06 жовтня 2020 року Чернігів Справа № 620/3767/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Заяць О.В.,
при секретарі Новик Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправною та скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулось з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. від 26.08.2020 у виконавчому провадженні № 58686927.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що рішення суду було виконано ним в межах покладених судом зобов'язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством, а тому постанова про накладення штрафу є неправомірною та підлягає скасуванню.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи, повідомлений належним чином, просив розглядати справу без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи, повідомлений належним чином.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
На виконанні у відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебуває виконавчий лист № 620/4043/18 виданий 07.03.2020 Чернігівським окружним адміністративним судом (про зобов'язання Ніжинське об'єднане управління Пенсійного фонду України нарахувати та виплатити грошову допомогу ОСОБА_1 у розмірі десяти місячних пенсій у зв'язку з виходом на пенсію за віком, у відповідності до пункту 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
У зв'язку з відсутністю підстав для повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання 21.03.2019 державним виконавцем відкрито виконавче провадження.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено про необхідність боржнику виконати рішення протягом 10 робочих днів.
Копії постанов про відкриття виконавчого провадження направлені сторонам виконавчого провадження.
Листом від 26.03.2019 повідомлено, що боржником було здійснено перерахунок, проте виплата буде проведена відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.
04.04.2019 державним виконавцем складено акт про невиконання боржником рішення суду в повному обсязі.
13.08.2019 державним виконавцем винесено постанову про зміну сторони виконавчого провадження.
17.08.2020 до Головного управління Пенсійного фонду України направлено вимогу державного виконавця щодо виконання боржником рішення суду.
Листом від 20.08.2020 № 2500-0334-8/31126 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило, що грошова допомога в сумі 26316,40 грн. не виплачена.
26.08.2020 державним виконавцем винесено постанову про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 5100,00 грн.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Згідно пунктів 1, 16 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закічення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З аналізу викладених норми слідує, що негативні наслідки у вигляді накладення штрафу за невиконання в обумовлений строк відповідного рішення настають за умови його невиконання без поважних причин.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Також обов'язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб'єктами наділеними владними повноваженнями, покладається Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції» від 17.07.1997. Отже, її положення є обов'язковими для виконання Україною.
Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відноситься і Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили, повинно бути виконане, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не беруться. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини.
З позовної заяви вбачається, що заборгованість по виплаті грошової допомоги ОСОБА_1 нарахована, але не виплачена. Як зазначається позивачем, виплата буде здійснена відповідно до Постанови № 646.
Однак, постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат на виконання судових рішень, яким визначено механізм погашення заборгованості, що утворився внаслідок нарахування (перерахування) пенсійних вйплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійного фонду України на цю мету рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019 у справі №640/5248/19 визнано протиправними та скасовано Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649.
Здійснення нарахування грошової допомоги є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При вказаних обставинах, суд приходить до висновку про відсутність порушень з боку відповідача, оскільки при винесенні постанови про накладення штрафу дотримано вимоги Закону України «Про виконавче провадження», а тому позов не підлягає задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 06 жовтня 2020 року.
Суддя О.В. Заяць