Справа № 495/522/20
№ провадження 2/495/1346/2020
Ухвала
про відмову у зупиненні розгляду справи
02 жовтня 2020 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої одноособово - судді Шевчук Ю.В.
при секретарі - Славич Т.М.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,
представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 ,
третьої особи - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні заяву адвоката Савицької Оксани Миколаївни, яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_3 про зупинення розгляду справи по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_7 про визнання договору оренди недійсним та усунення перешкод у користуванні нерухомим майном , -
30 січня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про визнання договору оренди недійсним та усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_7 .
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 31 січня 2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі за вказаною позовною заявою.
В поданій 13 липня 2020 року заяві адвокат Савицька О. М., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_3 просить суд зупинити провадження у дійсній справі.
Заява мотивована наступн ими обставинами.
В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду знаходиться цивільна справа № 495/2794/19 за позовом ФОП ОСОБА_3 до ОСОБА_5 та ОСОБА_8 про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 21.03.2019 року, визнання договору частково недійсним, визнання недійсними договорів від 05.08.2019 року, скасування державної реєстрації та визнання права власності на нежитлове приміщення.
З огляду на розгляд зазначеної справи за № 495/2794/19, заявник адвокат Савицька О. М. вважає, що рішення в цій справі матиме значення для ухвалення рішення по справі № 495/522/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про визнання договору оренди недійсним та усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_7 призначена до судового розгляду.
Адвокат Савицька О.М., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала свою заяву, оскільки вважає, що існує об'єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області справи №495/2794/19, просила клопотання задовольнити.
Адвокат Каланжов В.І., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви адвоката Савицької О.М. про зупинення розгляду справи, вважав її безпідставною.
Адвокат Садовський В.Є., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні також заперечував проти задоволення заяви адвоката Савицької О.М. про зупинення розгляду справи, посилаючись на штучне затягування розгляду справи адвокатом Савицькою О.М., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_3 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви адвоката Савицької О.М. про зупинення розгляду справи.
Дослідивши заяву адвоката Савицької О. М., оцінивши викладені в ній обставини у відповідності наявним матеріалам справи, заслухавши думку сторін, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що в провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду знаходиться цивільна справа № 495/2794/19 за позовом ФОП ОСОБА_3 до ОСОБА_5 та ОСОБА_8 про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 21.03.2019 року, визнання договору частково недійсним, визнання недійсними договорів від 05.08.2019 року, скасування державної реєстрації та визнання права власності на нежитлове приміщення.
Предметом справи № 495/2794/19 є правомірність правочинів укладених ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , щодо нерухомого майна та захист у зв'язку із цим можливих порушених прав ФОП ОСОБА_3 та визнання за останньою права власності на спірне майно приміщення 8, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже предметом спору є саме майнова вимога про визнання права власності на нерухоме майно, підстави позову ґрунтуються на недійсності укладених ОСОБА_5 із третьою особою правочинів від 21.03.2019 року та від 05.08.2019 року. Доказуванню у цій справі підлягають обставини правомірності вчинення ОСОБА_5 та третьою особою правочину, щодо переходу речових прав на нерухоме майно.
В справі 495/522/20 позивачем ОСОБА_1 заявлено дві немайнові вимоги, підстави позову ґрунтуються на факті придбання майна під час знаходження сторін у зареєстрованому шлюбі та наявності перешкод у користуванні спірним нерухомим майном. Доказуванню у цій справі підлягають обставини знаходження сторін у зареєстрованому шлюбі, момент набуття відповідачем ОСОБА_5 права власності на нерухоме майно та наявність перешкод позивачу ОСОБА_1 у користуванні спірним нерухомим майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Такі ж правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року (справа № 755/4039/17, провадження № 61-19434св18).
З роз'яснень, наданих у п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» вбачається, що визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК (у новій редакції ст. 251 ЦПК України) підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Передбачена законом необхідність у зупиненні розгляду однієї справи до вирішення іншої полягає в тому, що в іншій справі можуть бути встановлені або спростовані факти, що матимуть значення для вирішення цієї справи та які можуть вплинути на наявність підстав для задоволення позову повністю або частково, або відмови у ньому, або якщо ці справи є взаємовиключними.
Між двома справами, що розглядаються, має існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній справі, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи.
Разом з цим, відповідна підстава для зупинення провадження у справі застосовується лише у разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.
Разом з тим, адвокатом Савицькою О. М. у поданій заяві про зупинення провадження у справі, не наведено мотивів, які факти можуть бути встановлені або спростовані за наслідками розгляду цивільної справи № 495/2794/19 та їх вплив на вирішення даної справи.
Також надаючи оцінку обгрунтованності підстав для зупинення провадження суд перевіряє чи є спільним предмет доказування в обох справах та чи є вимоги в цих справах такими, що нерозривно пов'язані між собою, що давало б підстави встановити об'єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Як вже зазначалось позови в справах не є тотожними ані за вимогами та обставинами ані за складом учасників та предметом доказування.
Ухвалення можливого рішення в справі № 495/2794/19 в цілому не вплине на предмет доказування в справі № 495/522/20, щодо знаходження сторін у зареєстрованому шлюбі та факт придбання спірного майна саме у цей час. Саме ці обставини підлягають встановленню та доказуванню у справі № 495/522/20.
Крім того суд зазначає, що межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про зупинення провадження у справі, оскільки таке зупинення суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи, й перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 251 ст.ст. 258-261 ЦПК України ,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_3 адвоката Савицької Оксани Миколаївни про зупинення розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про визнання договору оренди недійсним та усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_7 про зупинення провадження у справі - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
Повний текст даної ухвали складено та проголошено 06 жовтня 2020 року о 15 годині 30 хвилин.
Суддя: