Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/12502/2020
02 жовтня 2020 року місто Київ
справа № 759/96/19
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В., перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою позивача Київського національного торговельно-економічного університету на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 лютого 2020 року, ухвалене під головуванням судді Колесника О.М., у справі за позовом Київського національного торговельно-економічного університету до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, -
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва 27 лютого 2020 року відмовлено у задоволенні позову Київського національного торговельно-економічного університету.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції позивач Київський національний торговельно-економічний університет 28 серпня 2020 року подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2020 року апеляційну скаргу позивача Київського національного торговельно-економічного університету на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 лютого 2020 року було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме для зазначення поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження вказаного рішення суду за період з 07 серпня 2020 року по 28 серпня 2020 року та зазначити докази, що підтверджують вказані обставини.
28 вересня 2020 року на адресу Київського апеляційного суду від позивача Київського національного торговельно-економічного університету надійшла заява, в якій останній просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 лютого 2020 року.
В обґрунтування підстав поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду посилався на те, що процесуальний строк пропущений у зв'язку з тим, що працівники мали нестабільний дистанційний режим роботи та мали затримки в обробці вхідної кореспонденції.
Вказував, що введення дистанційного режиму рекомендовано відповідно до листа від 11 березня 2020 року, наказу №406 від 16 березня 2020 року та листа «Про умови та оплату праці працівників закладів освіти і науки в умовах карантину» від 17 березня 2020 року Міністерства освіти і науки України.
Зазначав, що відповідно до постанови уряду від 22 липня 2020 року №641 карантин продовжено до 31 серпня 2020 року.
Вважаю, що зазначені позивачем Київським національним торговельно-економічним університетом причини пропуску строку є неповажними виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або оспорюються, створено перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Проте, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року.
Разом з тим, 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року №540-IX.
Підпунктом 3 пункту 12 розділу І вказаного Закону внесено зміни до розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, доповнивши пунктом 3 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з апеляційної скарги, повний текст рішення апелянтом було отримано 06 липня 2020 року.
Виходячи з дати отримання апелянтом повного тексту рішення, останнім днем для подання апеляційної скарги на зазначене рішення є 5 серпня 2020 року.
Згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року №731-IX, який набрав чинності 17 липня 2020 року, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» ГПК України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Вказаний 20-денний строк закінчився 06 серпня 2020 року включно.
Апеляційна скарга Київського національного торговельно-економічного університету подана до суду 28 серпня 2020 року.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважав поважними причини пропуску строку на подання апеляційної скарги з 06 липня 2020 року по 06 серпня 2020 року (включно).
На обґрунтування поважності пропуску строку на подання апеляційної скарги у період з 07 серпня 2020 року по 28 серпня 2020 року позивач надав: копію листа від 11 березня 2020 року, копію наказу №406 від 16 березня 2020 року та копію листа «Про умови та оплату праці працівників закладів освіти і науки в умовах карантину» від 17 березня 2020 року Міністерства освіти і науки України.
Як вбачається з листа Міністерства освіти і науки України від 11 березня 2020 року, у зв'язку з прийняттям 11 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України рішення щодо запровадження карантину для усіх типів закладів освіти, який триватиме три тижні з 12 березня по 03 квітня 2020 року та може змінюватися в залежності від епідеміологічної ситуації в Україні, Міністерства освіти і науки України рекомендувало, зокрема: розробити заходи щодо часткового переведення працівників на роботу в дистанційному режимі та на виконання інших видів робіт (організаційно-педагогічна, методична, наукова, тощо).
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України №406 від 16 березня 2020 року керівники установ освіти і закладів дошкільної, загальної, середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової перед вищої, вищої та післядипломної освіти на період карантину забезпечити запровадження гнучкого (дистанційного) режиму роботи працівників закладів освіти відповідно до Методичних рекомендацій щодо встановлення гнучкого режиму роботи часу, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04 жовтня 2006 року №359.
Згідно листа Міністерства освіти і науки України «Про умови та оплату праці працівників закладів освіти і науки в умовах карантину» від 17 березня 2020 року рекомендовано забезпечити часткове переведення працівників закладів та установ освіти і науки, а також інших підпорядкованих організацій на роботу в гнучкому та/або дистанційному режимі, відтермінувати проведення засідань, нарад та інших колективних заходів до стабілізації ситуації, за потреби забезпечення їх проведення в онлайн режимі.
Всі вищезазначені документи датовані березнем 2020 року.
Разом з тим, позивачем не було надано доказів на підтвердження того, що по Київському національному торговельно-економічному університету приймалися будь-які накази про запровадження в ньому у період з 07 серпня 2020 року по 28 серпня 2020 року гнучкого (дистанційного) режиму роботи працівників.
При цьому, слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» запроваджено послаблення протиепідемічних заходів.
А відтак, наведені позивачем у клопотанні причини для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення не дають достатніх підстав для визнання їх поважними.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі №3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).
Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини також у справах «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності.
У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, №17160/06 та №35548/06, § 34 від 21 грудня 2010 року).
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Враховуючи вищезазначене, вважаю, що визначені Київським національним торговельно-економічним університетом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є непереконливими, неповажними, оскільки заявником не надано доказів наявності істотних перешкод чи труднощів, які унеможливили вчасне вчинення процесуальних дій з подачі ним апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, враховуючи тривалість неподання апеляційної скарги.
ЄСПЛ зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (рішення у справі «Воловік проти України» заява №15123/03, § § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» заяви, №17160/06 та №35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Згідно з ч.4 ст.357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Пунктом 4 ч.1 ст.358 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження якщо скаржником у строк , визначений судом, не подано заяву про поновлення строку або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
А тому, виходячи з принципів, розумності, справедливості, рівності учасників судового розгляду, а також враховуючи принцип правової визначеності, вважаю, що апеляційна скарга Київського національного торговельно-економічного університету на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 лютого 2020 року подана з пропуском встановленого законом строку та наведені апелянтом підстави для поновлення пропущеного строку з урахуванням викладеного не є поважними, а тому пропущений строк не підлягає поновленню.
За таких обставин у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись ст.358 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження в справі за апеляційною скаргою позивача Київського національного торговельно-економічного університету на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 лютого 2020 року, ухвалене під головуванням судді Колесника О.М., у справі за позовом Київського національного торговельно-економічного університету до ОСОБА_1 про відшкодування збитків.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя: Борисова О.В.