Єдиний унікальний номер справи 183/4279/20
Провадження № 1-кп/183/1410/20
Іменем України
07 жовтня 2020 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 4202004150000028 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ігнатівка Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, має на утриманні неповнолітню дитину 2006 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-26.03.2013 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України до 9 років позбавлення волі, звільнений 21.12.2018 з Вільнянської ВК Запорізької області № 20 по відбуттю строку покарання,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
07 березня 2020 року приблизно о 14 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , проходячи по вул. Якима Погрібняка у м. Новомосковську Дніпропетровської області, побачив на території домоволодіння АДРЕСА_3 дерев'яний човен каяк світло-зеленого кольору на чотири місця. У цей момент у ОСОБА_3 виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме вищезазначеного дерев'яного човна каяк, який належить ОСОБА_5
08 березня 2020 року приблизно о 02 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , реалізуючи свій умисел, прибув до огородженої території домоволодіння АДРЕСА_1 , де, діючи умисно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, відчинивши хвіртку проник на територію вказаного домоволодіння, звідки витягнув дерев'яний човен каяк світло-зеленого кольору на чотири місця, вартістю 5000,00 гривень, який належить ОСОБА_5 , тим самим викрав його.
Після цього ОСОБА_3 , присвоївши викрадене майно, залишив місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 5000,00 гривень.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорює та повністю визнає себе винним у пред'явленому йому обвинуваченні. Показав, що за вказаних в обвинувальному акті обставинах, він викрав човен, щоб зловити рибу і прогодувати сім'ю, оскільки на той час не працював. Зазначив, що шкодує про те, що зробив. У скоєному щиро кається, просив урахувати, що на теперішній час він працює, шкода, завдана потерпілій ним відшкодована в повному обсязі.
Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд кримінального провадження у її відсутність, в якій також зазначила, що матеріальна шкода їй відшкодована шляхом повернення викраденого майна, цивільний позов нею не заявлявся, з приводу призначення покарання обвинуваченому потерпіла просила призначити покарання на розсуд суду.
У судовому засіданні судом було з'ясовано, що учасники судового процесу правильно розуміють зміст вищенаведених обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, за яких скоєно обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували.
Також, в судовому засіданні суд роз'яснив учасникам судового процесу, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Отже, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення встановленою та доведеною, і його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище.
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив тяжке кримінальне правопорушення, раніше судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, працює, на обліку у лікарів не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину 2006 року народження. Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття і добровільне відшкодування завданого збитку. Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів, оскільки ОСОБА_3 маючи не зняту і не погашену судимість за попереднім вироком суду знову вчинив умисне тяжке кримінальне правопорушення.
Тому, беручи до уваги вказані вище обставини та особу обвинуваченого, враховуючи думку потерпілої, яка просила призначити покарання на розсуд суду, обвинуваченому слід призначити покарання виключно у виді позбавлення волі на певний строк, оскільки підстав для застосування положень ст. 69 КК України суд не вбачає.
Між тим, враховуючи наявність пом'якшуючих покарання обставин, щире розкаяння обвинуваченого у вчиненому, думку потерпілої, а також усі обставини у справі, суд дійшов до переконання, що до обвинуваченого може бути застосовано положення ст. 75 КК України і він може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. При цьому суд виходить з того, що не дивлячись на те, що обвинувачений є раніше судимою особою, йому все ж таки може бути надана судом можливість, як виняток, довести самому собі та суспільству, що він може без ізоляції від суспільства у виді позбавлення волі самостійно змінити свій спосіб та погляди на життя на краще, виправитись та бути корисним членом цивілізованого суспільства.
Таке покарання, на думку суду, відповідає обставинам справи, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, і буде достатнім для його виправлення і запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Також, згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. У зв'язку із наведеним витрати на проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 326 гривень 88 копійок підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи (висновок № 2570-20 від 19.06.2020 року) у розмірі 326 гривень 88 копійок.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення лише з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно, після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1