ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"07" жовтня 2020 р. Справа № 300/2596/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Матуляк Я.П., розглянувши матеріали позовної заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання до вчинення дій, -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання до вчинення дій.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Однак, в порушення зазначеної норми законодавства, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 в позовній заяві не вказано ідентифікаційного коду відповідача (Головного управління ДПС в Івано-Франківській області), зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідачів та не зазначено про те, що такі дані позивачу невідомі або ж відсутні.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, всупереч вказаної норми законодавства, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не долучено до позовної заяви належних доказів про сплату судового збору (квитанція, яка міститься в матеріалах позову свідчить про сплату судового збору в неналежному розмірі).
З урахуванням вимог частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Із змісту позовної заяви слідує, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.03.2020 року за № 1499637/3024507595, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 04.02.2020 року за № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.04.2020 року за № 1541386/3024507595, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 13.03.2020 року за № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.05.2020 року за № 1584503/3024507595, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 16.04.2020 року за № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 04.02.2020 року за № 1в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 13.03.2020 року за № 3в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 16.04.2020 року за № 3в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, суд вважає, що звернені до суду позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання до вчинення дій носять немайновий характер.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", який вступив в дію з 01.01.2020 року, установлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року складає 2102,00 грн.
Отже, розмір судового збору за подання фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру становить 2102,00 грн.
Суд звертає увагу на те, що абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суд зазначає, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 заявлено шість позовних вимог немайнового характеру, три з яких (про зобов'язання вчинити певні дії), є похідними.
Таким чином, дана позовна заява містить три позовні вимоги немайнового характеру, які є об'єктом сплати судового збору.
Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленими фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 вимогами немайнового характеру складає 6306,00 грн. (2102,00 х 3), проте, згідно квитанції за № ПН1712878 від 01.10.2020 року, позивачем сплачено судовий збір не в повному обсязі, а саме лиш за одну позовну вимогу немайнового характеру в сумі 2102,00 грн.
Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд доводить до відома, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом: вказання ідентифікаційного коду відповідача (Головного управління ДПС в Івано-Франківській області), зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідачів; подання до суду документа про сплату судового збору в повному обсязі.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Матуляк Я.П.