5 жовтня 2020 року місто Київ
справа № 752/5759/20
апеляційне провадження № 22-ц/824/9543/2020
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Головачова Я.В.
суддів: Вербової І.М., Шахової О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва у складі судді Чередніченко Н.П. від 7 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , про стягнення аліментів,
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, під час якого у них народилась донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_4 проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні, відповідач матеріальної допомоги не надає. Крім того, ОСОБА_3 має заборгованість зі сплати аліментів, до досягнення ОСОБА_4 повноліття, в розмірі 131 759 грн. 10 коп.
Починаючи з 1 вересня 2017 року ОСОБА_4 навчається на денному відділенні коледжу Київського Міжнародного Університету на платній основі. Строк закінчення навчання - 30 червня 2021 року. За навчання доньки, позивач вже сплатила 50 385 грн.
Посилаючись на те, що відповідач повинен брати участь в утриманні доньки, яка продовжує навчання, позивач просила суд стягнути з ОСОБА_3 компенсацію сплаченої нею суми за навчання, за період з 1 вересня 2017 року по день звернення до суду з даним позовом, в розмірі 50 385 грн.; аліменти на утримання доньки в розмірі, що забезпечить оплату навчання у коледжі Київського Міжнародного Університету, з усіх видів заробітку, починаючи з 2 грудня 2019 року по 30 червня 2021 року.
Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 7 травня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , яка продовжує навчання, в розмірі ј частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 23 березня 2020 року і до закінчення навчання, але не більше, чим до досягнення ОСОБА_4 двадцяти трьох років. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з оплатою навчання в
сумі 25 192 грн. 50 коп. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 1 681 грн. 60 коп.
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Скаржник зазначає, що суд неправомірно стягнув з відповідача аліменти в розмірі ј частини його заробітку (доходу), оскільки позивач просила визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі з урахуванням прожиткового мінімуму, а також вартості щомісячної оплати за навчання доньки у коледжу. Також вважає, що суд безпідставно стягнув з відповідача лише половину грошових коштів, які позивач сплатила за навчання ОСОБА_4 , оскільки весь тягар щодо утримання доньки лежить на позивачці.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що з 28 вересня 2011 року по 16 грудня 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого у них народилась донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Донька проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні.
З 1 вересня 2017 року ОСОБА_4 є студенткою денної форми навчання (на платній основі) коледжу Київського Міжнародного Університету. Орієнтована дата закінчення навчання 30 червня 2021 року.
До досягнення ОСОБА_4 повноліття, відповідач аліменти належним чином не сплачував, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 131 759 грн. 10 коп.
За період з вересня 2017 року по березень 2020 року позивачем сплачено за навчання доньки 50 385 грн., що підтверджується копіями квитанцій (а.с. 11-19).
Після досягнення ОСОБА_4 повноліття, відповідач матеріальної допомоги не надає.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що на батьків покладено рівний обов'язок в утриманні доньки та оплати послуг, пов'язаних з навчанням, а тому з відповідача підлягає стягненню половина сплачених позивачем грошових коштів за навчання ОСОБА_4 в розмірі 25 192 грн. 50 коп. Стягуючи з відповідача аліменти в розмірі ј частини його заробітку (доходу), суд вважав, що такий розмір є обґрунтованим та достатнім для утримання позивачем повнолітньої доньки.
Проте повністю з таким висновком суду погодитися не можна.
Відповідно до статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно з частиною 1 статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі (або) у частці від заробітку ( доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Аналіз викладених норм сімейного права вказує на те, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою,
сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Установивши, що повнолітня ОСОБА_4 проживає разом із матір'ю, перебуває на її утримані та продовжує навчання, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення аліментів та обґрунтовано стягнув їх починаючи від дня пред'явлення позову.
Разом з тим, визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, в розмірі ј частини його заробітку (доходу), суд першої інстанції не врахував, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність у нього постійного місця роботи.
В той же час, при зверненні до суду, позивачем не було остаточно визначено у якому розмірі та в який спосіб вона вважає необхідним стягувати аліменти.
Однак, враховуючи конкретні обставини справи, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки, яка продовжує навчання, у твердій грошовій сумі.
Визначаючи конкретний розмір аліментів у твердій грошовій сумі, колегія суддів виходить із того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення проживання та навчання ОСОБА_5 , а тому враховуючий середню номінальну заробітну платню у місті Києві (місце проживання сторін), розмір аліментів має бути визначений у розмірі 3 000 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача лише половину грошових коштів, які позивач сплатила за навчання ОСОБА_4 є необґрунтованими.
Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним. При цьому обов'язок з утримання дітей покладається законом рівною мірою на обох батьків.
Ураховуючи принцип рівності прав й обов'язків матері й батька з утримання дитини, справедливим є розподіл додаткових витрат на навчання ОСОБА_4 порівну. Тому доводи апеляційної скарги висновків суду в цій частині не спростовують.
За таких обставин колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів змінити та визначити розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої ОСОБА_4 , яка продовжує навчання, у твердій грошовій сумі в розмірі 3 000 грн.
Ураховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 7 травня 2020 року в частині визначення розміру аліментів змінити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка продовжує навчання, у твердій грошовій сумі в розмірі 3 000 грн. щомісячно, починаючи з 23 березня 2020 року і до закінчення навчання, але не довше, як до досягнення нею 23 років.
В іншій частині заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 7 травня 2020 рокузалишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складений 5 жовтня 2020 року.
Головуючий Я.В. Головачов
Судді: І.М. Вербова
О.В. Шахова