ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
08 жовтня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/196/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів Головея В.М.,
Разюк Г.П.
перевіривши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Табіті”
на рішення Господарського суду Херсонської області
від 30 червня 2020 року (повний текст складено 01.07.2020р.)
по справі № 923/196/20
за позовом: Лазурненської селищної ради
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Табіті”
про визнання недійсним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності,-
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 30.06.2020р. у справі №923/196/20 позовні вимоги Лазурненської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Табіті» повністю задоволені.
24.09.2020р. безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Табіті”, в якій апелянт просить рішення Господарського суду Херсонської області від 30.06.2020р. у справі №923/196/20 скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог Лазурненській селищній рад.
Разом з апеляційною скаргою відповідачем заявлено клопотання про відновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 28.09.2020р. матеріали справи № 923/196/20 були витребувані з Господарського суду Херсонської області, а вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Табіті» на рішення від 30.06.2020р. Господарського суду Херсонської області у справі №923/196/20 було відкладено до надходження матеріалів зазначеної справи до суду апеляційної інстанції.
07.10.2020р. матеріали справи №923/196/20 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Колегія суддів зазначає про те, що з матеріалів справи вбачається, що дана апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції повторно. При подачі вказаної апеляційної скарги в перший раз, остання (вх.№2531/20 від 12.08.2020р.), ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2020р., була залишена без руху у зв'язку з несплатою судового збору; апелянту було встановлено строк на усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги: 5 днів з дня вручення даної ухвали. Проте, у вказаний строк апелянтом не були усунути відповідні недоліки, тому, ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.09.2020р. апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Табіті» була повернута без розгляду відповідачу.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження цього разу, відповідач зазначає, що ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2020р. про залишення апеляційної скарги без руху суд апеляційної інстанції направив відповідачу на зазначену останнім адресу: м. Херсон, вул. Небесної Сотні,13. Однак, поштове відправлення зі вказаною ухвалою було повернуто до суду з позначкою Укрпошти - «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення».
Таким чином, скаржник зазначає, що він не отримував ухвалу господарського суду апеляційної інстанції від 17.08.2020р., що в свою чергу, унеможливило усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги, а відтак, причини пропуску строку на усунення недоліків, при поданні апеляційної скарги у перший раз, на думку апелянта, є поважними.
При цьому, ТОВ «Табіті» окремо зазначає, що якщо недотримання строків на апеляційне оскарження було зумовлено діями (бездіяльністю) суду, зокрема, особі не надіслано протягом строку на апеляційне оскарження копію повного тексту рішення суду першої інстанції, то ця обставина може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Дослідивши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, судова колегія зазначає наступне.
Виходячи з приписів ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", порядок застосування та користування встановленими правами на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження рішення суду регламентується відповідними процесуальними нормами, в даному випадку - нормами Госодарського процесуального кодексу України.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.
За положеннями ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Судова колегія зазначає, щоповажними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 256 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, апелянт зазначає, що копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2020р. не була ним отримана.
Разом з тим, у матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за трек номером 6511912570335, яким відповідачу було направлено відповідну ухвалу апеляційного суду (а.с.117).
Із даного повідомлення вбачається, останнє відповідачу вручено не було, а вказана ухвала була повернута до суду Укрпоштою 22.08.2020р. з позначкою - «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення», з уточненням «за адресою не знайдено».
При цьому, судовою колегією встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, офіційним зареєстрованим місцем знаходження ТОВ «Табіті» (код ЄДРПОУ 42112256) є Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Небесної Сотні, 13.
Також, саме ця адреса вказана відповідачем в апеляційних скаргах, про що зазначає, він сам в обґрунтуванні пропуску строку на усунення недоліків апеляційної скарги за ухвалою суду від 17.08.2020р.
Згідно з п.5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Відповідно до частин 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Матеріали справи свідчать, що повідомлення про зміну місцезнаходження відповідача у матеріалах справи відсутні.
Отже, місцевим господарським судом вчинено дії щодо належного повідомлення скаржника про встановлення строку для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом своєчасного у встановлені строки направлення на його адресу відповідної ухвали суду від 17.08.2020р., а апелянтом не підтверджено відповідними доказами поважні причини неотримання поштової кореспонденції.
При цьому, апеляційним господарським судом враховано, що відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" (який набрав чинності з 01.06.2006 року). Статтями 2, 4 вказаного Закону встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. При чому, згідно зі ст. 11 цього Закону, не пізніше 01.06.2006 року забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007 року.
Відповідно до відомостей розміщених на офіційному сайті судової влади Єдиному державному реєстру судових рішень, ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2020р. у справі №923/196/20 оприлюднено 18.08.2020р.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за свою природою потребує регулювання державною. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Відтак, судова колегія зауважує, що можливість своєчасного отримання поштової кореспонденції залежала виключно від власного волевиявлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Табіті». А з урахуванням можливості контролювати стадії судового процесу та наявність процесуальних документів за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень, апеляційна колегія вказує, що можливість своєчасного ознайомлення з оскаржуваним судовим рішенням також залежала виключно від власного волевиявлення відповідача.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Частиною 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції з дотриманням норм чинного законодавства повернув Товариству з обмеженою відповідальністю "Табіті» апеляційну скаргу (вх. №2531/20 від 12.08.2020р.) на рішення Господарського суду Херсонської області від 30.06.2020р. у справі № 923/196/20.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".
Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Отже, у даному випадку, враховуючи ознайомлення відповідача 06.08.2020р. з повним текстом оскаржуваного рішення від 30.06.2020р., кінцевим строком права звернення ТОВ «Табіті» на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, з урахуванням положень ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, є 26.08.2020р.
Але, як було встановлено вище, заяву про усунення недоліків у перший раз (при поданні апеляційної скарги за вх. №2531/20 від 12.08.2020р.) апелянт до суду не надав, а подав повторно апеляційну скаргу (вх. №3069/20) лише 24.09.2020р., вже після повернення Південно-західним апеляційним господарським судом апеляційної скарги за вх. №2531/20 від 12.08.2020р.
Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 119 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справі, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронним доказами.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак, в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження заявником не зазначено обставин, які можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних обставин, що зумовили пропуск строку встановленого на апеляційне оскарження, а наведені апелянтом обставини не можуть вважатися поважною причиною пропуску строку на оскарження рішення суду, оскільки зумовлені не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.04.2018р. у справі № 916/3188/16, від 23.11.2018р. у справі №10/17-3639-2011, від 22.08.2019р. у справі №922/85/18, від 19.09.2019р. у справі №922/1775/16.
Враховуючи, що обставини викладені в обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку не можуть об'єктивно свідчити про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою та залежали виключно від волевиявлення апелянта, судова колегія приходить до висновку про неповажність причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Херсонської області від 30.06.2020р. у справі №923/196/20.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Частинами 3, 4 ст.260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
За змістом ч.1, 2 ст. 174 Господарського процесуального України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне надати апелянту строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та надання доказів, які підтверджують неможливість звернення до суду апеляційної інстанції у передбачені законодавством строки.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідно до положень статті 260 Господарського процесуального кодексу України наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Також суд звертає увагу скаржника на те, що у відповідності до приписів ч.3 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Табіті» на рішення Господарського суду Херсонської області від 30.06.2020р. у справі №923/196/20 - залишити без руху.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Табіті» строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, а саме: надати до суду вмотивоване клопотання про поновлення строку з зазначенням обставин та надання доказів пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили протягом 7 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Табіті», що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Я.Ф. Савицький
Суддя В.М. Головей
Суддя Г.П. Разюк