справа №757/6159/19-ц головуючий у І інстанції: Матійчук Г.О.
провадження 22-ц/824/8408/2020 доповідач: Сліпченко О.І.
Іменем України
09 вересня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Сліпченка О.І.(суддя-доповідач), Іванової І.В., Сушко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України, в особі Державної казначейської служби України, Прокуратури міста Києва, Головного управління Національної поліції у місті Києві про відшкодування моральної шкоди,-
В лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся із вищевказаним позовом.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків.
ОСОБА_1 звернувся із заявою на виконання вищевказаної ухвали, вважав, що недоліки позовної заяви усунув в повній мірі.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 14 березня 2019 року заяву визнано неподаною та повернено позивачу.
Не погоджуючись із вказаним висновком суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Зазначає, що місцевий суд помилково прийшов до висновку про повернення позовної заяви.
Посилається на те, що місцевим судом при залишенні позовної заяви без руху було зазначено недоліки, які на його думку не являються недоліками в розумінні процесуального законодавства.
Зазначає, що визначені недоліки, а саме обґрунтування позову, повинно бути оцінено під час розгляду справи по суті, а не на момент відкриття провадження.
Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.
Повертаючи позовну заяву, місцевий суд виходив з того, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви в повній мірі.
Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
У ст. 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
За змістом п.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, наданих сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
У ч.ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків, зокрема одним із недоліків було зазначено невідповідність вимогам п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
ОСОБА_1 у відповідний строк, з дати отримання ухвали, подав заяву про усунення недоліків, зазначивши в ній правове обґрунтування позовних вимог, зокрема позивач зазначив, яким чином порушено його права, зазначив обґрунтування моральної шкоди.
Колегія суддів зауважує, що вищезазначене відповідає матеріалам справи.
Попри зазначене, позивачем дійсно не визначено осіб залучених до справи у відповідності до норм процесуального законодавства, зокрема третіми особами зазначено прокуратуру м.Києва та ГУНП у м.Києві.
У відповідності до п.2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
ОСОБА_1 в заяві на виконання ухвали про залишення позовної заяви не зазначив повне найменування для юридичних осіб та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
З огляду на вищевказане висновки місцевого суду, щодо визнання позовної заяви неподаною та її повернення є обґрунтованими, оскільки недоліки вказані в ухвалі про залишення заяви без руху позивачем в повній мірі усунуто не було.
Крім того, позивачеві було роз'яснено, що повернення заяви, відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із вказаним позовом,
Оскільки, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене судове рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14 березня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено «09» вересня 2020 року.
Головуючий
Судді: