про залишення позовної заяви без руху
06 жовтня 2020 року м. Київ № 320/9073/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Києво - Святошинського районного центру зайнятості, Київського обласного центру зайнятості, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державна Казначейська служба України про визнання протиправною бездіяльність та стягнення допомоги по частковому безробіттю,
до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до Києво - Святошинського районного центру зайнятості (08131, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська 26), Київського обласного центру зайнятості (02000, м. Київ, провулок Будівельників 5а), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державна Казначейська служба України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна 6), в якому просить суд:
- визнання протиправної бездіяльності відповідачів, яка полягає в ненаданні передбаченої Законом України «Про зайнятість населення» та постанови Кабінету Міністрів України №306 від 22.04.2020 допомоги фізичній особі ОСОБА_1 , на період зупинення діяльності карантину по заявам №18/06-Ю від 18.06.2020 та №29/08-Ю від 29.08.2020;
- стягнути солідарно з Києво - Святошинського районного центру зайнятості та Київського обласного центру зайнятості недоотримані кошти допомоги по частковому безробіттю на період карантину у розмірі 13021,51 грн.;
- стягнути з Києво - Святошинського районного центру зайнятості шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь позивача моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.
- встановити судовий контроль за виконання судового рішення по даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.
Проте, судовий збір позивачем не сплачено взагалі, натомість заявлено клопотання про звільнення від сплати збору на підставі статті 133 Кодексу або зменшення його розміру.
На обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначила, що у 2019 році обсяг її доходів як суб'єкта підприємницької діяльності становить 0 грн., що, на переконання позивача, є достатньою підставою для твердження про її незадовільний майновий стан.
Вирішуючи питання щодо заявленого клопотання суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” (далі - Закон № 3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина 2 статті 8 Закону № 3674-VI).
Отже, суд наділений повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов'язком суду, а повноваженням за певних обставин.
При цьому в частині сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря несення цих судових витрат.
Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставини, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Тобто, звільнення сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Доказами рівня майнового стану фізичної або юридичної особи можуть бути наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Водночас окремий доказ, сам по собі, не свідчить про майновий стан, докази мають обґрунтовувати об'єктивні причини, які обумовлюють неможливість оплати судового збору.
На переконання суду інформація про те, що у 2019 році обсяг доходів позивача як суб'єкта підприємницької діяльності становить 0 грн. не може бути самостійним доказом підтвердження незадовільного майнового стану позивача. Аналогічна позиція неодноразово висловлена в ухвалах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду, в тому числі і від 12.11.2018 у справі №826/9855/18.
Враховуючи, що позивачем не додано достатніх доказів на підтвердження доводів клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення заяви про звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру саме за наявними матеріалами.
Згідно з статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з прохальної частини адміністративного позову останній містить немайнову вимогу, зокрема: визнання протиправної бездіяльності відповідачів, яка полягає в ненаданні передбаченої Законом України «Про зайнятість населення» та постанови Кабінету Міністрів України №306 від 22.04.2020 допомоги фізичній особі ОСОБА_1 , на період зупинення діяльності карантину по заявам №18/06-Ю від 18.06.2020 та №29/08-Ю від 29.08.2020 та дві майнові вимоги а саме: стягнення грошових коштів у розмірі 13021,51 грн. та моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн.
Отже, при зверненні до суду з цим адміністративним позовом, позивачеві слід було сплатити 840,80 грн. судового збору за одну вимогу не майнового характеру та 1681,60 грн., за вимоги майнового характеру.
В силу вимог частини 1 статті 9 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір”, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Таким чином, враховуючи приписи чинного законодавства у взаємозв'язку із заявленими у позові вимогами, позивачеві слід сплатити судовий збір у розмірі 2522,40 гривень за реквізитами, які вказані на офіційному сайті Київського окружного адміністративного суду.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:
- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2522,40 гривень, або надати суду докази, які свідчать про наявність у позивача пільг щодо сплати судового збору чи незадовільного майнового стану, з урахуванням висновків суду, наведених у даній ухвалі.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою “adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax”, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 94, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Києво - Святошинського районного центру зайнятості, Київського обласного центру зайнятості, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державна Казначейська служба України про визнання протиправною бездіяльність та стягнення допомоги по частковому безробіттю - залишити без руху.
Протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.
Копію ухвали надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.