ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
06 жовтня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/332/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Херсонобленерго»
на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 14.05.2020, ухвалену суддею Гридасовим Ю.В. у м. Херсон, повний текст якої складено 14.05.2020
у справі №923/332/20
за позовом: Акціонерного товариства «Херсонобленерго»
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Ім. Латиських стрільців»
про: стягнення 47 866 грн 81 коп
У квітні 2020 року Акціонерне товариство «Херсонобленерго» звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Ім. Латиських стрільців» про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією, затвердженних постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 31.07.1996 №28 за актом про порушення від 12.12.2019 №133415 у розмірі 47 866 грн 81 коп.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що Товариство з додатковою відповідальністю «Ім. Латиських стрільців» своїми діями порушило законодавство в галузі енергетики (п. п. 2.1, 3.1 - 3.3. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 31.07.1996 №28, п.п. 2.3.3, 2.3.4, п.п. 8 п.5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, п.7.4 Розділу 6 Кодексу комерційного обліку) та умови договору про постачання електричної енергії від 29.05.2003 №132, укладеного між Акціонерним товариством «Херсонобленерго» та Товариством з додатковою відповідальністю «Ім. Латиських стрільців» (в редакції додаткової угоди від 24.04.2012). Так, 12.12.2019 в ході перевірки об'єкту «Польовий стан» працівниками позивача було виявлено порушення п.п.8 п.5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме виявлено відсутність пломби АТ «Херсонобленерго» оператора системи розподілу №30504385, встановленої на дверях КТП, що закривають доступ до дооблікових кіл силового трансформатора, ввідного рубильника та трансформаторів струму. Споживач з приводу відсутності пломби до РЕМ не звертався. Акт про порушення №133415 складено згідно з п.8.2.4 та п.8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії. На підставі зазначеного, рішенням комісії Акціонерного товариства «Херсонобленерго» від 28.01.2020 споживачу визначено обсяг недорахованої електричної енергії за п.8.4.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії в розмірі18005 кВт/год. на суму 47 866 грн 81 коп, яке оформлене протоколом №133415 від 28.01.2020.
До Господарського суду Херсонської області 21.04.2020 надійшов відзив Товариства з додатковою відповідальністю «Ім. Латиських стрільців» на позовну заяву Акціонерного товариства «Херсонобленерго» про стягнення 47 866 грн 81 коп, в якому відповідач заперечив проти позову з посиланням на те, що наявність пломби С43829490 на дверях РУ-10 кВ доступу до Т/С 30015 та ТМ-250 кВ незаконно замовчується позивачем. Між тим обов'язковою умовою порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії є наявність конкретного порушення, передбаченого цими Правилами, саме як сукупність дії чи окрема дія порушника, заборонена ними, що є обов'язковим елементом предмета доказування. Зміст акта про порушення від 12.12.2019 №133415 свідчить про безпідставну кваліфікацію обставин порушення - відсутності пломби на дверях КТП як порушення п.5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії. При цьому цілісність пломби засобу обліку та відсутність доказів впливу на нього позивачем не спростована, порушення приладу обліку не встановлено, що не може бути підставою для розрахунку плати недорахованої електроенергії. Таким чином двері КТП, де розміщується засіб обліку електричної енергії є місцем розміщення засобу обліку, а не його складовою частиною, тому порушення на ньому цілісності пломби не тягне за собою настання відповідальності. Пломба С43829490 була в наявності. КТП, у якій зберігається обладнання і техніка, не є вузлом обліку з причини її неспроможності обліковувати електроенергію, що спростовує доводи позивача. Отже, позивачем не було доведено належними та допустимими доказами порушень у діях відповідача при прийнятті рішення комісії по розгляду акта №133415 від 12.12.2019 про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії у споживача, що оформлене протоколом №133415 від 28.01.2020, про нарахування обсягу не облікованої електроенергії на суму 47 866 грн 81 коп.
В подальшому у заяві від 04.05.2020, що надійшла до Господарського суду Херсонської області (вих.ГСХО №945/20 від 07.05.2020), представник Товариства з додатковою відповідальністю «Ім. Латиських стрільців» - адвокат Гончаров М.В. просив зупинити провадження у справі №923/332/20 до набрання рішенням законної сили у справі №923/401/20.
Вищевказана заява мотивована тим, що у межах справи №923/401/20 розглядається питання про скасування рішення позивача про нарахування відповідачу вартості не облікованої електричної енергії в сумі 47 866 грн 81 коп., а у межах справи №923/332/20 розглядається питання про стягнення з відповідача вартості не облікованої електричної енергії в сумі 47 866 грн 81 коп на підставі рішення позивача оформленого протоколом №133415 від 28.01.2020 засідання комісії з розгляду акту про порушення Правил роздрібного ринку електроенергії від 12.12.2029 №133415.
Згідно з відповіддю на відзив №07/08-01158 від 07.05.2020, поданою до суду першої інстанції (вих. ГСХО №3483/20 від 07.05.2020) Акціонерне товариство «Херсонобленерго» вказало, що відзив Товариства з додатковою відповідальністю «Ім. Латиських стрільців» є необґрунтованим та таким, що ґрунтується на не вірному застосуванні норм діючого законодавства України. Так, позивач акцентував увагу на тому, що в розумінні приписів ст. ст. 76-78 Господарського процесуального кодексу України належним, допустимим та достовірним доказом встановлення на засобах (вузлах) вимірювальної техніки (ЗВТ) споживача конкретної пломби є двосторонній акт про опломбування та/або інший документ, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб із зазначенням місця їх установлення та номеру пломб. В матеріалах справи №923/332/20 відсутній належний, допустимий та достовірний доказ, який би підтвердив факт передачі на відповідальне збереження і цілісності пломби С43829490, яка була виявлена на місці, встановленої згідно акту про опломбування №178888 від 05.01.2017 пломби №30504385, Товариству з додатковою відповідальністю «Ім. Латиських стрільців» із зазначенням місця встановлення та номеру. В акті про опломбування №224468 від 12.12.2019, який було складено ОСР після оформлення акту про порушення №133415 від 12.12.2019, зазначені всі відомості щодо встановлених на ЗВТ відповідача нових пломб, а також відображена інформація про пломби, які було знято. Проте акт про опломбування №224468 від 12.12.2019 в якому міститься інформація про зняття пломби С43829490 не є доказом, який підтверджує факт передачі ОСР пломби С43829490 Товариству з додатковою відповідальністю «Ім. Латиських стрільців» у вказаному акті перелічені всі пломби, які були зняті 12.12.2019. У свою чергу правомірним є акт про порушення №133414 від 12.12.2019 за фактом виявлення відсутності пломби №30534385, встановлення якої підтверджено двостороннім актом про опломбування та встановлення індикаторів №178888 від 05.01.2017. Товариство з додатковою відповідальністю «Ім. Латиських стрільців» не підтвердило жодним доказом законність встановлення на об'єкті останнього пломби С43829490 та зняття пломби №30504385.
Окрім того, для застосування п.п. 2 п.8.4.2 Правил роздрібного ринку електроенергії достатньо наявності самого факту скоєння протиправного діяння у вигляді відсутності пломб з відбитками тавр ОСР установлених на місцях, указаних в акті про опублікування, при цьому обов'язку доводити факт втручання споживача в роботу засобі вимірювальної техніки та / або інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки положеннями розділу 8.4 Правил роздрібного ринку електроенергії не вимагається. Відповідач з письмовим повідомленням щодо відсутності пломби №30504385 до позивача не зверталось. Отже, нарахування позивачем стягнення у розмірі 47 866 грн 81 коп є правомірним.
Щодо поданого відповідачем позову про скасування рішення комісії, оформленого протоколом №133415 від 28.01.2020 за результатами розгляду акту про порушення №133415 від 12.12.2019, позивач зазначив, що такі вимоги не підлягають розгляду в судах, адже такий спосіб захисту прав осіб не сприяє ефективному відновленню порушеного права. З огляду на зазначене, провадження у справах за позовами про скасування рішень комісії по розгляду актів про порушення підлягають закриттю судами з підстав, визначених п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Також надані відповідачем рахунки з додатками та актами прийому-передачі не являються належними, допустимими та достовірними доказами у справі №923/332/20, адже жодним чином не мають відношення до спірних правовідносин та не спростовують факт порушення Товариством з додатковою відповідальністю «Ім. Латиських стрільців» законодавства на ринку електричної енергії в частині відсутності пломби №30504385. Окрім того заява свідка ОСОБА_1 не відповідає вимогам ч. 3 ст. 88 Господарського процесуального кодексу України в частині посвідчення останньої нотаріально. Проте ОСОБА_1 вкотре підтвердив, що під час виявлення факту порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електроенергії на місці встановленої пломби №30504385, стояла пломба С43829490, яку позивач ніколи не встановлював, а отже підтверджений факт відсутності пломби №30504385.
Позивач заперечив проти задоволення заяви Товариства з додатковою відповідальністю «Ім. Латиських стрільців» про зупинення провадження у справі №923/332/20 до набрання рішенням законної сили у справі №923/401/20 порядку п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, адже відповідачем не зазначено, яка саме підстава унеможливлює розгляд справи №923/332/20. У свою чергу ч. 2 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України забороняє суду зупиняти провадження коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 14.05.2020 заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Ім. Латиських стрільців» про зупинення провадження у справі задоволено та зупинено провадження у справі №923/332/20 до набрання законної сили рішенням у справі №923/401/20.
Зупиняючи провадження у справі місцевий господарський суд виходив з того, що рішення Господарського суду Херсонської області у справі №923/401/20, з огляду на зміст позовних вимог (предмет спор) та підстави позову у справах №923/332/20 та №923/401/20, може суттєво вплинути на результати вирішення спору у справі №923/332/20, а вирішення по суті спору у справі №923/332/20 (без зупинення провадження у справі) може призвести до скасування судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Вказана обставина свідчить про існування об'єктивної неможливості розгляду справи №923/332/20 до вирішення іншої справи №923/401/20, що розглядається в порядку господарського судочинства, не залежно від зібраних (наявних) доказів у першій справі.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду першої інстанції Акціонерне товариство «Херсонобленерго» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області від 14.05.2020 про зупинення провадження у справі №923/332/20 і направити справу для продовження розгляду справи до Господарського суду Херсонської області.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі №923/332/20, в порушення вимог п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, зазначивши конкретну іншу справу №923/401/20 до вирішення якої зупиняється провадження у справі №923/332/20, не зазначив обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог (чим обумовлюється неможливість розгляду справи). Тобто, зупиняючи провадження у справі №923/332/20 судом першої інстанції взагалі не оцінювались наявні в матеріалах справи докази, які є предметом судового дослідження, при цьому суд дійшов висновку про відсутність можливості у нього встановити обставини, які будуть встановлені судом у справі №923/401/20.
Акціонерне товариство «Херсонобленерго» акцентувало увагу на тому, що п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, на підставі якого зупинено провадження у справі №923/332/20, прямо пов'язаний із наявністю / відсутністю доказу (доказів). Саме протокол №133415 від 28.01.2020 є одним із головних доказів у справі №923/332/20, якому необхідно надавати оцінку у відповідності до норм господарського судочинства, що спростовує висновки суду першої інстанції в цій частині.
Окрім того, апелянтом наголошено, що обраний відповідачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу щодо розгляду акта про порушення Правил роздрібного ринку електроенергії та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права і такий спосіб захисту прав осіб не передбачено чинним законодавством. Таким чином протокол засідання комісії №133415 від 28.01.2020 взагалі не порушує права Товариства з додатковою відповідальністю «Ім. Латиських стрільців». На момент звернення позивача до суду та на момент подачі апеляційної скарги жодних прав останнього не порушено, оскільки АТ «Херсонобленерго» не має право вчиняти дії, які направлені на ущемлення прав Товариства з додатковою відповідальністю «Ім. Латиських стрільців» (припиняти постачання електричної енергії споживачу, нараховувати штрафні санкції тощо). Зазначене свідчить про відсутність будь-яких негативних наслідків, спричинених прийняттям рішення комісії, оформленого протоколом №133415 від 28.01.2020.
Апелянтом вказано на неактуальність висновків викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.01.2020 у справі №910/17955/17 до правовідносин, врегульованих Правилами роздрібного ринку електричної енергії, адже останні забороняють позивачу здійснювати припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу у разі несплати останнім вартості не облікованої електричної енергії, внаслідок порушення цих Правил за відсутності рішення суду, прийнятого на користь оператора системи розподілу та яке було закріплено нормами Правил користування електричною енергією, які втратили чинність 11.06.2018. Таким чином судом першої інстанції взагалі не обґрунтовано яким чином з'ясування обставин в ході розгляду справи №923/401/20 унеможливлює розгляд заявлених позовних вимог та яким чином, встановлені у вказаній справі обставини, впливають на оцінку доказів якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справ, виходячи з предмету та підстав позову.
У відповідності до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 28.05.2020 для розгляду заяви визначено судову колегію у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів Принцевської Н.М., Діброви Г.І.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Херсонобленерго» на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 14.05.2020 про зупинення провадження у справі №923/332/20; постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено іншим учасникам справи згідно зі ст. 263 Господарського процесуального кодексу України строк на подання відзиву на апеляційну скаргу до 15.06.2020; роз'яснено іншим учасника справи їх право в строк до 15.06.2020 подати до суду разом з відзивом на апеляційну скаргу або окремо будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30.03.2020 розділ X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4, яким встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу або відповідного клопотання про продовження процесуальних строків на подання відзиву з обґрунтуванням підстав неможливості його подання у визначені судом строки, які зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, не надав, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали суду.
За нормами ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржене судове рішення, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Порядок, підстави, строки зупинення провадження у справі врегульовані положеннями ст.ст. 227-229 Господарського процесуального кодексу України.
Зупинення провадження по справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні по господарській справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які перешкоджають здійснювати її розгляд.
В свою чергу, ст. 227 Господарського процесуального кодексу України визначені випадки, які зумовлюють обов'язок суду зупинити провадження.
Підстава, передбачена п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, виникає в процесі тоді, коли ухвалення рішення можливе після підтвердження фактів, що мають преюдиціальне значення для даної справи, в іншій справі, яка розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Зупинення провадження допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо. Ця підстава зупинення застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі, і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.
Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 916/2739/19.
У разі застосування наведеної правової норми за вимогами статті 234 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.
Подібний правовий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №904/3935/18, від 29.04.2020 у справі №903/611/19, від 18.05.2020 у справі № 905/1728/14-908/4808/14.
Як зазначалось вище, представник Товариства з додатковою відповідальністю «Ім. Латиських стрільців» - адвокат Гончаров М.В. подав заяву про зупинення провадження у справі №923/332/20 до набрання рішенням Господарського суду Херсонської області законної сили у справі №923/401/20, мотивовану тим, що у межах справи №923/401/20 розглядається питання про скасування рішення позивача про нарахування відповідачу вартості не облікованої електричної енергії в сумі 47 866 грн 81 коп, а у межах справи №923/332/20 розглядається питання про стягнення з відповідача вартості не облікованої електричної енергії в сумі 47 866 грн 81 коп на підставі рішення позивача оформленого протоколом №133415 від 28.01.2020 засідання комісії з розгляду акту про порушення Правил роздрібного ринку електроенергії від 12.12.2020 №133415.
Предметом розгляду даної справи №923/332/20, за встановленими судом обставинами, є вимоги Акціонерного товариства «Херсонобленерго» до Товариства з додатковою відповідальністю «Ім. Латиських стрільців» про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 31.07.1996 №28 за актом про порушення від 12.12.2019 №133415 у розмірі 47 866 грн 81 коп, розрахованої відповідно до рішення комісії Акціонерного товариства «Херсонобленерго» від 28.01.2020 №133415.
В свою чергу, як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, предметом спору у справі №923/401/20 є скасування рішення комісії Акціонерного товариства «Херсонобленерго» від 28.01.2020 №133415 по розгляду акту про порушення «Правил роздрібного ринку електроенергії» № 133415 від 12.12.2019 щодо нарахування Товариству з додатковою відповідальністю «Ім. Латиських стрільців» 47 866 грн 81 коп вартості не облікованої електричної енергії.
Колегія суддів враховує, що рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, оформлене протоколом про нарахування обсягу необлікованої енергії та визначення її вартості, яку повинен оплатити споживач, безпосередньо впливає на права та обов'язки відповідного суб'єкта господарювання у розрізі його відносин з енергопостачальною організацією, оскільки встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії (цю суму слід сплатити позивачеві протягом 30 календарних днів з дня отримання рахунка).
Так, пунктами 8.2.6., 8.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що на підставі акту про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
Отже, за наслідками розгляду справи №923/401/20, буде спростовано або підтверджено обсяг і вартість необлікованої електричної енергії, щодо стягнення якої Акціонерним товариством «Херсонобленерго» було пред'явлено даний позов у справі №923/332/20.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи №923/401/20 іншим судом полягає, зокрема, в одночасності розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами та з різним предметом позову.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що справи №923/332/20 та №923/401/20 є взаємопов'язаними, адже стосуються одних і тих самих сторін (Акціонерного товариства «Херсонобленерго» та Товариства з додатковою відповідальністю «Ім. Латиських стрільців»), окрім того у справі №923/401/20 оскаржується рішення позивача про нарахування відповідачу вартості не облікованої електричної енергії в сумі 47 866 грн 81 коп, оформлене протоколом від 28.01.2020 №133415, а у межах справи №923/332/20 розглядається питання про стягнення з відповідача вартості не облікованої електричної енергії в сумі 47 866 грн 81 коп на підставі рішення позивача оформленого цим же протоколом засідання комісії з розгляду акту про порушення Правил роздрібного ринку електроенергії від 12.12.2020 №133415.
Доводи апелянта про те, що необґрунтоване зупинення провадження у справі має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за прецедентною практикою Європейського суду з прав людини суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості до доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення Європейського суду з прав людини від 12.07.2001 у справі «принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини»).
У даному випадку зупинення провадження у цій справі сприятиме послідовному (у певній черговості) вирішенню пов'язаних між собою справ, позовні вимоги позивача у яких спрямовані на захист його майнових прав, а відтак ефективному та упродовж розумного строку вирішення судом цих майнових спорів.
В контексті викладеного вирішення спору у справі №923/401/20 та врахування висновків судового рішення по останній дасть змогу забезпечити принцип рівності сторін перед законом і судом та право кожної сторони на отримання остаточного рішення у господарській справі.
Таким чином, зупинення провадження у даній справі є виправданим, так як зможе забезпечити ухвалення законного та справедливого рішення у справі, а також забезпечити захист прав учасників справи, із дотриманням принципів правової визначеності та справедливості.
Твердження скаржника про наявність в матеріалах даної справи доказів, необхідних для прийняття рішення у цій справі, не виключає об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення спору у справі №923/401/20, оскільки обсяг та вартість необлікованої електричної енергії, є предметом спору у справі №923/401/20, і встановлені у межах вказаної справи фактичні обставини будуть мати преюдиціальне значення при вирішенні цього спору.
Так само колегія суддів відхиляє аргументи скаржника про те, що обраний відповідачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу щодо розгляду акта про порушення Правил роздрібного ринку електроенергії та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права і такий спосіб захисту прав осіб не передбачено чинним законодавством, адже, по-перше, позивачем у справі №923/401/20 заявлені вимоги про скасування рішення комісії від 28.01.2020р. №133415 щодо нарахування 47866,81 грн. вартості не облікованої електричної енергії; по-друге, як зазначалося вище, вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установлених законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення Правил роздрібного ринку електроенергії безпосередньо впливає на права та обов'язки відповідного суб'єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 904/3918/18, від 06.02.2020 у справі № 916/2504/18, від 27.04.2020 у cправі №908/2359/18, від 12.08.2020 у справі № 908/1103/19.
При цьому, у згаданому контексті суд касаційної інстанції виходив з обставин можливого впливу оскаржуваного рішення на права та обов'язки споживача як у визначені обсягу і вартості недоврахованої електроенергії, так і загрози припинення електропостачання.
Колегія суддів також враховує, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Господарського суду Херсонської області від 25.06.2020 (суддя М. Б. Сулімовська) у справі №923/401/20 у задоволенні позову Товариства з додатковою відповідальністю «Ім. Латиських стрільців» до відповідача Акціонерного товариства «Херсонобленерго» про скасування рішення комісії від 28.01.2020р. №133415 щодо нарахування 47866,81 грн. вартості не облікованої електричної енергії, відмовлено у повному обсязі.
Разом з тим, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2020 у визначеному складі суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Ім. Латиських стрільців» на рішення господарського суду Херсонської області від 25.06.2020 у справі №923/401/20; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 27.08.2020; роз'яснено учасникам справи про їх право в строк до 27.08.2020 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи; призначено справу № 923/401/20 до розгляду на 22.10.2020.
Згідно з ч. 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Отже, рішення Господарського суду Херсонської області від 25.06.2020 у справі №923/401/20, на момент винесення даного рішення у справі №923/332/20, не набрало законної сили.
Суд додатково зауважує, що в межах даного апеляційного провадження, спір у даній справі не розглядається по суті та не надається оцінка позиціям сторін в іншій справі, суттєве значення для вирішення даної справи є лише судове рішення, яке набрало законної сили.
Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.
Підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. ст. 277, 280 Господарського процесуального кодексу України з викладених в апеляційній скарзі обставин, судом не встановлено.
За таких обставин, ухвала Господарського суду Херсонської області від 14.05.2020 у справі №923/332/20 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Акціонерного товариства «Херсонобленерго» без задоволення.
Керуючись ст. ст. 227-229, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Херсонобленерго» залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 14.05.2020 у справі №923/332/20 залишити без змін.
Постанова, згідно статтею 284 Господарського процесуального кодексу України, набуває законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачений статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
судді Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська