та отримує в результаті будівництва у власність новостворений об'єкт нерухомого майна (його частину), в тому числі, шляхом укладення договорів інвестиційного характеру, договорів про співробітництво, договорів про передачу функцій замовника будівництва на загальну суму всіх таких правочинів не більше 90 000 000,00 грн. (дев'яносто мільйонів гривень) або еквівалента цієї суми у будь-якій валюті, визначеного за курсом Національного банку України на дату вчинення правочину.
1.2.1 Товариство має право вчиняти правочини, передбачені п.1.2 питання восьмого порядку денного, щодо яких Загальними зборами Товариства прийнято рішення про їх попереднє схвалення, тільки за умови прийняття Наглядовою радою Товариства рішення про вчинення (надання дозволу на вчинення) кожного з вказаних в п.1.2 питання восьмого порядку денного.
1.3 Правочинів предметом яких є належне Товариству рухоме та нерухоме майно, Майнові права, вартістю понад 25 % вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства, в тому числі: кредитних договорі, договорів овердрафту, договорів застави, іпотеки, поруки, позики, договорів відчуження майна, майнових прав, договорів відступлення права вимоги та переведення боргу за якими Товариство виступає будь-якою із сторін, з граничною сукупною вартістю до 70 000 000 (сімдесят мільйонів) гривень, із зазначенням, що вчинення значного правочину є чинним незалежно від збільшення у майбутньому ринкової вартості майна товариства, збільшення/зменшення вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності, а також можливих коливань курсу гривні до іноземних валют; повноваження з визначення істотних умов, конкретних строків, термінів, умов виконання договорів, розмірів, відсоткової ставки за кредитними договорами в рамках визначеної зборами граничної сукупної вартості надати наглядовій раді Товариства.
1.3.1 Товариство має право вчиняти правочини, передбачені п.1.3 питання восьмого порядку денного, щодо яких Загальними зборами Товариства прийнято рішення про їх попереднє схвалення, тільки за умови прийняття Наглядовою радою Товариства рішення про вчинення (надання дозволу на вчинення) кожного з правочинів, вказаних в п.1.3 питання восьмого порядку денного.
2. Наглядова рада Товариства без необхідності отримання окремого рішення Загальних зборів Товариства остаточно визначає та погоджує умови правочинів передбачених підпунктами 1.2 та 1.3 питання восьмого порядку денного, щодо яких Загальними зборами Товариства прийнято рішення про їх попереднє схвалення, а також визначає за необхідності перелік документів укладання, підписання, отримання чи видання яких Товариством здійснюється після отримання погодження Наглядової ради Товариства (рішення про вчинення (надання дозволу на вчинення) правочину);
3. У подальшому Виконавчий орган Товариства, або особа, що тимчасово виконує його обов'язки та повноваження, або інша особа, уповноважена Наглядовою радою Товариства в тому числі особа, уповноважена Виконавчим органом Товариства відповідно до рішення Наглядової ради Товариства на підставі довіреності, без необхідності отримання окремого рішення Загальних зборів Товариства та/або Наглядової ради Товариства має право вести переговори, визначати умови, укладати, підписувати, отримувати, видавати та/або вручати від імені Товариства правочини, передбачені підпунктами 1.1, 1.2, 1.3 питання восьмого порядку денного, щодо яких Загальними зборами Товариства прийнято рішення про їх попереднє схвалення, а також всі інші документи, необхідні для укладення та/або виконання вказаних правочинів, а також додаткові договори (угоди)/договори про внесення змін до укладених договорів (правочинів)/договори (угоди) про розірвання укладених договорів (угод), з урахуванням обмежень, встановлених підпунктами 1.1.1, 1.2.1, 1.3.1 питання восьмого порядку денного.
Проти прийняття вказаного рішення голосували 830 892 простих іменних голосуючих акцій, які належать позивачу, що сторонами не заперечується.
Відповідно до ч. 3 ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, зобов'язане викупити належні акціонерові акції.
Статтею 69 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що ціна викупу акцій не може бути меншою за ринкову вартість, визначену відповідно до статті 8 цього Закону.
Ринкова вартість акцій визначається станом на останній робочий день, що передує дню розміщення в установленому порядку повідомлення про скликання загальних зборів, на яких було прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій.
Ринкова вартість акцій визначається в порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.
Договір між акціонерним товариством та акціонером про обов'язковий викуп товариством належних йому акцій укладається в письмовій формі.
Акціонерне товариство протягом не більш як п'яти робочих днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій, у порядку, встановленому наглядовою радою товариства, повідомляє акціонерів, які мають право вимагати обов'язкового викупу акцій, про право вимоги обов'язкового викупу акцій із зазначенням:
1) ціни викупу акцій;
2) кількості акцій, викуп яких має право вимагати акціонер;
3) загальної вартості у разі викупу акцій товариством;
4) строку здійснення акціонерним товариством укладення договору та оплати вартості акцій (у разі отримання вимоги акціонера про обов'язковий викуп акцій).
Протягом 30 днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій, акціонер, який має намір реалізувати зазначене право, подає товариству письмову вимогу. У вимозі акціонера про обов'язковий викуп акцій мають бути зазначені його прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій, обов'язкового викупу яких він вимагає. До письмової вимоги акціонером мають бути додані копії документів, що підтверджують його право власності на акції товариства станом на дату подання вимоги.
Протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов'язковий викуп акцій товариство здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов'язкового викупу акцій, що належать акціонеру, а відповідний акціонер повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття товариством права власності на акції, обов'язкового викупу яких він вимагає.
Оплата акцій здійснюється у грошовій формі, якщо сторони в межах строків, установлених у цій статті, не дійшли згоди щодо іншої форми оплати.
19 травня 2020 року позивач звернувся до відповідача із Вимогою щодо обов'язкового викупу акцій на підставі ст. 68 та ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства» у відповідь на яку, відповідач Листом вих. № 63 від 26.05.2020 зазначив, що рішення за п. 8 Протоколу стосується виключно надання попередньої згоди на здійснення значних угод (правочинів), що не має наслідком настання реального юридичного факту, з яким закон пов'язує виникнення у акціонерного товариства обов'язку здійснити викуп акцій, в зв'язку з чим, відповідач відмовив в задоволенні вимоги позивача щодо обов'язкового викупу акцій.
02 червня 2020 року позивачем направлено на адресу відповідача Лист вих.. № 19 від 02.06.2020 із проектом договору купівлі-продажу цінних паперів (викупу емітентом власних цінних паперів), у відповідь на який відповідач Листом вих. № 70 від 09.06.2020 відмовив позивачу в укладенні договору, з огляду на підступність порушень ч. 2 ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства», в зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати Договір купівлі-продажу цінних паперів укладеним, в редакції позивача.
Як вбачається зі змісту рішення, яким позивач обґрунтовує право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, таким рішення надано попередню згоду на здійснення значних угод (правочинів).
Відповідно до частини третьої статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" якщо на дату проведення загальних зборів приватного акціонерного товариства неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться цим товариством у ході фінансово-господарської діяльності, загальні збори приватного акціонерного товариства (крім банку) можуть прийняти рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, які можуть вчинятися приватним акціонерним товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості. При цьому залежно від граничної сукупної вартості таких правочинів повинні застосовуватися відповідні положення частини другої цієї статті.
Таким чином, обов'язковий викуп акцій може застосовуватися тільки тоді, коли загальними зборами прийнято рішення про вчинення значного правочину (а не попереднє схвалення значного правочину).
Прийняття загальними зборами акціонерів рішення про вчинення значного правочину кореспондує виконавчому органу товариства обов'язок вчинити конкретний значний правочин. У той же час, прийняття загальними зборами акціонерів рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть ним вчинятися протягом року, означає лише згоду на можливість вчинення значних правочинів у майбутньому. І це не має наслідком реального настання юридичного факту, з яким закон пов'язує виникнення в акціонерного товариства обов'язку здійснити викуп акцій акціонера.
Відтак, у даному випадку позивач не набув право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, у зв'язку з прийняттям загальними зборами рішення про надання попередньої згоди на здійснення значних угод (правочинів), а не вчинення конкретного правочину.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 914/940/17.
Суд також враховує, що доказів укладення значного правочину за результатами прийняття загальними зборами рішення про попереднє схвалення значних правочинів, підставою для укладення якого б слугувало означене рішення, позивачем до матеріалів справи не надано.
При цьому, суд також зазначає, що предметом позову є визнання укладеним Договору купівлі-продажу цінних паперів, предметом якого 1 246 338 простих іменних акцій, належних позивачу, натомість проти рішення, покладеного в обґрунтування заявлених позовних вимог, голосували належні позивачу акції у кількості 830 892 шт.
У зв'язку з викладеним суд зазначає, що зі змісту ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства» вбачається, що кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому простих акцій, якими він голосував проти прийняття загальними зборами рішення про надання згоди на вчинення товариством значних правочинів, а не всіх належних йому акцій, у незалежності від кількості голосуючих акцій.
Стаття 73 ГПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Доказів в підтвердження голосування позивачем проти рішення, оформленого у Протоколом загальних зборів № 26 від 22.04.2020 всіма належними простими акціями, позивачем не надано.
З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення вимог позивача про визнання укладеним договору купівлі-продажу цінних паперів (викупу емітентом власних цінних паперів).
Оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 08.10.2020
Суддя О.А. Грєхова