07 жовтня 2020 р. м. Чернівці справа № 600/717/20-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Кошкера Івана Анатолійовича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить:
- визнати незаконними дії приватного виконавця Кошкер І.А. по заміні сторони виконавчого провадження відповідно до постанови від 12.02.2020 р. по виконавчому провадженню № 60825678 по виконавчому напису від 03.08.2009 р. № 3140 приватного нотаріусу Чернівецького міського нотаріального округу Балацького О.О. про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 ;
- зобов'язати приватного виконавця Кошкер І.А. скасувати постанову від 12.02.2020 р. про заміну сторони виконавчого провадження по виконавчому провадженню № 60825678 по виконавчому напису від 03.08.2009 р. № 3140 приватного нотаріусу Чернівецького міського нотаріального округу Балацького О.О. про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що дії приватного виконавця щодо винесення постанови про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача, у даному випадку, є протиправними, а постанова винесена всупереч вимогам ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" та підлягає скасуванню.
Відповідач у відзиві на позов вказував, що позов не визнає, просив сул відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 08.07.2020 р. зупинено провадження в адміністративній справі № 600/717/20-а до вирішення Чернівецьким апеляційним судом цивільної справи № 727/650/20 та набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 07.10.2020 р. поновлено провадження у справі.
У судовому засіданні 07.10.2020 р. позивач позовні вимоги підтримав та подав заяву, в якій просив справу розглянути у порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання, призначене на 07.10.2020 р., не з'явився, причини неприбуття не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За приписами ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, за можливе розглянути справу у письмовому провадженні.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
03.08.2009 р. приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацький О.О. вчинено виконавчий напис №3140 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 на користь АТ "ОТП Банк" в рахунок боргу за договором іпотеки № РСL-0AJ/072/2007 від 07.05.2007 р. за кредитним договором від 28 березня 2007 р. № ML-0AJ/036/2007 в розмірі 65029,93 доларів США і 1700 гривень (а.с. 84).
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 20.08.2020 р. у справі № 727/650/20 встановлено, що 24.12.2010 р. між ПАТ "ОТП Банк" та ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" у відповідності до ст. ст. 512, 514, 1077 - 1079, 1082, 1084 ЦК України було укладено договір купівлі - продажу кредитного портфелю. 24.12.2010 р між ПАТ "ОТП Банк" та ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" був укладений договір відступлення прав за договором іпотеки. Згідно з вищевказаними договорами ПАТ "ОТП Банк" відступило, а ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло право вимоги за кредитним договором від 28.03.2007 р. № ML-0AJ/036/2007, договором іпотеки від 07.05.2007 р. РС1-0AJ /072/2007.
26.11.2019 р. АТ "ОТП Банк" звернулося із заявою до приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису №3140 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 82).
09.12.2019 р. постановою приватного виконавця Кошкера І.А. відкрито виконавче провадження № 60825678 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 на предмет іпотеки на користь АТ "ОТП Банк" на підставі виконавчого напису нотаріуса (а.с. 60).
Вказану постанову відповідачем направлено позивачу листом від 09.12.2019 р. за № 390. (а.с. 59).
Вказаний лист з постановою повернуто до відповідача, що підтверджується довідкою про повернення рекомендованого поштового відправлення, з відміткою "за закінчення встановленого строку зберігання" (а.с. 45).
09.12.2019 р. приватним виконавцем Кошкером І.А. винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у ВП № 60825678 (а.с. 88, 89).
09.12.2019 р. приватним виконавцем Кошкером І.А. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у ВП № 60825678 (а.с. 90, 91).
09.12.2019 р. приватним виконавцем Кошкером І.А. винесено постанову про накладення арешту на майно з боржника у ВП № 60825678, якою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 та належить боржнику (а.с. 92, 93).
У січні 2020 р. акціонерне товариство "ОТП Банк" звернулося до Шевченківського районного суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03.02.2020 р. заяву акціонерного товариства "ОТП Банк" про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.
Замінено сторону виконавчого провадження - стягувача Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого напису від 03.08.2009 р. № 3140 вчиненого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О.О. про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 для повернення на користь АТ "ОТП Банк" боргу ОСОБА_1 за кредитним договором від 28.03.2007 р. ML-0AJ /036/2007 в розмірі 65029,93 доларів США і 1700 гривень.
Судом встановлено, що на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03.02.2020 р. у справі № 727/650/20, відповідачем винесено оскаржувану постанову від 12.02.2020 р. про заміну сторони виконавчого провадження по виконавчому провадженню № 60825678 по виконавчому напису від 03.08.2009 р. № 3140 приватного нотаріусу Чернівецького міського нотаріального округу Балацького О.О. про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 98).
Доказів вручення позивачу оскаржуваної постанови, відповідач до суду не надав.
Водночас, у позовній заяві позивач стверджував, що оскаржувану постанову він отримав від відповідача тільки 21.05.2020 р. Доказів на спростування наведеної обставини відповідач до суду не надав.
Не погоджуючись із ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03.02.2020 р. у справі № 727/650/20 позивач оскаржила до Чернівецького апеляційного суду.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 28.06.2020 р. у справі № 727/650/20 відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03.02.2020 р. у цивільній справі за заявою акціонерного товариства "ОТП Банк" про заміну сторони виконавчого провадження.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 20.08.2020 р. у справі № 727/650/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 03.02.2020 р. скасовано. Провадження по справі за заявою акціонерного товариства "ОТП Банк" про заміну сторони виконавчого провадження закрито.
Не погоджуючись із оскаржуваною постановою від 12.02.2020 р. про заміну сторони виконавчого провадження по виконавчому провадженню № 60825678, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що всі судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з ч.1 ст. 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону №1404-VІІІ сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
На підставі ч. 5 ст. 15 Закону №1404-VІІІ у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Статтею 78 КАС України врегульовано підстави звільнення від доказування. Так, ч. 4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиція - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.
Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ч. 4 ст. 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
Тобто, за змістом ч. 4 ст. 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.
Водночас, передбачене ч. 4 ст. 78 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.
Для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами ст. 90 КАС України.
Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 23.12.2015 р. № 6-327цс15, а також у постановах Верховного Суду від 28.04.2018 р. у справі № 825/705/17, від 06.03.2019 р. у справі № 813/4924/13-а, від 05.09.2019 р. у справі № 2340/3396/18 та від 06.09.2019 р.
Судом встановлено, що на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03.02.2020 р. у справі № 727/650/20, відповідачем винесено оскаржувану постанову від 12.02.2020 р. про заміну сторони виконавчого провадження по виконавчому провадженню № 60825678 по виконавчому напису від 03.08.2009 р. № 3140 приватного нотаріусу Чернівецького міського нотаріального округу Балацького О.О. про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 98).
Як видно із матеріалів справи, постановою Чернівецького апеляційного суду від 20.08.2020 р. у справі № 727/650/20 скасовано ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04.02.2020 р. у справі № 727/650/20 на підставі якої виносилося оскаржувана постанова.
Беручи до уваги наведену норму процесуального права та встановлені по справі обставини, суд вважає, що постанова Чернівецького апеляційного суду від 20.08.2020 р. у справі № 727/650/20, яке набрала законної сили, є преюдиційною для справи, яка розглядається.
Водночас, суд звертає увагу, що відповідач під час розгляду даної справи не заперечував щодо встановлення преюдиційних обставин по справі № 727/650/20 та не надав до суду належних та допустимих доказів на їх спростування.
Беручи до уваги наведене, суд вважає, щодо винесена оскаржувана постанова приватного виконавця Кошкер І.А. є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст. 245 КАС України наведено перелік рішень, які суд може прийняти у разі задоволення позову.
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 3-4 ст. 245 КАС України).
Із змісту вказаних норм видно, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин у випадку, якщо своїми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкт владних повноважень порушує такі права, свободи та інтереси осіб. Приблизний перелік способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві встановлено ст. 245 КАС України.
Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи повноваження суду при вирішенні справи, закріплені в ст. 245 КАС України, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю, визнає протиправною та скасовує оскаржувану постанову від 12.02.2020 р. про заміну сторони виконавчого провадження.
Згідно ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи по суті відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність прийняття оскаржуваної постанови, а тому позов підлягає задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем понесено судові витрати (судовий збір) у розмірі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією від 02.04.2020 р. № 0.0.1666511082.1 (а.с. 6).
Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 840,80 грн.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 78, 90, 241, 250, 255, 293, 295, Прикінцевими положеннями КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Кошкера Івана Анатолійовича про заміну сторони виконавчого провадження від 12.02.2020 р. ВП № 60825678.
3. Стягнути з приватного виконавця Кошкера Івана Анатолійовича на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) в сумі 840,80 грн.
Згідно ст. 272 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
У відповідності до ст.ст. 287, 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач - приватний виконавець Кошкер Іван Анатолійович ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя В.К. Левицький