г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/1543/20
Номер провадження 2/213/1304/20
28 вересня 2020 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді Попова В.В.,
секретар судового засідання - Стаматова А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні /у залі судових засідань №14/ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про визнання бездіяльність незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, -
за участі:
представника позивача - ОСОБА_2 ,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Соколовської Олени Анатоліївни ,
встановив:
Позивач 21.04.2020 року звернувся до суду з вказаним вище позовом та просить:
- визнати незаконним незастосування до нього по результатах атестації його робочого місця за професією «машиніст електровозу в кар'єрі», проведеної Відповідачем в 2010, 2015 та 2017 роках списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що затверджені постановами №36 від 16.01.2003 року та №462 від 24.06.2016 року за період з 08.07.2010 року по 17.06.2015 за Списком №2, затвердженого ПКМУ №36 від 16.01.2003 року; за період з 17.06.2015 року по 29.06.2017 року за Списком №2, затвердженого ПКМУ №36 від 16.01.2003 року; за період з 29.06.2017 року по даний час за Списком №1, затвердженого ПКМУ №462 від 24.06.2016 року;
- зобов'язати Відповідача внести відомості до його трудової книжки про його роботу у шкідливих умовах, що надають право на пільгове пенсійне забезпечення незалежно від віку, наступні періоди його роботи у Відповідача за Списком №2 періоди: з 08.07.2010 року по 17.06.2015, з 17.06.2015 року по 29.06.2017 року та за Списком №1 період: з 29.06.2017 року по даний час;
- зобов'язати Відповідача зазначити назву його професії в трудовій книжці у відповідності до Класифікатору професій ДК 003:2010 «Машиніст тягового агрегату» замість «Машиніст електровоза в кар'єрі» починаючи з 18.05.2010 року.
В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначив, що він працює в приватному акціонерному товаристві «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» з 2010 року і до сих пір за професією «машиніст електровоза в кар'єрі». Але професія з такою назвою у Класифікатору професій ДК 003:2010 (Класифікатор професій) відсутня. При цьому, за своєю суттю він фактично виконує роботу машиніста тягового агрегату. Крім того, документами, якими були оформлені результати АРМ в ці періоди підтверджено наявність шкідливих та небезпечних факторів, що дають йому право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до Списку № 2. Документами, якими була оформлена АРМ 2017 року встановлено наявність шкідливих та небезпечних факторів за виконуваною позивачем роботою, що передбачають пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1.
04.06.2020 року відповідач скористався правом надання відзиву на позовну заяву.
16.06.2020 року позивачем надано заперечення на відзив на позовну заяву.
13.07.2020 року на виконання ухвали суду, представником відповідача надані витребувані докази.
В судовому засіданні позивач та його представник, кожний окремо, позовні вимоги та доводи на їх обґрунтування підтримали у повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав повністю, підтримала доводи, викладені у відзиві на позов.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, судом встановлено, що позивач був прийнятий на роботу до ВАТ «ІНГЗК» (назва підприємства Відповідача у той час) 13.10.1999 року помічником машиніста електровозу в кар'єрі, машиністом електровозу в кар'єрі Залізничного цеху, після чого був звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України 06.05.2008 року, що підтверджується записами в трудовій книжці Позивача (а.с. 12, 98-103).
Повторно Позивач був прийнятий на роботу до Відповідача 18.05.2010 року машиністом електровозу в кар'єрі служби рухомого складу Залізничного цеху, на підставі наказу № 172 від 18.05.2010 року, де і працює по теперішній час, що також підтверджується записом в трудовій книжці (а.с. 12, 98-103). Судом встановлено, що прийняттю на роботу передувало подання Позивачем до ВАТ «ІНГЗК» (назва підприємства Відповідача на той час) особистої, власноруч заповненої заяви від 07.05.2010 року, в якій він просив прийняти його на постійну роботу по професії «машиніст електровозу в кар'єрі», просив укласти з ним трудовий договір в письмовому вигляді, вказував, що ознайомлений з правилами внутрішнього трудового розпорядку, з колективним договором, з умовами праці тощо (а.с. 104).
Крім того, судом встановлено, що у відповідності до трудової книжки Позивача, станом на 22.05.2020 року ОСОБА_1 має загальний стаж роботи на підприємстві 18 років 10 місяців 28 днів, з них у посаді машиніста електровозу в кар'єрі 9 років 10 місяців 8 днів. Має загальний стаж за професією «машиніст електровозу в кар'єрі» 19 років 8 місяців 15 днів, з них 8 років 6 місяців 23 дні у ПРАТ «ІНГЗК» (Список № 1) та 1 рік 1 місяць 18 днів у ПАТ «ПГЗК» (Список № 1 у випадку підтвердження довідкою ПАТ «ПГЗК»).
За вказаних обставин, суд знаходить, що дійсно, як зазначає у своєму відзиві відповідач, позивач у відповідності до ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне забезпечення» незалежно від назви своєї професії має право на вихід на пенсію у віці 50-51 рік на пільгових умовах за Списком № 1 (з урахуванням підтвердження пільгового стажу ПАТ «ПГЗК»), а тому його твердження щодо неможливості скористатися своїм правом на пільгове пенсійне забезпечення не містить під собою підґрунтя.
Також, судом встановлено, що позивач має неповну вищу освіту за спеціальністю «Технічне обслуговування та ремонт рухомого складу залізниць» (копія диплому від 20.06.1998 року на а.с. 105), має кваліфікацію Техніка-електромеханіка. Згідно посвідчення № 120 від 30.09.1997 року пройшов навчання за спеціальністю «помічник машиніста електровозу» з присвоєнням відповідної кваліфікації (а.с. 106). Згідно свідоцтва № СВ-400484 від 09.01.2003 року Позивач витримав встановлені випробування на посаду машиніста електровозу та має право самостійного управління електровозом (а.с. 106).
У свою чергу суд не встановив підтвердження того, що позивач має відповідне посвідчення за професією «машиніст тягового агрегату», та не встановив, що позивач пройшов навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці за професією «машиніст тягового агрегату» тощо.
Щодо назви професії позивача, яка на його думку потребує зміни, суд знаходить, що така думка є помилковою, з огляду на наступне.
Так, судом достовірно встановлено, що відповідно до Класифікатору професій України ДК 003:2010, який був затверджений Наказом Держспоживстандарту України 28.07.2010 № 327, під кодом КП 8311 має місце професія «машиніст електровозу». Згідно примітки 2 Додатку В до Класифікатора професій назви професій можуть бути розширені за потребою користувача термінами та словами, які уточнюють місце роботи, виконувані роботи, сферу діяльності за умови дотримання лаконічності викладення, якщо інше не передбачено у КП чи відповідних законодавчо-правових актах.
За таких обставин, суд знаходить, що назва професії «машиніст електровозу» з урахуванням уточнення місця роботи - «в кар'єрі» повністю відповідає вимогам Класифікатору професій України.
При цьому, професія «машиніст тягового агрегата» в ДКХП відсутня, тому не має можливості встановити, які саме завдання і обов'язки покладаються на такого працівника, що він повинен знати та які до нього кваліфікаційні вимоги.
Отже, назва професії позивача «машиніст електровоза» є правильною і відповідає виконуваній ним роботі.
Враховуючи вищевикладене та керуючись положеннями ст.48 КЗпП України, Закону України від 05.11.91 p. № 1788-ХІІ «;Про пенсійне забезпечення», Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 року № 327 (зі змінами та доповненнями), суд не знаходить підстав для зміни назви професії позивача в трудовій книжці.
Отже, враховуючи сукупність вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 352, 354, ЦПК України, суд, -
Відмовити повністю у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про визнання бездіяльність незаконною та зобов'язання вчинити певні дії.
Апеляційна скарга на рішення суду, в зв'язку з оголошенням його вступної та резолютивної частини, подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Представник позивача - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП та номер і серія паспорта під час розгляду справи судом не встановлені.
Відповідач - Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», місце знаходження: м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47, код ЄДРПОУ 00190905.
Представник відповідача - Соколовська Олена Анатоліївна, адреса: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 02 жовтня 2020 року.
Суддя В.В.Попов.