про залишення позовної заяви без руху
06 жовтня 2020 року м. Київ № 320/8844/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши позовну заяву Управління соціального захисту населення Сквирської районної державної адміністрації до Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сютко Я.І. про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління соціального захисту населення Сквирської районної державної адміністрації з позовом до Державного виконавеця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) Сютко Я.І. та просить суд:
визнати протиправними дії державного виконавця Сютко Ярослави Ігорівни;
визнати незаконною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 18 892,00 грн, витрат виконавчого провадження у сум 300,00 грн, а також постанову про накладення штрафу на суму 10 200,00 грн;
зобов"язати припинити кримінальне провадження про кримінальне правопорушення через відсутність умислу у невиконанні рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 та 169 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Частиною 2 ст. 161 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
В даному випадку позивач - Управління соціального захисту населення Сквирської районної державної адміністрації являється суб'єктом владних повноважень та має надати до суду докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви з додатками.
Так, ч. 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).
Положеннями абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Крім того, п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду юридичною особою адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 % ціни позову але не менше 1 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 грн.).
Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, відповідно до Закону України Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік” установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2020 - 2 102,00 гривні.
Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Також, суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Як вбачається з матеріалів поданого позову, позивач просить суд скасувати постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 18 892,00 грн, витрат виконавчого провадження у сум 300,00 грн, а також постанову про накладення штрафу на суму 10 200,00 грн.
Позивачем подано квитанцію про сплати судового збору у розмірі 427,40 грн, тобто з урахуванням часткової сплати, позивачу за подання даного адміністративного позову слід сплатити до спеціального фонду Державного бюджету України 1 674,60 грн. (1,5 від 29 392,00 = 440,88, однак не менше 2 102,00 - 427,40).
Суд звертає увагу позивача на те, що інформацію щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Також ч. 1 ст. 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Згідно ст. 6 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” систему органів примусового виконання рішень становлять: Міністерство юстиції України; органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Тобто, у цій категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби, а не державні виконавці, які є працівниками таких органів, у зв'язку з тим, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, відділи примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних територіальних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - не визначені Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” як самостійні органи державної виконавчої служби, що виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.
Також позивачем заявлено вимогу щодо визначння спірних постанов незаконними, а також зобов"язати припинити кримінальне провадження про кримінальне правопорушення через відсутність умислу у невиконанні рішення суду.
Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Таким чином нормами КАС України не передбачено визнання рішення суб"єкта владних повноважень незаконним.
Щодо припинення кримінального провадження, то суд наголошує на тому, що підстави закриття кримінального провадження визначенні ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України.
Крім того суд наголошує на тому, що питання щодо закриття кримінального провадження не відносить до компетенції Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Пунктом 4 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги позивача необхідно привести у відповідність нормам КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У ч. 2 ст. 122 КАС України зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено ст. 287 КАС України.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 287 КАС України визначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У позовній заяві позивач просить суд поновити строк звернення до адміністративного суду, однак не вказано причини такого пропуску та не надано доказів на обгрунтування.
Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.
В даному випадку позивач просить суд скасувати постанови від 30.05.2020 та від 15.06.2020.
Як вбачається з матеріалів справи про своє порушене право позивачу стало відомо у травні та червні 2020 року, однак до суду звернувся лише у вересня 2020 року.
Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві звернутись до суду у строк, що визначено нормами КАС України.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подачі до суду документу про сплату судового збору в розмірі 1 674,60 грн або документ, який підтверджуює підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, докази поважності пропуску строку звернення до суду, а також подати уточнену позовну заяву (два примірники), в якій позивачу необхідно уточнити склад учасників у справі та привести позовні вимоги у відповідність з нормами КАС України, а також квитанцію щодо направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -
Позовну заяву Управління соціального захисту населення Сквирської районної державної адміністрації до Державного виконавеця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) Сютко Я.І. про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови, - залишити без руху.
Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду документу про сплату судового збору в розмірі 1 674,60 грн або документ, який підтверджуює підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, докази поважності пропуску строку звернення до суду, а також подати уточнену позовну заяву (два примірники), в якій позивачу необхідно уточнити склад учасників у справі та привести позовні вимоги у відповідність з нормами КАС України, а також квитанцію щодо направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Головенко О.Д.