про залишення позовної заяви без руху
06 жовтня 2020 року м. Київ № 320/8928/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області та просить суд:
визнати протиправною бездіяльність, яка призвела до ненарахування та невиплати з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв"язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
зобов"язати поновити з 17.07.2018 нарахування та виплату щомісяної грошової допомоги у зв"язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі, що дорівнює 40 % від прожиткового мінімуму для працезданих осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання процесуальним норм щодо її форми та змісту, суд вказує на її невідповідність та вважає за необхідне залишити позов без руху.
Частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу).
Відповідно до ч. 1, 2 та 4 ст. 79 КАС України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
В порушення вищевказаних вимог процесуального закону позивачем не надано доказів якими позивач обґрунтовує свої вимоги з посиланням на докази, які ці обставини підтверджують, зокрема, час та підстави взяття заявника на облік як отримувача щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженим споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства з представленням довідки про взяття облік та копії розпорядження про призначення спірної грошової допомоги; надання обґрунтованого розрахунку суми на виплату якої претендує заявник із визначенням всіх її складових та представленням документів, які підтверджують кожну складову розрахунку та методики здійсненого обчислення, в тому числі, із визначення розрахункової величини суми виплат, відповідно до ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Крім цього відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині 2 цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач просить суд зобов'язати відповідача здійснити нарахування та здійснення виплат з 17.07.2018, в той час як до суду позовна заява надійшла у вересні 2020 року, тобто після спливу 2 років з моменту виникнення, на думку позивача, права на їх одержання.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи. Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали особисто позивачеві з'ясувати стан справ у 2018 році при неотриманні щомісячних виплат у законодавчо встановленому розмірі та звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені ст. 122 КАС України.
Також слід надати пояснення чому саме у 2020 році, а не після прийняття рішення Конституційним судом України позивач вирішив дізнатися про фактично нараховані йому суми; надати пояснення та докази на їх підтвердження щодо підстав, за яких позивачеві стало відомо про наявність рішення Конституційного Суду № 6-р/2018 від 17.07.2018 та його змісту.
Так, Верховний Суд у своїх рішеннях, зокрема від 08.08.2019 у справі №127/13736/16-а, адміністративне провадження №К/9901/42788/18 зазначив, що "незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами."
Як зазначив Верховний Суд у наведеному рішенні "позивачем вказано, що про порушення своїх прав дізнався з листа УПФУ в м. Вінниці від 14.03.2016 № 39/Ш-2, в якому відповідачем відмовлено проводити перерахунок пенсії на підставі статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірах, в яких зазначає позивач. Проте, враховуючи, що пенсія є щомісячним платежем, а її отримання, на думку позивача, в меншому розмірі, ніж передбачено законом відбувається щомісячно, про порушення своїх прав позивач мав дізнатися, отримуючи таку виплату за відповідний місяць. Позивач, звернувшись 30.06.2016 до суду з позовними вимогами за період з січня 2014 року, пропустив строк звернення до суду..."
Слід зазначити, що за результатами розгляду касаційної скарги даний позов був залишений без розгляду.
Також суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подачі до суду доказів, якими позивач обґрунтовує свої вимоги з посиланням на докази, які ці обставини підтверджують, зокрема, час та підстави взяття заявника на облік як отримувача щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженим споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства з представленням довідки про взяття облік та копії розпорядження про призначення спірної грошової допомоги; надання обґрунтованого розрахунку суми на виплату якої претендує заявник із визначенням всіх її складових та представленням документів, які підтверджують кожну складову розрахунку та методики здійсненого обчислення, в тому числі, із визначення розрахункової величини суми виплат, відповідно до ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали особисто позивачеві з'ясувати стан справ у 2018 році при неотриманні щомісячних виплат у законодавчо встановленому розмірі та звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені ст. 122 КАС України, а також заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду доказів, якими позивач обґрунтовує свої вимоги з посиланням на докази, які ці обставини підтверджують, зокрема, час та підстави взяття заявника на облік як отримувача щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженим споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства з представленням довідки про взяття облік та копії розпорядження про призначення спірної грошової допомоги; надання обґрунтованого розрахунку суми на виплату якої претендує заявник із визначенням всіх її складових та представленням документів, які підтверджують кожну складову розрахунку та методики здійсненого обчислення, в тому числі, із визначення розрахункової величини суми виплат, відповідно до ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали особисто позивачеві з'ясувати стан справ у 2018 році при неотриманні щомісячних виплат у законодавчо встановленому розмірі та звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені ст. 122 КАС України, а також заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Головенко О.Д.