06 жовтня 2020 року Чернігів Справа № 620/2999/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Державної податкової служби у Чернігівській області
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Чернігівській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 17.04.2020 № 0007813-5105-2504 на суму 34583,74 грн.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на 2019 р. - 4173 грн, відповідач безпідставно застосував найбільшу ставку в розмірі 1,5% від мінімальної заробітної плати (4173 х 1,5 % х 552,5 м. кв. = 34583,74 грн), що суперечить приписам Податкового кодексу України та рішенню Височанської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області № 3-7/VII «Про встановлення ставок та пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2019р.», згідно якого ставки податку на склади спеціальні товарні, складські майданчики, склади універсальні, склади та сховища інші (код підгрупи 1252.5 - 1252.9) становить 0,2% від мінімальної заробітної плати. Тому оскаржуване Податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.
Відповідач у відзиві просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач є власником нежитлового приміщення, ангару, а не складу. Отже, з урахуванням зазначеного ним було застосовано ставку податку за класом 127 «будівлі нежитлові інші» підкатегорія 1271 «будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» для типу 1271.3 «будівлі для зберігання зерна», у розмірі 1,5 відсотка від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, відповідно до рішення Височанської сільської ради від 22.06.2018 № 7/VII.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що виходячи з положень Державного класифікатора будівель та споруд, Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» будівля для зберігання (зерносховище) має бути спеціально обладнано для таких цілей і може існувати лише в розрізі зернового складу, власником якого є юридична особа або фізична особа - підприємець, що здійснюють відповідний вид господарської діяльності. У власності позивача знаходиться об'єкт нежитлової нерухомості. Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Височанської сільської ради від 02.06.2011, вказаний об'єкт нежитлової нерухомості зареєстрований як нежитлова будівля, ангар та має загальну площу 552,5 кв. м. Зазначений об'єкт не здається ним в оренду, в господарській, сільськогосподарській діяльності не використовується. Таким чином, вказане майно відноситься до категорії складів спеціальних товарних, складських майданчиків, складів універсальних, складів та сховищ інших (код підгрупи 1252.5 - 1252.9), тому його оподаткування має відбуватись за ставкою 0,2 % від мінімальної заробітної плати.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.08.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 на праві приватної власності володіє нежитловою будівлею, ангаром, загальною площею 552,5 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями Свідоцтва про право власності від 02.06.2011 серії НОМЕР_1 (а.с. 17), Витягу про державну реєстрацію прав від 02.06.2011 № 30172638 (а.с. 18), Технічного паспорту від 25.05.2011 (а.с. 19-21).
Згідно копії Податкового повідомлення-рішення від 17.04.2020 № 0007813-5105-2504, ГУ ДПС у Чернігівській області повідомило позивача про те, що йому визначено суму податкового зобов'язання за платежем: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за 2019 рік у розмірі 34583,74 грн (а.с. 4).
Рішенням сьомої (позачергової) сесії сьомого скликання Височанської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області «Про затвердження Положення та встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2019 рік» від 22.06.2018 № 3-7/VII установлено на території Височанської сільської ради ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з додатком 1, із якого вбачається, що ставки встановлюються на 2019 рік та вводяться в дію з 01.01.2019. Ставки податку за 1 кв. метр становить:
за кодом підкласу 1252.5 - 1252.9 класу 1252 «Резервуари, силоси та склади» групи 125 «Будівлі промисловості та склади» на склади спеціальні товарні, складські майданчики, склади універсальні, склади та сховища інші - 0,2 % від мінімальної заробітної плати;
за кодом підкласу 1271.3 «Будівлі для зберігання зерна» класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства» групи 127 «Будівлі нежитлові інші» - 1,5 % від мінімальної заробітної плати (а.с. 5-16).
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі по тексту - в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно із підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Згідно із приписами підпункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (підпункт 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України).
Податок на майно належать до місцевих податків (підпункт 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Судом встановлено, що рішенням сьомої (позачергової) сесії сьомого скликання Височанської сільської ради «Про затвердження Положення та встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2019 рік» від 22.06.2018 № 3-7/VII були затверджені ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2019 рік (а.с. 5-16).
ОСОБА_1 на праві приватної власності володіє нежитловою будівлею, ангаром, загальною площею 552,5 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17-21).
17.04.2020 ГУ ДПС у Чернігівській області було сформовано Податкове повідомлення-рішення від № 0007813-5105-2504, згідно якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за 2019 рік у розмірі 34583,74 грн (а.с. 4).
При цьому, ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відповідачем була застосована за кодом підгрупи 1271.3 «Будівлі для зберігання зерна» групи 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства» розділу 127 «Будівлі нежитлові інші», у розмірі 1,5 % від мінімальної заробітної плати.
З приводу вказаного суд зазначає наступне.
Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 № 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (далі по тексту - ДК 018-2000), призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні. Об'єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення, інженерні споруди різного функціонального призначення.
Державний класифікатор будівель та споруд (ДК БС) є складовою частиною Державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації.
Згідно з ДК 018-2000 до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125), зокрема, належить клас: Резервуари, силоси та склади (код 1252), до якого, в свою чергу, включені, зокрема, склади спеціальні товарні, складські майданчики, склади універсальні, склади та сховища інші. При цьому, цей клас не включає, зокрема, сільськогосподарські силоси та складські будівлі, що використовуються для сільського господарства (1271).
До групи «Будівлі нежитлові інші» (код 127) належить клас «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства» (код 1271) та підклас «Будівлі для зберігання зерна» (код 1271.3).
Згідно пункту 10 статті 1 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», процес зберігання зерна - це комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.
Статтею 7 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» передбачено, що суб'єктами зберігання зерна є: зернові склади (елеватори, хлібні бази, хлібоприймальні, борошномельні і комбікормові підприємства), суб'єкти виробництва зерна, які зберігають його у власних або орендованих зерносховищах, та інші суб'єкти господарювання, які беруть участь у процесі зберігання зерна.
Відповідно до пунктів 15, 16 статті 1 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», зерновий склад - суб'єкт підприємництва, що є власником зерносховища і надає фізичним та юридичним особам послуги із зберігання зерна з видачею складських документів на зерно та в передбаченому законом порядку отримав право на здійснення такої діяльності шляхом участі в Гарантійному фонді виконання зобов'язань за складськими документами на зерно.
Зерносховище - спеціально обладнане місце для зберігання зерна (приміщення, будівля тощо).
Будь-яких доказів здійснення позивачем сільськогосподарської або господарської діяльності, використання ним належного йому ангару для зберігання зерна та надання вказаних послуг, а також того, що належне йому нежитлове приміщення є зерносховищем, відповідачем не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку про помилкове віднесення відповідачем нежитлової будівлі, ангару, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить позивачу на праві власності, до підкласу «Будівлі для зберігання зерна» (код 1271.3) класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства» (код 1271) групи «Будівлі нежитлові інші» (код 127).
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що оскаржуване Податкове повідомлення-рішення є протиправними та підлягає скасуванню.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного правового аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повного задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Квитанцією від 03.08.2020 № 0.0.1789716966.1 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 840,80 грн (а.с. 8).
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернігівській області на користь позивача підлягає стягненню 840,80 грн судового збору.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 17.04.2020 № 0007813-5105-2504 на суму 34583,74 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966.
Дата складення повного рішення суду - 06.10.2020.
Суддя Ю. О. Скалозуб