Справа № 199/669/20
(2/199/923/20)
Іменем України
(додаткове)
06.10.2020 Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Спаї В.В.,
за участю секретаря судового засідання Перетятько А.В.,
за відсутності учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі питання про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєвої Олени Станіславівни, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним,
22.06.2020 р. відповідачем ОСОБА_2 подано до апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.06.2020 р., та ухвалою судді судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду від 19.08.2020 р. цивільну справу повернуто до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, оскільки відносно позовної заяви третьої особи ОСОБА_3 судом першої інстанції не прийнято процесуального рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 270 ЦПК України).
У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 270 ЦПК України).
Необхідність розгляду питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи в даній справі відсутня.
Як встановлено судом, в провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєвої Олени Станіславівни, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним
Рішенням суду від 22.06.2020, ухваленим в заочному порядку, позов ПАТ «МТБ Банк» задоволений частково:
-скасована державна реєстрація права власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про право власності 24145562 на домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 та рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєвої Олени Станіславівни за індексним номером 38951506 від 26.12.2017, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 836178912101, припинивши право власності ОСОБА_2 на вказане майно;
-скасована державна реєстрація права власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про право власності 24145830 на земельну ділянку площею 0,1 га кадастровий номер 1210100000:01:514:0087, розташованої по АДРЕСА_1 , та рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєвої Олени Станіславівни за індексним номером від 26.12.2017, припинивши право власності ОСОБА_2 на вказане майно;
-скасована державна реєстрація права власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про право власності 24147312 на земельну ділянку площею 0,1563 га кадастровий номер 1210100000:01:514:0088, розташованої по АДРЕСА_1 , та рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєвої Олени Станіславівни за індексним номером від 26.12.2017, припинивши право власності ОСОБА_2 на вказане майно;
-в задоволенні вимог позову про визнання договорів недійсними відмовлено; вирішено питання про розподіл судових витрат.
За судового розгляду 08.04.2020 до суду надійшла позовна заява третьої особи ОСОБА_3 до ПАТ «МТБ Банк», де треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання зобов'язань припиненими (а.с.234-235, Том 1).
Відповідно до ч. 8 ст. 265 ЦПК України при розгляді первісного і зустрічного позовів та при розгляді позову третьої особи з самостійними вимогами у рішенні вказуються результати розгляду кожного з позовів.
Втім, в рішенні суду від 22.06.2020 р. не вирішено питання щодо позовної заяви третьої особи ОСОБА_3 .
Вирішуючи питання щодо позовної заяви третьої особи ОСОБА_3 до ПАТ «МТБ Банк», де треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання зобов'язань припиненими, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.
Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу (ч. 2).
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача (ч. 3).
Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку (ч. 4).
Статтею 195 ЦПК України визначено, що положення статей 193 і 194 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Разом з тим, провадження у вказаній справі було відкрито ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02.03.2020 та визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву (а.с. 143 Том 1).
08.04.2020 до суду надійшла позовна заява третьої особи ОСОБА_3 до ПАТ «МТБ Банк», де треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання зобов'язань припиненими (а.с.234-235, Том 1) (згідно поштового конверту /на а.с. 238 Том 1/ направлено засобами поштового зв'язку 06.04.2020).
Ст. 43 ЦПК України визначені права та обов'язки учасників справи.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).
Втім, ОСОБА_3 не скористалася правами та не виконувала обов'язки, визначені чинним ЦПК України, зокрема, жодного разу не скористалася правом брати участь в судових засіданнях (п. 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК України), не виконала процесуальні дії у встановлені законом судом строки (не подала позовну заяву у строк для подання відзиву /ст. 195, ч. 1 ст. 193 ЦПК України/).
Доказів на підтвердження дотримання третьою особою процесуального строку на подання позовної заяви ОСОБА_3 не було надано; заяв/клопотань про неможливість прибути до суду від неї не надходило, заяви/клопотання про розгляд позовної заяви ОСОБА_3 у її відсутності або про її волевиявлення щодо руху поданої нею позовної заяви у її відсутності також відсутні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавствадля прискорення процедури слухання.
У постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014 року, визначено, що при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Поштові конверти з судовими викликами ОСОБА_3 поверталися на адресу суду з відмітками «повернуто за закінченням встановленого строку зберігання», або взагалі нічого не поверталося (а.с. 194, 209 Том 1), втім, обізнаність ОСОБА_3 про розгляд справи судом підтверджується вчиненням нею деяких процесуальних дій, втім, її поведінка перешкодила суду прийняти позов третьої особи; судом було забезпечена однакова можливість реалізації учасниками справи своїх прав та обов'язків в повному обсязі, втім, розгляд цивільної справи не може за бажанням будь-якого учасника справи, який не зацікавлений в розгляді справи та який демонструє зневагу до вказаного судового розгляду, тривати роками (ст. 210 ЦПК України).
Подання позову після відкриття провадження у справі (зокрема, третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) вимагає участь особи (її представника) в судовому засіданні для розв'язання питання, про яке має бути постановлена ухвала (ч. 2 ст. 52 ЦПК України). Втім, неявка цієї особи/її представника та нереалізації ними прав та обов'язків, визначених ст. 43 ЦПК України у спосіб, передбачений цим кодексом, не дають суду підстави на власний розсуд приймати будь-яке рішення за вказаною заявою.
Разом з тим, ОСОБА_3 не позбавлена права звернутися до суду із позовною заявою (ст. 4 ЦПК України).
Оскільки позов третьої особи з самостійними вимогами не розглядався судом, в рішенні не вказується про результати його розгляду (ч. 8 ст. 265 ЦПК України).
Статтею 195 ЦПК України визначено, що положення статей 193 і 194 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
ЦПК не передбачає постановлення ухвали після ухвалення рішення суду; розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду (ч. 3 ст. 258 ЦПК України).
З урахуванням ухвали судді судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду від 19.08.2020 р. та вищенаведеного, позовна заява третьої особи ОСОБА_3 до ПАТ «МТБ Банк», де треті особи: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання зобов'язань припиненими, підлягає поверненню ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст. 53, 193-195, ч. 8 ст. 265, ст. 270 ЦПК України, суд
Доповнити рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.06.2020 р. в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєвої Олени Станіславівни, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним однимабзацом з наступним реченням:
«Позовну заяву третьої особи ОСОБА_3 до ПАТ «МТБ Банк», де треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання зобов'язань припиненими повернути ОСОБА_3 ».
Додаткове судове рішення складене та підписане 06.10.2020 р.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В.Спаї