ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.09.2020Справа № 910/16312/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. при секретарі судового засідання Макарчук С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Актів" про стягнення 3 486 613,04 грн, за участю представників позивача - Удода Б.В., довіреність № 516/10/42/113 від 26.12.2019, відповідача - не з'явився,
У листопаді 2019 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 3 486 613,04 грн. вартості завищених об'ємів робіт та вартості матеріальних ресурсів за договорами підряду з будівництва казарм поліпшеного планування у місті Маріуполь Донецької області №130/2018/130 від 07.06.2018 року, №131/2018/131 від 07.06.2018 року, №132/2018/132 від 07.06.2018 року, №133/2018/133 від 07.06.2018 року на підставі ст.ст. 525, 526, 857 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 року відкрито провадження, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 18.12.2019 року.
03.12.2019 року позивачем через канцелярію суду надано заяву про збільшення позовних вимог, в якій він просив суд стягнути з відповідача 10 538 841,74 грн. вартості завищених об'ємів робіт та вартості матеріальних ресурсів за вищевказаними договорами підряду, яка прийнята судом до розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2020 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 11.03.2020 року.
11.03.2020 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив, у якому він просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що позивачем не доведено підстав для стягнення з відповідача 10 538 841,74 грн.
11.03.2020 року відповідачем через канцелярію суду було подано клопотання про роз'єднання позовних вимог в чотири окремі провадження, з тих підстав, що предметом позову у даній справі є стягнення вартості завищених об'ємів робіт та вартості матеріальних ресурсів за чотирма різними договорами підряду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про роз'єднання позовних вимог.
11.03.2020 року відповідач в судовому засіданні надав заяву про відвід судді Чебикіної С.О. від розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 року відмовлено в задоволенні заяви відповідача про відвід судді Чебикіної С.О.
11.03.2020 року в судовому засіданні оголошено перерву на 06.04.2020 року.
Судове засідання 06.04.2020 року було знято з розгляду без визначення дати наступного судового засідання у зв'язку з попередженням виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2020 року судове засідання призначено на 28.09.2020 року.
21.09.2020 року позивачем через канцелярію суду було надано клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 року відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про проведення судового засідання по розгляду справи в режимі відеоконференції.
28.09.2020 року представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Відповідач у справі був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Предметом договору є вимога позивача про стягнення з відповідача 10 538 841,74 грн. завищених обсягів виконаних робіт та матеріальних ресурсів, які фактично не було виконано за договорами підряду №130/2018/130 від 07.06.2018 року, №131/2018/131 від 07.06.2018 року, №132/2018/132 від 07.06.2018 року, №133/2018/133 від 07.06.2018 року в порушення п. 6.4.3 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013.
Судом встановлено, що 07.06.2018 року між Східним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проект-Актів" (далі - генпідрядник) було укладено договір підряду №130/2018/130, відповідно до умов якого (п. 1.1. договору) замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт із будівництва об'єкта: «Будівництво будівлі казарми поліпшеною планування №1, 56 омпр, ОК "Південь", м. Маріуполь, Донецька обл., військове містечко №46" (код 05210000-2 «Будівництво будівель» відповідно до ДК 021:2015) (далі - ОБ'ЄКТ), що виконується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 4.1. договору №130/2018/130 встановлений порядок здійснення оплати за виконані роботи. Розрахунки за виконані роботи по об'єкту проводяться на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" за формою КБ-2в та "Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" за формою КБ-3. У разі виявлення у розрахунках за виконані роботи (форма КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та форма № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат»), які були оплачені за попередні періоди, безперечних помилок та порушень норм визначення вартості будівництва, загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню замовником, про що; генпідрядник повідомляється письмово.
07.06.2018 року між Східним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проект-Актів" (далі - генпідрядник) було укладено договір підряду №131/2018/131, відповідно до умов якого (п. 1.1. договору) замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт із будівництва об'єкта: «Будівництво будівлі казарми поліпшеною планування №2, 56 омпр, ОК "Південь", м. Маріуполь, Донецька обл., військове містечко №46" (код 05210000-2 «Будівництво будівель» відповідно до ДК 021:2015) (далі - ОБ'ЄКТ), що виконується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 4.1. договору №131/2018/131 встановлений порядок здійснення оплати за виконані роботи. Розрахунки за виконані роботи по об'єкту проводяться на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" за формою КБ-2в та "Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" за формою КБ-3. У разі виявлення у розрахунках за виконані роботи (форма КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та форма № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат»), які були оплачені за попередні періоди, безперечних помилок та порушень норм визначення вартості будівництва, загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню замовником, про що; генпідрядник повідомляється письмово.
Судом встановлено, що 07.06.2018 року між Східним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проект-Актів" (далі - генпідрядник) було укладено договір підряду №132/2018/132, відповідно до умов якого (п. 1.1. договору) замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт із будівництва об'єкта: «Будівництво будівлі казарми поліпшеною планування №3, 56 омпр, ОК "Південь", м. Маріуполь, Донецька обл., військове містечко №46" (код 05210000-2 «Будівництво будівель» відповідно до ДК 021:2015) (далі - ОБ'ЄКТ), що виконується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 4.1. договору №132/2018/132 встановлений порядок здійснення оплати за виконані роботи. Розрахунки за виконані роботи по об'єкту проводяться на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" за формою КБ-2в та "Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" за формою КБ-3. У разі виявлення у розрахунках за виконані роботи (форма КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та форма № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат»), які були оплачені за попередні періоди, безперечних помилок та порушень норм визначення вартості будівництва, загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню замовником, про що; генпідрядник повідомляється письмово.
Судом встановлено, що 07.06.2018 року між Східним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проект-Актів" (далі - генпідрядник) було укладено договір підряду №133/2018/133, відповідно до умов якого (п. 1.1. договору) замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт із будівництва об'єкта: «Будівництво будівлі казарми поліпшеною планування №4, 56 омпр, ОК "Південь", м. Маріуполь, Донецька обл., військове містечко №46" (код 05210000-2 «Будівництво будівель» відповідно до ДК 021:2015) (далі - об'єкт), що виконується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 4.1. договору №133/2018/133 встановлений порядок здійснення оплати за виконані роботи. Розрахунки за виконані роботи по об'єкту проводяться на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" за формою КБ-2в та "Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" за формою КБ-3. У разі виявлення у розрахунках за виконані роботи (форма КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та форма № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат»), які були оплачені за попередні періоди, безперечних помилок та порушень норм визначення вартості будівництва, загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню замовником, про що; генпідрядник повідомляється письмово.
На виконання умов вищевказаних договорів сторонами було укладено акти приймання передачі від 18.12.2018 року №№5,6,7,8 до монтажу, акти приймання виконаних робіт КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт КБ-3 на вказані в них суми.
Вищевказані акти підписано та скріплено печатками сторін, що свідчить про те, що позивачем прийнято роботи без будь-яких зауважень з його боку.
Відповідачем було належним чином виконано умови договорів підряду №130/2018/130 від 07.06.2018 року, №131/2018/131 від 07.06.2018 року, №132/2018/132 від 07.06.2018 року, №133/2018/133 від 07.06.2018 року, у зв'язку з чим позивачем було їх прийнято за актами приймання виконаних робіт КБ-2в та здійснено їх оплату на вказані в актах суми, що підтверджується поясненнями обох сторін в судовому засіданні та платіжними дорученнями наданими позивачем до позовної заяви.
Східним офісом Держаудитслужби за період з квітня 2019 року по серпень 2019 року було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року і складено акти ревізії, в яких було встановлено завищення вартості робіт за договорми підряду з будівництва казарм поліпшеного планування у місті Маріуполь Донецької області №130/2018/130 від 07.06.2018 року, №131/2018/131 від 07.06.2018 року, №132/2018/132 від 07.06.2018 року, №133/2018/133 від 07.06.2018 року на загальну суму 3 486 613,04 грн.
Позивач звернувся до відповідача із претензією від 11.09.2019 №516/ю/3893 про відшкодування 3 486 613,04 грн. збитків за результатами проведеної ревізії до 14.09.2019 року.
16.11.2019 року позивачем направлено відповідачу вимогу №516/ю/5011 від 13.11.2019 року, в якій він вимагав в термін до 22.11.2019 року відшкодувати йому вартість переданих за актами приймання-передачі від 18.12.2018 року №№5,6,7,8 до монтажу матеріально-технічних ресурсів на загальну суму 7 052 228,70 грн., які не були вкладені в роботу (змонтовані) та на будівельному майданчику відсутні.
Відповідно до статей 837, 843 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Згідно з ч.ч. 2, 3, 5 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода.
Під час укладення господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
За змістом пунктів 1, 7, 10 частини першої статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на приведення роботи підконтрольної організації у відповідність із вимогами законодавства у майбутньому і є обов'язковою до виконання. Що ж стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово відшкодовані шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом.
Орган державного фінансового контролю має право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути кошти на відшкодування виявлених в ході перевірки збитків.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2014 №21-63а14.
Частиною другою статті 224 ГК України передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За приписами частини першої статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, для застосування такого виду господарської санкції (правового наслідку порушення зобов'язання) як стягнення збитків необхідна наявність всіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення:
- протиправної поведінки;
- збитків;
- причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками;
- вини.
При відсутності хоч б одного з цих елементів господарсько-правова відповідальність не настає.
З огляду на вищевикладене позивачем не доведено наявність всіх елементів складу правопорушення.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не порушено відповідачем, а тому в позові про стягнення з відповідача збитків у сумі 10 538 841,74 грн. у зв'язку із завищенням відповідачем об'ємів і вартості виконаних робіт та матеріальних ресурсів за договорами підряду з будівництва казарм поліпшеного планування у місті Маріуполь Донецької області №130/2018/130 від 07.06.2018 року, №131/2018/131 від 07.06.2018 року, №132/2018/132 від 07.06.2018 року, №133/2018/133 від 07.06.2018 року не підлягають задоволенню, а тому в позові слід відмовити.
Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Повне рішення складено 08.10.2020р.
Суддя С.О. Чебикіна