ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.10.2020Справа № 910/6242/20(910/638/20)
За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Приватного акціонерного товариства "Райз - Максимко" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги,121 В, ідентифікаційний номер 30382533)
про розірвання договору оренди
в межах справи №910/638/20
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бонус" (02225, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака,16, ідентифікаційний номер 40904740)
до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги,121 В, ідентифікаційний номер 30382533)
про банкрутство
Суддя Мандичев Д.В.
секретар судового засідання Судак С.С.
Представники сторін: не з'явилися
У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/638/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бонус" про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко".
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.02.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги,121 В, ідентифікаційний номер 30382533), визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бонус" (02225, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака,16, ідентифікаційний номер 40904740) до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги,121 В, ідентифікаційний номер 30382533) в розмірі 2 733 143,47 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги,121 В, ідентифікаційний номер 30382533), оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення № 64544 від 10.02.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги,121 В, ідентифікаційний номер 30382533), призначено розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги,121 В, ідентифікаційний номер 30382533) арбітражного керуючого Ягічева Сергія Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 550 від 03.07.2013), визначено дату проведення попереднього судового засідання на 30.03.2020.
05.05.2020 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" про розірвання договору оренди.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору оренди землі від 14.05.2007 року.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.05.2020 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 15.06.2020.
12.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.06.2020 відкладено підготовче засідання у справі №910/6242/20 (910/638/20) на 06.07.2020.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.07.2020 продовжено підготовче провадження у справі № 910/6242/20 (910/638/20) за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" про розірвання договору оренди на 30 днів до 19.08.2020, відкладено підготовче засідання у справі № 910/6242/20 (910/638/20) на 19.08.2020.
27.07.2020 до суду надійшло клопотання позивача про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 21.09.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2020 у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Ю.В. Литвинця щодо проведення судового засідання 21.09.2020 в режимі відеоконференції відмовлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 05.10.2020.
02.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі представника.
У призначене судове засідання 05.10.2020 представники позивача та відповідача не з'явилися, позивачем надано клопотання про розгляд справи без участі.
Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд дійшов висновку, що неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Частиною 2 статті 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2020, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю від 15.01.2001 ІІ-ЗП № 021881, виданого громадянину України ОСОБА_2 , останній на підставі рішення Коханівської сільської Ради народних депутатів від 05.10.2000 № 13 передано в приватну власність земельну ділянку загальною площею 4,99 га в межах згідно з планом до акту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Даний акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 261.
14.05.2007 між ОСОБА_2 (далі - орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Науково-виробниче підприємство «Райз-Агро» (далі - орендар, відповідач) укладено договір оренди землі, зареєстрований у Токмацькому районному відділі Запорізької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис 16.09.2008 за № 040828000047.
У вказаному договорі також викладено акт приймання-передачі об'єкта оренди від 14.05.2007, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку загальною площею 4,99 га (рілля) у задовільному стані.
Крім того, на підставі акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), підписаного орендодавцем, орендарем, Таврійським сільським головою та Коханівським сільським головою, межі переданої за договором оренди земельної ділянки визначено відповідно до акту на право приватної власності на землю ІІ-ЗП № 021881.
20.02.2008 ОСОБА_2 видано довідку Токмацьким районним відділом Запорізької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам» про присвоєння земельній ділянці загальної площі 4,99 га ріллі кадастрового номеру 2325282000:05:001:0011.
Надалі, сторонами укладено додаткову угоду від 11.08.2016 до договору оренди з метою приведення тексту договору до вимог чинних нормативних актів, у зв'язку з чим викладено договір оренди в новій редакції.
За умовами пунктів 1.1, 2.1 договору оренди (тут і надалі в редакції додаткової угоди) орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Коханівської сільської ради Токмацького району Запорізької області, загальною площею 4,99 га (рілля).
У пункті 2.3 договору оренди зазначено кадастровий номер земельної ділянки: 2325282000:05:001:0011.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, за умовами пункту 2.6 договору оренди, становить 173111,18 грн.
Відповідно до пункту 3.1 договору оренди останній укладено строком до 31.12.2024, але в будь-якому випадку даний договір та право оренди за ним є чинними до моменту закінчення збирання врожаю орендарем.
Пунктом 4.1 договору оренди сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 8 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 13848,89 грн. за рік оренди.
Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування (в залежності від того, яка з подій сталася раніше). При цьому, коефіцієнт індексації для орендної плати застосовується станом на 01 січня року виплати/нарахування (пункт 4.4 договору оренди).
Згідно з пунктом 4.5 договору оренди орендна плата вноситься орендарем у такі строки: один раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 15 грудня. Орендар перераховує грошові кошти орендної плати на банківський розрахунковий рахунок орендодавця, та/або виплачує через касу орендаря, та/або здійснює виплату засобами поштового зв'язку через місцеві відділення УДППЗ «Укрпошта» шляхом надіслання на адресу орендодавця поштових переказів, або в іншій формі, погодженій сторонами.
У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня в розмірі 0,001 % від несплаченої суми за кожний день прострочення (пункт 4.7 договору оренди).
Пунктом 9.4 договору оренди серед обов'язків орендаря зазначено обов'язок вчасно сплачувати всі належні за цим договором орендні платежі.
Відповідно до пункту 12.2 договору оренди дія договору припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 12.3 договору оренди дія договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Право оренди вищевказаної земельної ділянки, як слідує з інформаційної довідки станом на 17.10.2016, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (інше речове право) за відповідачем 07.10.2016 приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Івченко О.П.
Із матеріалів справи вбачається, що 26.12.2019 приватним нотаріусом Токмацького районного нотаріального округу Запорізької області Наталенко А.В. (позивачу) видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 4,9899 га, розташованої на території Коханівської сільської ради Токмацького району Запорізької області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту від 15.01.2001 ІІ-ЗП № 021881.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 26.12.2019 право власності на вищевказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1
21.01.2020 позивач звертався до відповідача із заявою щодо виплати в термін до 15.02.2020 орендної плати та пені за договором оренди. На даній заяві міститься відмітка про її отримання 21.01.2020 фахівцем із земельних питань ТОВ «Південь Агро Інвест».
У листі від 24.03.2020 № 02/2020 відповідач повідомив, що 27.02.2020 здійснив розрахунок за бухгалтерською відомістю від 24.02.2020.
Звернувшись із даним позовом до суду, позивач послався на систематичну несвоєчасну сплату відповідачем орендної плати за договором оренди, як спадкоємцю орендаря ОСОБА_2 , у зв'язку з чим просив розірвати договір оренди.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з положеннями статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, яким є Закон України «Про оренду землі».
Відповідно до статей 509, 510, 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (статті 525, 625 ЦК України).
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
За положеннями статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом статті 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
За положеннями частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
За змістом пункту 12.3 спірного договору оренди землі його дія припиняється шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.
Отже, орендна плата є істотною умовою договору оренди та її обов'язковість випливає зі змісту самого договору та актів цивільного законодавства, яке регулює правовідносини з оренди землі.
З огляду на правову природу орендної плати як обов'язкової та визначальної для правової природи договору оренди земельної ділянки умови, орендна плата не може бути замінена на інші платежі і врахування орендної плати, як платежу у інших зобов'язальних правовідносинах між тими самими сторонами може бути лише на підставі інших погоджених сторонами правочинів та договорів, зокрема додаткового договору до договору оренди або змін договору оренди тощо.
При цьому, відповідно до статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту, а тому зміна розміру орендної плати, форма її виплати, зарахування орендної плати за іншими зобов'язаннями, відповідно до положень статті 14 Закону України «Про оренду землі» повинна бути визначена сторонами шляхом укладання інших письмових угод, за умовами яких сторони визначили саме такі правовідносини з зарахування орендної плати в рахунок зобов'язань орендодавця по іншим правочинам.
За частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Підставами для захисту прав орендодавця на підставі вказаних норм є саме систематичність (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, тоді як разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.
Звернувшись до суду з даним позовом про розірвання договору, позивач послався на те, що відповідач систематично порушував зобов'язання щодо своєчасної сплати орендних платежів за 2018, 2019 роки, сплативши оренду плату лише 18.03.2019 та 27.02.2020 відповідно, що підтверджується розписками у відомостях зі сплати орендних платежів, що зберігаються у відповідача. Крім того, відповідач не сплатив пеню за несвоєчасну сплату орендної плати. Наведені обставини свідчать, на думку позивача, про істотне порушення відповідачем умов договору оренди, що є підставою для його дострокового розірвання.
Водночас, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів несвоєчасної сплати відповідачем орендних платежів за договором оренди.
На підтвердження викладених позивачем обставин останнім до матеріалів справи долучено лише лист від 24.03.2020 № 02/2020, в якому відповідач повідомляє про здійснення розрахунків із позивачем 27.02.2020. Жодних посилань на період, за який проводився розрахунок, чи визнання несвоєчасності проведення розрахунку за минулі роки оренди відповідачем у вказаному листі не зазначено.
При цьому, суд за клопотання позивача витребував у Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" копії відомостей про виплату орендної плати за 2018, 2019 роки, а також копію чинної редакції Статуту, однак відповідні документи відповідачем надані не були.
Отже, з наявних у матеріалах справи доказів неможливо дійти висновку про систематичне (два та більше випадки) порушення відповідачем договірного зобов'язання щодо своєчасної сплати орендних платежів. За відсутності таких доказів відповідні посилання позивача ґрунтуються виключно на його поясненнях, які не є доказами у розумінні вимог господарського процесуального законодавства.
Щодо посилань позивача на викладені правові висновки в постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18), від 20.12.2019 у справі № 577/2475/17-ц, від 25.03.2020 у справі № 527/605/17, від 20.11.2019 у справі № 549/187/17, суд зауважує, що останні прийняті за іншими фактичними обставинами справи та не можуть бути враховані судом до спірних правовідносин згідно з частиною 4 статті 236 ГПК України.
Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведених обставин відсутності у матеріалах справи жодних доказів викладених позивачем обставин щодо порушення відповідачем договірних зобов'язань, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 08.10.2020
Суддя Мандичев Д.В.