Справа № 203/3232/20
Провадження № 2/0203/1114/2020
05 жовтня 2020 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Ханієва Ф.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
10 вересня 2020 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд:
- розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований Управлінням ЗАЦС адміністрації міста Бєлгорода, актовий запис № 120199310002200423008.
11 вересня 2020 року на виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання осіб, у відповідь на який 24 вересня 2020 року надійшла інформація з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання територіального органу ДМС щодо місця проживання відповідача - ОСОБА_2 .
Суд зазначає, що у ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначені вимоги до позовної заяви.
Суд, вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Так, в порушення п. 1 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не вірно зазначено найменування суду першої інстанції, до якого подається заява, а саме зазначено: до Кіровського районного суду м. Дніпра, замість до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.
В порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номера і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України відповідача.
В порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК позивачем не зазначено доказів, що підтверджують вказані у позовній заяві обставини.
Так, у позовній заяві позивач зазначає, що з вересня 2019 року вони з відповідачем не проживають разом, припинили ведення спільного господарства. Проте не надає доказів, які б підтверджували вказані обставини (покази свідків, акти, листування тощо). Також на підтвердження викладених в позовній заяві тверджень позивач не надає доказів відмови ОСОБА_2 розірвати шлюб зі ОСОБА_1 в органах РАЦС.
В порушення п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не додано до позовної заяви підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд, вирішуючи питання щодо залишення позовної зави без руху, також керується практикою Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Суд звертає увагу позивача на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року).
Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що позовна заява ОСОБА_1 подана до суду без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням йому строку для усунення недоліків позовної заяви, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:
- виправленої редакції позовної заяви відповідно до кількості сторін з зазначенням: вірного найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України відповідача; доказів, що підтверджують вказані у позовній заяві обставини, а саме: доказів того, що з вересня 2019 року позивач та відповідач не проживають разом і припинили ведення спільного господарства; доказів відмови ОСОБА_2 розірвати шлюб зі ОСОБА_1 в органах РАЦС;
- надання підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
Копію ухвали направити позивачу.
Суд роз'яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ф.М. Ханієва