202/5753/20
1-кп/202/511/2020
06 жовтня 2020 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду міста Дніпропетровська кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040660001078 від 27 серпня 2020 року з відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Першотравенськ, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, на утриманні неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
11.09.2004 Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.309 КК України, до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим терміном 1 рік;
08.04.2010 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.3 ст.15, ч. 1 ст.185 КК України, до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим терміном 1 рік;
09.12.2010 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309 КК України, до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.ст.71 КК України частково приєднано невідбуте покарання строком 3 місяці, призначено до відбуття 1 рік 3 місяці позбавлення волі;
07.02.2012 Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.186 КК України, до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 71, ч.4 ст.81 КК України частково приєднано 1 місяць позбавлення волі за вироком від 09.12.2010 року, призначено до відбуття 4 роки 1 місяць позбавлення волі;
16.08.2018 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.185 КК України, до 1 року 6 місяців позбавлення волі;
02.10.2018 Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України, до 1 року7 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України дане покарання поглинуто покаранням за вироком Індустріального р/с м. Дніпропетровська від 15.08.2018, та призначено остаточно до відбуття 1 рік 7 місяців позбавлення волі,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України-
17 серпня 2020 року, приблизно о 19 год. 00 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні торгівельного залу ТОВ «Руш» магазину «Єва-49», розташованого за адресою: м.Дніпро, пр.Миру, 63, побачив на торгівельній вітрині туалетну воду ТМ «ВесачекрісталБрайт», об'ємом 30мл, пудру ТМ «Буржуа СілкЕдішн», гель 3 в 1 ТМ «Гарньєр чиста шкіра», які він визначив предметами свого злочинного посягання, та у цей момент у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Так, ОСОБА_5 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи спричинення майнової шкоди та бажаючи її настання, вчиняючи злочин повторно, взяв з відкритих вітрин туалетну воду ТМ «ВесачекрісталБрайт», об'ємом 30мл, вартістю 546 грн., пудру ТМ «Буржуа СілкЕдішн», вартістю 185 грн., гель 3 в 1 ТМ «Гарньєр чиста шкіра», вартістю 81 грн., які поклав за пояс одягнених на ньому на той час шортів, після чого продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, та утримуючи при собі викрадений товар, направився до касової зони магазину.
Далі, ОСОБА_5 , доводячи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) до кінця, утримуючи при собі вказане майно, перетнув лінію касової зони магазину, не розрахувавшись при цьому за викрадене майно, та з місця скоєння кримінального правопорушення з викраденим зник, отримавши можливість розпоряджатися ним на власний розсуд, тим самим спричинивши ТОВ «Руш» майнову шкоду на загальну суму 812 гривень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, вказавши на час, місце, спосіб і мету його вчинення.
У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд дослідив лише письмові матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, постанову щодо речових доказів, та визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України.
Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше судимий, міцних соціальних зв'язків не має, під наглядом у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст.185 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з покладенням обов'язків, передбаченими ст.76 КК України. Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Підстав для застосування ст.69 КК України, судом не встановлено.
Питання про долю речових доказів судом не вирішується відповідно до ч.9 ст.100 КПК України, оскільки вони суду не надавалися та судом не досліджувалися.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.349,370,373,374,376,394 КПК України, суд -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1