Справа № 199/6610/20
Провадження (1-кп/199/540/20)
07.10.2020 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю сторін:
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
потерпілого - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро кримінальне провадження №12020040630000962, відносно ОСОБА_6 ,
30.09.2020 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська поступив направлений порядку п.3 ч.2 ст.283 КПК України обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020040630000962 відносно ОСОБА_6 , за ст.ст.187 ч.2 КК України. На досудовому розслідуванні, 18.08.2020 року до обвинуваченого було обрано запобіжний захід - тримання під вартою, строком на 60 діб.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вважала можливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому засіданні, викликати у судове засідання учасників, заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 на 2 міс., оскільки наявні ризики, передбачені п.п. 1), 3), 4), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України. Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке може бути призначено обвинуваченому ОСОБА_6 , у разі визнання останнього винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи тяжкість злочину, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, є підстави вважати, що ОСОБА_6 може переховуватися від суду. Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства. Крім того, знаходячись під загрозою застосування тяжкого покарання, ОСОБА_6 , володіючи відомостями щодо свідків сторони обвинувачення, потерпілого, може вплинути на них. Також прокурор вважає, що, беручи до уваги підвищену суспільну небезпеку інкримінуємого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, є ризик перешкоджання останнім здійсненню кримінального провадження, продовження злочинної діяльності.
Обвинувачений ОСОБА_6 , захисник ОСОБА_4 не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, заперечували проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, просили його скасувати, звільнити обвинуваченого з-під варти, про що захисник ОСОБА_4 надав письмове клопотання.
Потерплий ОСОБА_5 підтримав клопотання прокурора.
Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши зміст обвинувального акта відносно ОСОБА_6 вважає, що кримінальне провадження підсудне суду, на розгляд якого воно надійшло, підстав для його закриття або зупинення немає, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, провадження може бути призначене до судового розгляду, клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , підлягає задоволенню, а клопотання захисника ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення кримінального провадження та скасування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, відповідно до змісту обвинувального акта, ОСОБА_6 обвинувачується за ст.187 ч.2 КК України, де передбачено покарання у виді позбавлення волі до 10 років.
Враховуючи обсяг пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення, є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання останнього винуватим у кримінальному правопорушенні, останній, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування». Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
За таких обставин суд вважає, що оскільки на цей час ОСОБА_6 продовжує обвинувачуватися у вчиненні тяжкого умисного злочину, враховуючи те, що на цей час продовжує існувати ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, на який вказує прокурор, продовження застосування обвинуваченому тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та узгоджується з вимогами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практикою ЄСПЛ, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 79 Рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, а також в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».
Для відмови в звільненні особи з-під варти також слід враховувати і ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ у справі «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968), оскільки він, володіючи відомостями щодо осіб свідків, які ще не допитані, може вплинути на них з метою схилення до зміни показів та відмови від показів взагалі, що вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 3), 4) ч. 1 ст. 177 КПК України. Ці ж обставини вказують на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів обвинуваченому.
При продовженні строку дії запобіжного заходу суд також враховує і ту обставину, що протягом перебування ОСОБА_6 в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції відносно останнього не надходило.
Дослідивши надані матеріали, суд, враховуючи вік та задовільний стан здоров'я обвинуваченого, відомості про його соціальні зв'язки, репутацію обвинуваченого, його майновий та сімейний стан, вважає, що вказані відомості про особу обвинуваченого в сукупності із обсягом пред'явленого йому обвинувачення та встановленими ризиками, передбаченими п.п. 1), 3), 4) ч. 1 ст. 177 КПК України, дають достатні підстави вважати, що альтернативні запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, на цей час не здатні запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, не визначався, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується за ст.187 ч.2 КК України.
Також, що стосується клопотання захисника ОСОБА_4 , про скасування заходів забезпечення кримінального провадження та скасування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає зазначене клопотання не є достатньо мотивованим, і оскільки доводи останнього про те, що стороною обвинувачення не заявлено клопотань у порядку ч. 3 ст. 315 КПК України, а саме клопотань про обрання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження (тримання під вартою), а автоматичне продовження судом тримання під вартою не допускається, - не відповідає дійсності, оскільки прокурором ОСОБА_3 , 05.10.2020 через канцелярію суду було подано письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, через канцелярію суду 02.10.2020 року надійшло письмове клопотання ОСОБА_7 , про зняття арешту накладеного на його ТЗ Volkswagen Passat № НОМЕР_1 , в якому прокурор і потерпілий просили відмовити, захисник і обвинувачений на розсуд суд - стосовно якого суд вважає необхідним відмовити, оскільки зазначене клопотання є достатнім чином невмотивованим, зокрема до зазначеного клопотання ОСОБА_7 не було долучено доказів належності зазначеного ТЗ саме ОСОБА_7 , будь-якої ухвали суду, за результатами накладання арешту на зазначений ТЗ, та зазначене клопотання є передчасним, оскільки питання щодо долі речових доказів вирішуються судом у відповідності до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176-179, 183, 193, 194, 199, 314-316, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд,-
1. Призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні №12020040630000962 відносно ОСОБА_6 за ст.187 ч.2 КК України, на 15.10.2020 року о 11 год. 30 хв. в залі суду за адресою: 49083 м.Дніпро, вул.Новоселівська,9, в яке викликати:
прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону;__________________
обвинуваченого: ОСОБА_6 (ДУВП №4);____________________________________
захисника: ОСОБА_4 ;_____________________________________________________
потерпілого: ОСОБА_5 _____________________________________________________
2. В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 , підтримане обвинуваченим ОСОБА_6 , про скасування заходів забезпечення кримінального провадження та скасування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, звільнити обвинуваченого з-під варти - відмовити.
3. Задовольнити клопотання прокурора і відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - продовжити на 60 днів, тобто до 05 грудня 2020 року.
4. В задоволенні клопотання ОСОБА_7 від 02.10.2020 року, про зняття арешту накладеного на його ТЗ Volkswagen Passat № НОМЕР_1 - відмовити, як передчасному.
5. Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити її для виконання в частині продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».
6. Ухвала набирає чинності негайно та окремому оскарженню не підлягає.
7. В той же час, відповідно до ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України», зважаючи на Рішення Конституційного Суду України у справі № 3-208/2018 (2402/18) від 13.06.2019 за конституційною скаргою ОСОБА_8 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 2 ст. 392 КПК України, учасники судового провадження на ухвалу суду в частині продовження строку тримання під вартою обвинуваченому можуть подати апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1