Справа № 203/3274/20
Провадження № 2/0203/1132/2020
06 жовтня 2020 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Ханієва Ф.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
15 вересня 2020 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить суд:
- стягнути з ОСОБА_2 на її користь заборгованість за договором позики від 19 жовтня 2018 року основного боргу у сумі 224 000грн., 10000,00грн. за користування займу з урахуванням індексу інфляції і 3% річних за прострочення грошового зобов'язання та судові витрати.
16 вересня 2020 року на виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання осіб, у відповідь на який надійшла інформація з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання територіального органу ДМС щодо місця проживання відповідача - ОСОБА_2 ., який в Дніпропетровській області зареєстрованим не значиться.
Суд зазначає, що у ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначені вимоги до позовної заяви.
Суд, вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 , дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Так, в порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються.
Суд звертає увагу, що позивачем, у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві повинно бути зазначено обґрунтований розрахунок, тобто такий, що містить обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, нарахування процентів та інше) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами угоди.
В порушення п. 4 ч. 1 ст. 175 ЦПК України позивачем не конкретизовано зміст позовних вимог, а саме який розмір заборгованості позивач просить стягнути з відповідача з урахуванням індексу інфляції і 3% річних за прострочення грошового зобов'язання.
Слід звернути увагу, що відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тому позивачу у разі збільшення ціни позову (з урахуванням індексу інфляції і 3% річних) слід доплатити судовий збір.
В порушення п. 6 ч. 1 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
В порушення п. 7 ч. 1 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
В порушення п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено інформації щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
В порушення п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
В порушення п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не додано до позовної заяви підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд, вирішуючи питання щодо залишення позовної зави без руху, також керується практикою Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Суд звертає увагу позивача на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року).
Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що позовна заява ОСОБА_1 подана до суду без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням йому строку для усунення недоліків позовної заяви, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:
- виправленої редакції позовної заяви відповідно до кількості сторін з зазначенням: обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються; конкретизувати зміст позовних вимог, а саме, який розмір заборгованості позивач просить стягнути з відповідача з урахуванням індексу інфляції і 3% річних за прострочення грошового зобов'язання (у разі збільшення ціни позову з урахуванням індексу інфляції і 3% річних доплатити суму судового збору); відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; інформації щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
- надання підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Копію ухвали направити позивачу.
Суд роз'яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ф.М. Ханієва