30 вересня 2020 року місто Київ
Єдиний унікальний номер справи 757/51697/19-ц
Номер провадження 22-ц/824/9890/2020
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Саліхова В. В., Шахової О. В.,
за участю секретаря судового засідання - Яворської А. А.,
вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 лютого 2020 року, ухвалене під головуванням судді Батрин О. В., у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон», Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання права власності та скасування арешту на майно,
У вересні 2019 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулась до Печерського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон», Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки Gееly MR7151A № кузова НОМЕР_7, № двигуна НОМЕР_8, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; скасування арешту автомобіля марки Gееly MR7151A № кузова НОМЕР_7, № двигуна НОМЕР_8, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11 листопада 2014 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» укладено договір № 001301 фінансового лізингу, предметом якого є автомобіль Gееly GХ2 1.3. МТ Соmfort.
03 грудня 2014 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» укладено додаткову угоду № 1 до вищевказаного договору, відповідно до п. 1 якої, сторони домовилися замінити предмет лізингу по договору з автомобіля Gееly GХ2 1.3. МТ Соmfort на автомобіль Gееly СК SKD.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди, вартість вказаного автомобіля становить 130 000 грн.
26 грудня 2014 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» складено акт приймання-передачі предмету лізингу відповідно до якого, позивачу було передано автомобіль Gееly МR7151А, № кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до додаткової угоди № 2 від 15 травня 2019 року до договору фінансового лізингу № 001301 від 11 листопада 2014 року сторони дійшли згоди, що лізингоодержувач придбає переданий йому у користування по основному договору предмет лізингу шляхом укладення договору купівлі-продажу і підписання акту про передачу майна у власність.
15 травня 2019 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» укладено договір купівлі-продажу № 001301/01 предметом якого є автомобіль Gееly МR7151А, № кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .
На виконання умов вищевказаного договору 15 травня 2019 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» складено акт приймання-передачі вказаного автомобіля.
17 травня 2019 року ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» надано довідку про відсутність у ОСОБА_2 заборгованості перед ним.
23 листопада 2018 року старшим державним виконавцем Богунського ВДВС м. Житомир ГТУЮ у Житомирській області складено постанову про опис та арешт майна у виконавчому провадженні № 54734635, яке відкрито на підставі виконавчого листа № 606/700/17 виданого Теребовлянським районним судом від 15 серпня 2017 року про стягнення з ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» на користь ОСОБА_3 111 000 грн. та накладено арешт на автомобіль Gееly МR7151А, № кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Позивач зазначає, що враховуючи вищенаведене, він позбавлений права розпоряджатися своїм майном за власною волею.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 14 лютого 2020 року (а.с. 53-55) у задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон», Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання права власності та скасування арешту на майно, відмовлено.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, 18 березня 2020 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 направив апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на його необґрунтованість та порушення норм матеріального права, просила скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 лютого 2020 року та ухвалити нове судове рішення яким позовні вимоги, задовольнити; стягнути солідарно з відповідачів на користь скаржника судові витрати.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 11 листопада 2014 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» укладено договір № 001301 фінансового лізингу, а 03 грудня 2014 року між ними укладено додаткову угоду № 1 до вищевказаного договору відповідно до умов якої, сторони домовилися замінити предмет лізингу з автомобіля Gееly GХ2 1.3. МТ Соmfort на автомобіль Gееly СК SKD вартість якого становить 130 000 грн.
26 грудня 2014 року ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» та ОСОБА_2 складено акт приймання-передачі предмету лізингу, відповідно до якого, останньому було передано автомобіль марки Gееly MR7151A № кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до додаткової угоди № 2 від 15 травня 2019 року до договору фінансового лізингу № 001301 від 11 листопада 2014 року сторони дійшли згоди про те, що лізингоодержувач придбає переданий йому у користування по основному договору предмет лізингу шляхом укладення договору купівлі-продажу та підписання акту про передачу майна у власність, крім того, лізингоодержувач здійснить остаточні розрахунки за основним договором не пізніше 17 травня 2019 року.
15 травня 2019 року між ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу № 001301/01 предметом якого є вищевказаний автомобіль та акт приймання-передачі вказаного автомобіля. Крім того, 17 травня 2019 року ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» надано довідку про відсутність у позивача заборгованості перед ним.
Таким чином, на думку скаржника, останній є законним власником автомобіля марки Gееly MR7151A № кузова НОМЕР_7, № двигуна НОМЕР_8, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Скаржник зазначає, що 23 листопада 2018 року старшим державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) у виконавчому провадженні № 54734635 відкритого на підставі виконавчого листа № 606/700/17 виданого Теребовлянським районним судом про стягнення з ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» на користь ОСОБА_3 111 000 грн. та накладено арешт на автомобіль марки Gееly MR7151A № кузова НОМЕР_7, № двигуна НОМЕР_8, реєстраційний номер НОМЕР_1 у зв'язку з чим, скаржник позбавлений права розпоряджатися вищевказаним автомобілем.
Скаржник зазначає, що арешт накладений постановою державного виконавця у виконавчому провадженні № 54734635 унеможливлює перереєстрацію транспортного засобу за ним. Крім того, на думку скаржника, враховуючи положення п. 11.2 договору лізингу та наявність договору купівлі-продажу № 001301/01 від 15 травня 2019 року останній є належним власником арештованого автомобіля у зв'язку з чим, позовні вимоги останнього підлягають задоволенню.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 року відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 липня 2020 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
У судовому засіданні представник скаржника - ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, просив її задовольнити, з підстав викладених у ній.
Представники відповідачів до суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення у зв'язку з чим, колегія суддів вважала за можливе розпочати та завершити розгляд справи за відсутності осіб, що не з'явились.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи представника скаржника, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на автомобіль суд першої інстанції виходив з відсутності в матеріалах справи належних доказів на підтвердження того, що спірний автомобіль перейшов у власність позивача і така передача була оформлена у встановленому законом порядку.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині скасування арешту на автомобіль суд першої інстанції виходив з того, що дана вимога є похідною від вимоги про визнання права власності на автомобіль у задоволенні якої, судом було відмовлено.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Судом встановлено, що 11 листопада 2014 року між ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» та ОСОБА_2 укладено договір № 001301 фінансового лізингу предметом якого є автомобіль Gееly GХ2 1.3. МТ Соmfort (а.с. 07-18).
03 грудня 2014 року між ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 1 до договору фінансового лізингу № 001301 від 11 листопада 2014 року згідно якого, сторони домовилися замінити предмет лізингу з автомобіля Gееly GХ2 на автомобіль Gееly СК SKD, вартість якого становить 130 000 грн. (а.с. 21-22).
26 грудня 2014 року ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» та ОСОБА_2 складено акт приймання-передачі предмета лізингу, а саме автомобіля марки Gееly MR7151A № кузова/шасі/серійний номер НОМЕР_2 , № двигуна НОМЕР_3 (а.с. 23).
15 травня 2019 року між ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 2 до договору фінансового лізингу № 001301 від 11 листопада 2014 року згідно умов якого, сторони дійшли згоди, що лізингоодержувач придбає переданий йому у користування по основному договору предмет лізингу шляхом укладення договору купівлі-продажу і підписання акту про передачу майна у власність (а.с. 24).
15 травня 2019 року між ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» та ОСОБА_2 укладено договорі купівлі-продажу № 001301/01 згідно умов якого, продавець зобов'язується передати належний йому транспортний засіб у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Товаром за даним договором є автомобіль Gееly MR7151A, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_4 , реєстраційний номер серія НОМЕР_1 (а.с. 25-26).
15 травня 2019 року ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» та ОСОБА_2 складено акт приймання-передачі транспортного засобу (автомобіля) № 001301/01 з якого вбачається, що відповідно до договору купівлі-продажу автомобіля № 001301/1 від 15 травня 2019 року продавець передає, а покупець приймає у власність по кількості та якості, в повній комплектності транспортний засіб: автомобіль Gееly НОМЕР_5 , 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , разом з автомобілем продавець передає, а покупець приймає: акт приймання-передачі транспортного засобу № 001301/01; свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_6 від 11 грудня 2014 року; другий комплект ключів від транспортного засобу (а.с. 27).
Як вбачається з довідки від 17 травня 2019 року, станом на дату видачі даної довідки заборгованість у ОСОБА_2 перед ТОВ «Лізингова компанія «Еталон», відсутня (а.с. 28).
Постановою старшого державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області описано та накладено арешт на автомобіль марки автомобіль Gееly MR7151A (а.с. 29-31).
Так, відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України «Про фінансовий лізинг».
Згідно ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.
За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 1 ст. 807 ЦК України предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.
Положеннями ст. 8 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено, що у разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до іншої особи відповідні права та обов'язки лізингодавця за договором лізингу переходять до нового власника предмета лізингу.
Якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше.
Предмет лізингу не може бути конфісковано, на нього не може бути накладено арешт у зв'язку з будь-якими діями або бездіяльністю лізингоодержувача.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про фінансовий лізинг» предмет лізингу підлягає реєстрації у випадках і в порядку, передбачених законом.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.
Правове регулювання відносин, пов'язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Закону України «Про дорожній рух» та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.
Закон України «Про дорожній рух» визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.
Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.
Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Для автоматизованого обліку транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, та відомостей про їх власників ведеться Єдиний державний реєстр, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України.
Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів. Закупівля за державні кошти бланків реєстраційних документів та номерних знаків для транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог законодавства тими органами, на які покладений обов'язок щодо їх реєстрації.
Згідно з пунктом 7 Порядку власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).
Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.
Крім того, відповідно до пункту 8 Порядку державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів. Перед відчуженням, передачею зазначені транспортні засоби повинні бути зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції. Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку, зокрема, укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб.
Таким чином, законодавцем визначений спеціальний порядок відчуження та набуття права власності на транспортні засоби, який невід'ємно пов'язаний з обов'язковою реєстрацією власником придбаного автомобіля у відповідних органах. Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).
Так, під час апеляційного перегляду колегією суддів встановлено, що 11 листопада 2014 року між ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» та ОСОБА_2 укладено договір № 001301 фінансового лізингу предметом якого, з урахуванням додаткової угоди № 1 до вказаного договору, є автомобіль Gееly MR7151A, 2014 року випуску.
15 травня 2019 року між ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» та ОСОБА_2 укладено договорі купівлі-продажу № 001301/01 вищевказаного автомобіля. Разом з тим, договір купівлі-продажу без зняття з реєстрації, перереєстрації транспортного засобу у встановленому законом порядку, не породжує права власності на нього. Натомість позивачем не надано доказів на підтвердження здійснення державної реєстрації транспортного засобу Gееly MR7151A, 2014 року випуску за останнім після укладення договору з відповідачем-1, як того вимагають вищевказані норми законодавства України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна (ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження»).
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що накладати арешт на майно в процедурі виконавчого провадження надається право лише у випадку, коли таке майно належить на праві власності саме боржнику.
Враховуючи, що право власності на автомобіль Gееly MR7151A, 2014 року випуску не зареєстровано за позивачем у відповідності до норм чинного законодавства, тобто останній не являється власником вказаного автомобіля, колегія суддів погоджується з висновками суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів ставиться критично до посилання скаржника на те, що 15 травня 2019 року між ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу № 001301/01 предметом якого є автомобіль Gееly MR7151A, 2014 року випуску та акт приймання-передачі вказаного автомобіля, крім того, згідно довідки від 17 травня 2019 року у останнього відсутня заборгованість перед ТОВ «Лізингова компанія «Еталон», у зв'язку з чим, він є законним власником вказаного автомобіля, оскільки, договір купівлі-продажу, без реєстрації транспортного засобу у відповідності до норм чинного законодавства України, не породжує правових наслідків у вигляді переходу права власності від продавця до покупця.
Колегія суддів ставиться критично до посилання скаржника на те, що останній позбавлений права розпоряджатися автомобілем Gееly MR7151A, 2014 року випуску у зв'язку з накладенням на нього арешту, а тому, такий арешт підлягає скасування, оскільки, накладати арешт на майно в процедурі виконавчого провадження надається право лише у випадку, коли таке майно належить на праві власності боржнику, а враховуючи, що право власності на автомобіль Gееly MR7151A, 2014 року випуску не зареєстровано за скаржником у відповідності до норм чинного законодавства, останній не може вважатися його власником.
Крім того, як вбачається з договору купівлі-продажу автомобіля Gееly MR7151A, 2014 року випуску, його було укладено 15 травня 2019 року, а постанова про опис та арешт майна (коштів), згідно якої на вищевказаний автомобіль було накладено арешт, прийнята старшим державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира 23 листопада 2018 року. Таким чином, до накладення арешту на транспортний засіб договір купівлі-продажу предмету лізингу не був укладений, а був укладений після накладення арешту на автомобіль, що суперечить нормам чинного законодавства України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не впливають на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.
Колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду, як і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, як таке, що ухвалене з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 лютого 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 02 жовтня 2020 року.
Суддя-доповідач: І.М. Вербова
Судді: В. В. Саліхов
О. В. Шахова