проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"07" жовтня 2020 р. Справа № 905/509/20
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Бородіна Л.І., суддя Мартюхіна Н.О.,
Секретар судового засідання - Соляник Н.В.,
за участю:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
від третіх осіб - не з'явилися;
від апелянта - прокурор відділу прокуратури Харківської області Кальницький А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду
апеляційну скаргу Костянтинівської місцевої прокуратури (вх. №2327 Д/2)
на ухвалу господарського суду Донецької області від 19.08.2020 (суддя - Фурсова С.М., постановлену в м. Харків о 12:30 год., повний текст складено 21.08.2020),
у справі №905/509/20
за позовом: заступника керівника Костянтинівської місцевої прокуратури (85114, Донецька область, місто Костянтинівка, вулиця Олекси Тихого, будинок 260)
в інтересах держави в особі Донецької обласної державної адміністрації (84306, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Олекси Тихого, будинок 6; код ЄДРПОУ 00022473)
до Фізичної особи-підприємця Бутко Владислава Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 )
за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Костянтинівської районної державної адміністрації (85143, Донецька область, Костянтинівський район, село Іллінівка, вулиця Адміністративна, будинок 42/3; код ЄДРПОУ 05420103)
та третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів (84122, Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Торська, будинок 35; код ЄДРПОУ 04391351)
про розірвання договору оренди №58 від 03.12.2012 водного об'єкту загальнодержавного значення та зобов'язання повернути водний об'єкт площею водного дзеркала 3,0 га, розташований на балці без назви басейну ріки Казенний Торець,
Заступник керівника Костянтинівської місцевої прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Донецької обласної державної адміністрації до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Бутко Владислава Сергійовича про розірвання договору оренди №58 від 03.12.2012 водного об'єкту загальнодержавного значення та зобов'язання повернути водний об'єкт площею водного дзеркала 3,0 га, розташований на балці без назви басейну ріки Казенний Торець.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.08.2020 у справі №905/509/20 позовну заяву заступника керівника Костянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Донецької обласної державної адміністрації до Фізичної особи-підприємця Бутко Владислава Сергійовича про розірвання договору оренди водного об'єкту загальнодержавного значення та зобов'язання повернути водний об'єкт площею водного дзеркала 3,0 га залишено без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що в даній справі судом не встановлено обставин, що свідчать про невиконання або неналежне виконання Донецькою обласною державною адміністрацією своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави.
Суд першої інстанції зазначив, що з поданих матеріалів вбачається вчинення уповноваженим органом активних дій щодо усунення виявленого порушення.
Приймаючи ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурором не доведено виключних випадків, коли він може звернутись за захистом інтересів держави та не підтверджено правових підстав для представництва.
Костянтинівська місцева прокуратура звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 19.08.2020 про залишення позовної заяви заступника керівника Костянтинівської місцевої прокуратури без розгляду та направити справу № 905/509/20 до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України не відповідає вимогам закону.
Прокурор посилається на те, що підставою звернення до суду із вказаним позовом в інтересах держави стало те, що Донецькою облдержадміністрацією з 2017 року не вживаються заходи щодо повернення водного об'єкту загальнодержавного значення у зв'язку з невиконанням Бутко В.С. своїх обов'язків за договором оренди №58 від 03.12.2012 водного об'єкту загальнодержавного значення, розташованого на балці без назви басейну ріки Казенний Торець для риборозведення. Апелянт вважає, що вищенаведене свідчить про бездіяльність уповноваженого органу.
Апелянт зазначає, що підставою для представництва інтересів держави є порушення інтересів держави у зв'язку з бездіяльністю позивача, яка полягає у відсутності активних дій, спрямованих на звернення до суду з позовом про розірвання договору оренди водного об'єкту та повернення цього об'єкта у розпорядження власника.
Апелянтом до апеляційної скарги додані додаткові докази - докази направлення та отримання листів (перелік простої кореспонденції поданої в почтове відділення №14 Костянтинівською міжрайонною прокуратурою на 2-х аркушах, листи Департаменту агропромислового розвитку та земляних відносин Донецької обласної державної адміністрації на 2-х аркушах).
Статтею 80 ГПК України чітко врегульовано порядок та строки подання доказів учасниками справи. Так, за частиною 2 вказаної статті Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини 4, 5 вказаної статті).
Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/509/20, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання, встановлено строк учасникам справи для подання заяв по суті справи, доказів.
Оскільки дана справа розглядалась за правилами загального позовного провадження, то питання, які стосуються подання доказів, вирішується судом першої інстанції на стадії підготовчого засідання (стаття 182 ГПК України).
Докази, які додані до апеляційної скарги, до суду першої інстанції Костянтинівська місцева прокуратура не надавала, тому вони не досліджувалися під час постановлення оскаржуваної ухвали.
У свою чергу, статтею 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Апелянт не звертався до суду апеляційної інстанції з клопотанням про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
З урахуванням вищенаведеного, додаткові докази - перелік простої кореспонденції поданої в почтове відділення №14 Костянтинівською міжрайонною прокуратурою на 2-х аркушах, листи Департаменту агропромислового розвитку та земляних відносин Донецької обласної державної адміністрації на 2-х аркушах, не приймаються судом апеляційної інстанції, справа розглядається без їх урахування.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2020 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Костянтинівської місцевої прокуратури на ухвалу господарського суду Донецької області від 19.08.2020 у справі №905/509/20. Розгляд справи призначено на 07.10.2020.
Про дату, час та місце судового засідання учасники провадження повідомлені належним чином.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Плахова О.В. (07.10.2020) на дату призначення справи до розгляду, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2020 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Бородіна Л.І., суддя Мартюхіна Н.О.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною першою статті 271 цього Кодексу передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно вимог ст.ст.222, 223 та п.17.7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши суддю-доповідача, присутнього у судовому засіданні представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали з урахуванням повноважень, визначених в ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила.
Костянтинівська місцева прокуратура звернулася до господарського суду Донецької області з позовом про розірвання договору оренди №58 від 03.12.2012 водного об'єкту загальнодержавного значення та зобов'язання повернути водний об'єкт площею водного дзеркала 3,0 га, розташований на балці без назви басейну ріки Казенний Торець.
Частинами 1, 3 ст. 4 ГПК України визначено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує:
1) в чому полягає порушення інтересів держави,
2) необхідність їх захисту,
3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає
4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Таким чином, відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
У постанові Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №915/162/19 зазначено, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Верховний Суд у постанові від 02.09.2020 у справі №911/980/18 також зазначив, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом.
"Інтереси держави" є оціночним поняттям, яке охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, а тому їхня наявність має бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора до суду згідно із принципом jura novit curia (суд знає закони).
Тобто, за приписами ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган;
2) у разі відсутності такого органу.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
З метою дотримання принципу правової визначеності, та формування сталої судової практики суд апеляційної інстанції враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, щодо застосування конкретних норм права до спірних правовідносин.
З аналізу норм законодавства вбачається, що:
1) прокурор має повідомити компетентний орган про виявлене порушення інтересів держави;
2) надати компетентному органу можливість відреагувати вказане повідомлення протягом розумного строку (зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення).
Тобто прокурор повинен направити попередньо, до звернення до суду, до відповідного суб'єкта владних повноважень лист про намір звернутися до суду, дочекатись протягом розумного строку реакції або відсутності реакції відповідного органу на отриманий лист прокурора, і вже тільки потім подати відповідний позов до суду за наявності бездіяльності компетентного органу.
Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.
З матеріалів справи вбачається, що договір оренди водного об'єкту загальнодержавного значення №58 від 03.12.2012, розташованого на балці без назви басейну ріки Казенний Торець, укладався між Костянтинівською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем Бутко В.С.
07.03.2017 до вказаного договору внесені зміни, а саме Костянтинівську районну державну адміністрацію (Орендодавця) замінено на Донецьку обласну державну адміністрацію.
Отже, з 07.03.2017 (укладення договору про внесення змін до договору оренди №58 від 03.12.2012) Орендодавцем за спірним договором оренди, та, відповідно, компетентним органом є Донецька обласна державна адміністрація.
Листом №2695вих-19 від 30.08.2019 Костянтинівською місцевою прокуратурою направлено повідомлення голові Донецької обласної державної адміністрації про виявлене порушення умов договору оренди водного об'єкту загальнодержавного значення №58 від 03.12.2012 з боку ФОП Бутко В.С., що є підставою для дострокового розірвання договору.
У вказаному листі Костянтинівська місцева прокуратура просить повідомити щодо вжитих Донецькою обласною державною адміністрацією заходів.
Листом №35-3211вих-19 від 01.10.2019 Костянтинівською місцевою прокуратурою повторно направлено повідомлення голові Донецької обласної державної адміністрації про виявлене порушення умов договору оренди водного об'єкту загальнодержавного значення №58 від 03.12.2012 з боку ФОП Бутко В.С., що є підставою для дострокового розірвання договору. Також, у вказаному листі Костянтинівська місцева прокуратура просить повідомити щодо вжитих Донецькою обласною державною адміністрацією заходів, наміру дострокового розірвання договору.
Доказів надсилання або отримання зазначених листів Донецькою обласною державною адміністрацією прокуратурою до суду першої інстанції не додано.
За відсутності доказів надсилання зазначених листів, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що Костянтинівською місцевою прокуратурою не повідомлено про виявлене порушення компетентний орган - Донецьку обласну державну адміністрацію.
21.01.2020 Костянтинівською місцевою прокуратурою направлено повідомлення №35-301вих-20 від 21.01.2020 директору Департаменту агропромислового розвитку та земляних відносин Донецької облдержадміністрації про виявлене порушення умов договору оренди водного об'єкту загальнодержавного значення №58 від 03.12.2012 з боку ФОП Бутко В.С., що є підставою для дострокового розірвання договору.
07.02.2020 Департаментом агропромислового розвитку та земляних відносин Донецької облдержадміністрації листом №259/0/151-20/0203 від 07.02.2020 надано відповідь щодо вжитих Донецькою обласною державною адміністрацією заходів.
Костянтинівську місцеву прокуратуру повідомлено, що Департаментом направлено ФОП Бутко В.С. лист №75/0/150-20/02.03 від 29.01.2020 про намір розірвати договір оренди водного об'єкту загальнодержавного значення №58 від 03.12.2012 .
Департамент агропромислового розвитку та земляних відносин Донецької облдержадміністрації звернув увагу Костянтинівської місцевої прокуратури, що станом на момент надання відповіді, Комісією проводиться комплекс заходів щодо дострокового розірвання договору оренди водного об'єкту загальнодержавного значення №58 від 03.12.2012 .
З вищенаведеного вбачається, що Донецькою обласною державною адміністрацією в особі Департаменту агропромислового розвитку та земляних відносин облдержадміністрації вживаються заходи щодо дострокового розірвання договору оренди водного об'єкту загальнодержавного значення №58 від 03.12.2012.
В матеріалах справи відсутні докази бездіяльності Донецької обласної державної адміністрації після отримання повідомлення Костянтинівської місцевої прокуратури про виявлене порушення.
Зважаючи на викладене, сторонами (уповноваженим органом) вчиняються дії, спрямовані на припинення виявленого прокуратурою порушення законодавства.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що Донецька обласна державна адміністрація не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатись до суду із відповідним позовом до відповідача. Не встановлено і обставин, які б давали підстави дійти до висновку про невиконання або неналежне виконання Донецькою обласною державною адміністрацією своїх функцій щодо захисту інтересів держави.
19.02.2020 Костянтинівська місцева прокуратура отримала лист №259/0/151-20/0203 від 07.02.2020 Департаменту агропромислового розвитку та земляних відносин Донецької облдержадміністрації (вх.№3051вх-20).
13.03.2020 Костянтинівська місцева прокуратура звернулася з позовною заявою до Господарського суду Донецької області, посилаючись на порушення інтересів держави у зв'язку з бездіяльністю позивача щодо вчинення дій, спрямованих на розірвання договору оренди №58 від 03.12.2012 водного об'єкту та його повернення у розпорядження власника.
Разом з тим, Костянтинівською місцевою прокуратурою не надано доказів, що на дату звернення з відповідним позовом позивачем не вчинялися дії щодо дострокового розірвання договору оренди №58 від 03.12.2012 водного об'єкту загальнодержавного значення .
Інтереси держави в даному випадку не потребували невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави). Крім того, прокурором не доведено таких чинників, як можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу тощо.
Доказів, що на дату звернення з позовною заявою спірний договір не розірвано Костянтинівською місцевою прокуратурою до матеріалів справи також не надано.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17 та у постанові Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що прокурором не дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", а також не підтверджено підстав представництва, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення не вживав заходів щодо усунення відповідного правопорушення.
У постанові Верховного Суду від 27.08.2020 у справі №910/1062/18 зазначено, що обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті.
У випадку звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі компетентного органу фактичним позивачем є держава, і саме вона набуває процесуальної дієздатності і є учасником справи.
Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора необхідно вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. В таких справах виникають підстави для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).
В даній справі судом не встановлено обставин, що свідчать про невиконання або неналежне виконання Донецькою обласною державною адміністрацією своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави.
З матеріалів справи вбачається, що уповноваженим органом вчиняються дії щодо усунення виявленого прокуратурою порушення законодавства.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи те, що прокурором не доведено бездіяльності уповноваженого органу, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо відсутності підстав для представництва інтересів держави прокурором у даній справі.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції
Ухвала господарського суду Донецької області від 19.08.2020 у справі №905/509/20 підлягає залишенню без змін.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Костянтинівської місцевої прокуратури на ухвалу господарського суду Донецької області від 19.08.2020 у справі №905/509/20 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 19.08.2020 у справі №905/509/20 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строки оскарження постанови передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 08.10.2020.
Головуючий суддя Т.Д. Геза
Суддя Л.І. Бородіна
Суддя Н.О. Мартюхіна