Справа № 214/4860/20
3/214/2334/20
Іменем України
29 вересня 2020 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко А.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
09.07.2020 року до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №113992 від 28.06.2020 року щодо ОСОБА_1 про притягнення його до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до вищевказаного протоколу, 28.06.2020 року о 22-36 годині в Саксаганському районі м. Кривого Рогу по вул. Володимира Великого, біля буд.39а, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Dodge Sprinter д.н.з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу «Драгер» або в медичному закладі, відмовився у присутності двох свідків. Зафіксовано на бодікамеру 00038, 00125.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
Разом з цим, захисник Сторчеус Г.М. в судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження щодо ОСОБА_1 в зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. У клопотання захисник стверджує, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 за порушення ним п.2.9в ПДР України, тобто за те, що останній у темну пору доби, нібито, керував транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком. Після зупинки, у ОСОБА_1 начебто було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Разом з цим, захисник стверджує, що ОСОБА_1 перебував у тверезому стані, а всі освітлюючи вогні на його автомобілі працювали. Таким чином, зупинку ОСОБА_1 було здійснено неправомірно. Окрім того, захисник звертає увагу, свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , допитані в судовому засіданні зазначили, що жодних ознак алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 не було.
Окрім того, в обґрунтування клопотання захисник Сторчеус Г.М. в судовому засіданні пояснив, що його підзахисний не перебував в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджують свідки. При цьому, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки вважав, що працівники поліції зупинили його незаконно та перевищили свої повноваження.
Також, в судовому засіданні у якості свідка був допитаний ОСОБА_4 , який пояснив, що 28.06.2020 року, коли вони прогулювались з товаришем ОСОБА_5 по вул. Космонавтів, до них підійшли працівники поліції та попросили бути понятими, оскільки ними зупинено водія, що керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння. Вони бачили, як чоловік, приблизно 35 років, стояв біля автомобіля Мерседес Спринтер. Працівник поліції запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння, однак він відмовився. Ознак сп'яніння у ОСОБА_1 вони не бачили оскільки останній вів себе адекватно. Чому він відмовився від проходження огляду, свідок не знає.
ОСОБА_3 , допитаний в судовому засіданні у якості свідка, дав показання аналогічні показанням свідка ОСОБА_4 та додав, що, на його погляд, жодних ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 не було.
Дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 та свідків., вважаю, що провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані сп'яніння під час керування транспортним засобом.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Положеннями ст.266 КУпАП встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейськими у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди його результатами огляду проводиться в закладах охорони здоров'я.
Так, під час перегляду в судовому засіданні відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, судом встановлено грубе порушення співробітниками поліції вимог ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735 від 09.11.2015 року.
Згідно з п.2.5 ПДР України закріплено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.4 зазначеної Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Так, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудних камер працівників поліції слідує, що водій ОСОБА_1 , в присутності свідків, відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому Законом порядку.
При цьому, з вказаного відеозапису, не вбачається наявності в діях та поведінці ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, вказаних у протоколі. Натомість, з відеозапису слідує, що ОСОБА_1 чітко та адекватно відповідає на всі запитання працівника поліції, а його поведінка повністю відповідає обстановці, за якої відбувається спілкування.
Також, будь-яких даних щодо наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння не містять і письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Суд звертає увагу і на те, що зазначені пояснення свідків також не містять даних щодо серії та номеру протоколу про адміністративне правопорушення при оформленні якого їх було залучено, часу надання пояснень. Крім того, пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відібрані з грубим порушенням КУпАП, оскільки не містять відомостей за якими документами встановлено їх особу.
Таким чином, суд не може визнати письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належними та допустимими доказами по справі.
Натомість, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснили, що будь-яких ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 не було.
Окрім того, жодних відомостей, за яких поліцейські прийшли до висновку про наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння відеозапис не містить. Натомість, на вказаному відеозаписі зафіксовано лише факт зупинення працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та тривалі розмови між ним та поліцейськими з приводу обставини зупинки автомобіля.
Наведені факти свідчать про неналежність доказів у справі, які не тільки не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в рамках даної справи, зокрема стосовно обставин вчинення особою діяння, що ставиться їй у провину, але і оформлені у такий спосіб, який викликає сумніви щодо об'єктивності і повноти дій уповноваженої посадової особи під час складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, які могли нести формальний характер з метою притягнення водія до адміністративної відповідальності.
Склад адміністративного правопорушення передбачає наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак. Відсутність хоча б однієї ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому. За таких обставин, відомості зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на встановлення стану сп'яніння, не знайшли свого підтвердження належними доказами.
Отже, викладена в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №113992 від 28.06.2020 року оцінка правопорушення не відповідає дійсним обставинам справи, що встановлені в судовому засіданні та підтверджені матеріалами справи.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутні об'єктивні ознаки за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України, суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.
При цьому, суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно з ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, враховуючи викладене вище, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку про відсутність поставленого у вину працівником патрульної поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що обставини, які викладені в протоколі, не містять всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.33-35, ч.1 ст.130, п.1 ч.1 ст.247, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП.
Апеляційна скарга, подання прокурора подаються до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя А.В. Ткаченко