Справа № 626/2223/20
Провадження № 2/626/662/2020
про залишення заяви без руху
06.10.2020 року м. Красноград
Суддя Красноградського районного суду Харківської області Гусар П.І., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фермерським господарством «Шанс» про виділ Ѕ частки земельної ділянки, що є у спільній частковій власності, припинення права спільної часткової власності, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить:
- виділити йому в натурі частину земельної ділянки площею 5,0284 га., що належить йому на праві спільної часткової власності, із загальної площі 10,0568 га, що розташована на території Петрівської сільської ради Красноградського району Харківської області, кадастровий номер 323385000:07:000:0052, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та умовно виділену на плані меж земельної ділянки у Державному акті на право власності на земельну ділянку серія ЯД №020270 від 23.12.2008 року, ксерокопія якого додається до позову, шляхом штрихування;
- припинити право спільної часткової власності на земельну ділянку площею 10,0568 га., що розташована на території Петрівської сільської ради Красноградського району Харківської області, кадастровий номер 323385000:07:000:0052, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
У відповідності до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.185 ЦПК України).
Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства України.
Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивач в позовній заяві зазначає ціну позову 51615,50 грн., виходячи із загальної вартості земельної ділянки на день видачі Свідоцтва про право на спадщину -103231,00 грн.
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.10.2007 року ОСОБА_1 належить Ѕ частина земельної ділянки площею 10,0568 га кадастровий номер 323385000:07:000:0052, вартість земельної ділянки на день смерті спадкодавця (02.04.2007) становить 103231 грн, вартість Ѕ частки - 51615,50 грн.
У договорі оренди земельної ділянки від 18.03.2016 року зазначено, що нормативно грошова оцінка Ѕ частини, з урахуванням індексації 3,997 та 1,756 на час укладання договору складає 142 013,52 грн., при цьому нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки на день звернення до суду позивач не надав.
Тобто в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна, зокрема земельної ділянки, яка б відповідала вимогам закону, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити вартість майна, на яке позивач просить припинити право спільної часткової власності та виділити в натурі.
В зв'язку з цим позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.
Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Також відповідно до вимог ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Частиною 3 ст.177 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
Як вбачається з квитанції від 01.10.2020 року позивачем за подання до суду вищевказаної позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 840,80 гривень.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», передбачена ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру у розмірі, а саме: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У зв'язку з відсутністю вищевказаних даних, а також, оскільки позивачем ціна позову визначена з порушенням ст. 176 ЦПК України та не зазначено про те, що на день подання позову неможливо встановити його точну ціну, суд позбавлений можливості попередньо визначити розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру та встановити, чи у повному обсязі позивачем сплачений судовий збір згідно квитанції від 01.10.2020 року за подання вищевказаного позову, який має вимоги майнового характеру.
Крім того дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд вважає, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175 і 177 ЦПК України, а саме всупереч вказаним вимогам позивачем незрозуміло викладено зміст позовних вимог в частині виділення земельної ділянки в натурі самостійно здійснивши схему поділу земельної ділянки без залучення відповідних фахівців, зокрема не додавши до позову плану-схеми поділу земельної ділянки складеного сертифікованим інженером-землевпорядником або клопотання про призначення відповідної експертизи з вказаного питання.
Крім того відповідно до ст. 56 ЗУ «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок включає: а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; в) кадастрові плани земельних ділянок, які об'єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку; г) матеріали польових геодезичних робіт; ґ) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу; д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути; е) нотаріально посвідчена згода на поділ чи об'єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні); є) згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об'єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв'язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній).
У відповідності до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно положень ЦПК України, позивачем та відповідачем по справі можуть бути особи, між якими існує спір про право, однак позивачем залучено в якості третьої особи ФГ «Шанс» в оренді якого перебуває земельна ділянка (користуванні) та недодано до позовної заяви згоди на поділ земельної ділянки землекористувача, тобто позивачу необхідно визначитися з колом учасників по справі.
Таким чином, приходжу до висновку, що вищезазначені обставини є перешкодою для відкриття провадження у цивільній справі. З огляду на зазначене позовну заяву необхідно залишити без руху, надати позивачу строк для виправлення недоліків.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи викладене, залишення даної заяви без руху з підстав, передбачених Законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фермерським господарством «Шанс» про виділ Ѕ частки земельної ділянки, що є у спільній частковій власності, припинення права спільної часткової власності - залишити без руху.
Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне зазначені недоліки заяви, вона вважається неподаною та повертається позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя