Комінтернівський районий суд м.Харкова
Номер провадження № 1-кп/641/383/2020 Справа № 646/7964/19
06 жовтня 2020 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
при розгляді в підготовчому судовому засіданні в м. Харкові обвинувального акта в кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018220000001542 від 04.12.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України клопотання захисника обвинуваченого-адвоката ОСОБА_4 про повернення даного обвинувального акту прокурору, -
Обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018220000001542 від 04.12.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України надійшов з Військової прокуратури об'єднаних сил Військової прокуратури Харківського гарнізону його призначено в підготовче судове засідання.
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 заявив клопотання, підтримане обвинуваченим щодо повернення даного обвинувального акту прокурору як такого, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст. 291 КПК України, а саме в ньому відсутнє формулювання обвинувачення в частині кваліфікуючих ознак, сформульоване в обвинувальному акті обвинувачення є неконкретним, незрозумілим та нелогічним, що призведе до порушення його прав на захист та позбавляє можливості роз'яснити обвинуваченому суть обвинувачення, що гарантує останньому право захиститися від чітко сформованих інкримінованих обставин вчинення злочину та залежно від цього обрати певну лінію захисту. Розгляд справи без формулювання обвинувачення в частині кваліфікуючих ознак є неможливим. Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, тобто у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчиненні в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, кваліфікуючою ознакою якого є вимагання неправомірної вигоди. В той же час, ані фактичний виклад обставин справи кримінального правопорушення, ані сформульоване обвинувачення прокурором, взагалі не містить відомостей про те, яка саме форма вимагання, як кваліфікуюча ознака інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення має місце. Крім того, виходячи з положень ст. ст .364, 368 КК України, суб'єктом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 368 КК України, може бути лише службова особа, тобто спеціальний суб'єкт, однак ОСОБА_5 не є суб'єктом злочину, при викладених обставинах, по пред'явленому йому обвинуваченню за ч.3 ст. 368 КК України.
Прокурор проти заявленого клопотання щодо повернення обвинувального акту заперечував. Зазначив, що останній повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Вказав, що в обвинувальному акті викладені лише ті фактичні обставини кримінального правопорушення, які вважає встановленими. Вказує, що його складено відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.
Суд, заслухавши думки учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт з додатками до нього, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст.314КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
Отже, відповідно до п. 3 ч. 3 ст.314КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Згідно зі ст.110КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам до змісту та форми передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.
При цьому, суд може повернути обвинувальний акт слідчому або прокурору виключно з підстав невідповідності вимогам ст. 291 КПК України. Тобто, для ухвалення рішення про повернення обвинувального акту прокурору з підстав його невідповідності вимогам КПК України суд має встановити невідповідність форми чи змісту такого обвинувального акту положенням ст. 291 КПК України.
Відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Відповідно до глави 27 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд зобов'язаний перевірити матеріали кримінального провадження, з'ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття судових рішень, передбачених ч.3 ст. 314 КПК України, вирішити питання, пов'язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. При цьому завданням цього провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду, тобто суд позбавлений можливості досліджувати докази кримінального провадження, оскільки це прерогатива суду під час судового розгляду.
Зокрема, на стадії підготовчого судового засідання суд перевіряє обвинувальний акт на відповідність вимогам ст. 291 КПК України. Вказана стаття містить конкретний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт, та не підлягає розширеному тлумаченню.
Таким чином, суд не може виходити за межі предмету розгляду у підготовчому судовому засіданні, та фактично вдаватися до дослідження обставин кримінального провадження, що є неприпустимим на даній стадії судового розгляду.
Статтею 315КПК України визначені ті питання, які вирішує суд з метою підготовки до судового розгляду. Зокрема: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) з'ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.
Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що підготовче судове засідання в судовому провадженні є обов'язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду на підставі наданого обвинувального акта. При цьому судом у підготовчому судовому засіданні не надається оцінка обставинам кримінального провадження та законності проведених в ході досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих рішень.
У цьому зв'язку, слід звернути увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст.291КПК України стороні обвинувачення забороняється надання суду до початку судового розгляду інших документів ніж обвинувальний акт та додатки до нього.
Як випливає з наведеного вище, положення ст.314-316КПК України визначають перелік дій, які суд проводить під час підготовчого судового засідання, що пов'язані виключно з підготовкою до судового розгляду. Всі інші дії судом вчиняються під час судового розгляду кримінального провадження.
Таким чином, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення викладається в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за правильне прокурор.
Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті, власне, фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацію кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації кримінального правопорушення не можуть бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин.
Згідно з ч. 3 ст.314КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам КПК, зокрема ст. 291 КПК України, та чи не містить він положення, що суперечать одне одному, водночас обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення, тобто суть обвинувального акта є предметом розгляду в судовому засіданні кримінального провадження по суті.
Відповідно до ч. 4 ст.110КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.
Положеннями п. 5 ч. 2 ст.291КПК України встановлено вимоги до обвинувального акта, згідно з якими обвинувальний акт має містити, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на статтю закону про кримінальну відповідальність, та формулювання обвинувачення.
На переконання суду, обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України, оскільки за змістом п. 5 ч. 2 ст.291КПК України всі необхідні реквізити обвинувального акту, направленого до суду у цьому кримінальному провадженні, зазначені у його тексті прокурором, який затверджував зазначений акт, включаючи, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення за нормами КК України та формулювання самого обвинувачення. У реєстрі матеріалів до обвинувального акта прокурором викладено рух та сутність вчинених на стадії досудового розслідування слідчих та процесуальних дій у цьому кримінальному провадженні.
До того ж, як прямо передбачено законом та на що звертає увагу прокурор, фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються в такій формі і в такому об'ємі, в тому числі щодо способу вчинення кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими за результатами проведеного досудового розслідування.
За таких обставин, доводи адвоката ОСОБА_4 щодо невідповідності вимогам п.5 ч.2 ст. 291 КПК України не знайшли свого підтвердження, а тому суд відмовляє в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту прокурору.
Керуючись ст.ст. 291,293, 177,178,197,199, 314-315,376 КПК України, суд,
В задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_4 щодо повернення прокурору обвинувального акту кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018220000001542 від 04.12.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя- ОСОБА_1