Провадження № 22-ц/803/6288/20 Справа № 180/465/20 Суддя у 1-й інстанції - Тананайська Ю. А. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
06 жовтня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.,
суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.,
за участю секретаря Заворотного К.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, -
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 19 вересня 2009 року внаслідок посадки відпрацьованої очисної заходки отримав черепно-мозкову травму, переніс струс головного мозку та постравматичну нестабільність шийного відділу хребта. Внаслідок отриманої виробничої травми при первинному огляді МСЕК йому встановлено ступінь втрати професійної працездатності 60% та призначено третю групу інвалідності. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров'я, йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що він змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, відновлювальні процедури, лікування, Внаслідок черепно-мозкової травми він відчуває біль, страждання, психологічний дискомфорт, постійну моральну тривогу. Розмір моральної шкоди позивач оцінює у сумі 156000 грн., яку просив стягнути з відповідача.
Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 60 000 гривень, без утримання податку з доходу фізичних осіб. Стягнуто з АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовий збір у розмірі 840 гривень 80 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
З таким рішенням, в частині визначення розміру моральної шкоди, не погодився позивач ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість рішення суду, неповне з'ясування обставин справи, просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обгрунтованість.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача на посадах підземного стволового 3 розряду, підземного гірника очисного вибою 2,5 розряду (а.с. 8,9).
19 вересня 2009 року о 03-30 год. з ОСОБА_1 при виконанні трудових обов'язків стався нещасний випадок. Позивач для вилучення чергової стійки спецпрофілю СВП-17, вставив крюк приладдя для переміщення вантажів (ручної лебідки) в проушину стійки СВП-17 з целікової сторони відпрацьованої очисної заходки. При натяжінні тросу крюк вийшов із зачіплення та вдарив його в область верхньої губи. Внаслідок чого отримав забиття верхньої щелепи зі струсом головного мозку, з підвивихом І зубу, забійної рани верхньої губи. За даним нещасним випадком складені акти за формами Н-5 та Н-1 № 37/13 від 03 листопада 2009 року (а.с.10-13).
Згідно виписки із акту огляду МСЕК від 18 січня 2010 року при первинному огляді позивачу встановлено 60% втрати професійної працездатності з 14 січня 2010 року та третю групу інвалідності у зв'язку з виробничою травмою, дата переогляду - 01 лютого 2011 року (а.с.14).
Згідно з частинами першою та третьою статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Відповідно до частини другої статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Частиною першою статті 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно з частинами першою та п'ятою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
У пункті 13 зазначеної постанови судам роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Таким чином, встановивши, що виробнича травма позивача, яка завдає йому фізичного болю та душевних страждань, виникла з вини роботодавця - АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», яким було допущено порушення трудового процесу, що підтверджено висновком МСЕК щодо втрати позивачем працездатності, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров'я.
При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача, суд першої інстанції, з урахуванням глибини та ступеня моральних і фізичних страждань ОСОБА_1 , яких він зазнав та зазнає внаслідок виробничої травми, встановлення йому втрати професійної працездатності у розмірі 60 % та третьої групи інвалідності, характеру ушкодження здоров'я, що є незворотнім, а також з урахуванням принципів розумності і справедливості, належним чином обґрунтував свої висновки щодо стягнення з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 60 000 грн.
Оскаржуване рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що визначений судом розмір відшкодування моральної шкоди є заниженим - безпідставні та необґрунтовані, не відповідають вимогам розумності та справедливості, спростовуються встановленими судом обставинами.
Доводи апеляційної скарги щодо неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, незаконності та необґрунтованості рішення суду є безпідставними.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2020 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя
Судді