Справа № 953/16074/20
н/п 1-кс/953/7740/20
"06" жовтня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участі користувачів майна - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12020220000001192 від 03.10.2020 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
встановив:
05.10.2020 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 про накладення арешту на майно ОСОБА_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: автомобіль "ВАЗ-21101", р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_4 , шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування. Зберігання автомобіля "ВАЗ-21101", р.н. НОМЕР_1 , згідно п. 20 постанови Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012, доручити працівникам майданчику для тимчасового зберігання транспортних засобів, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107.
На обґрунтування клопотання прокурор вказує, що в ході досудового розслідування встановлено, що 02.10.2020 близько о 22:00 год. поблизу будинку № 38-а по вул. Валентинівській в м. Харкові автомобілем "ВАЗ-21101", р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 стався наїзд на пішохода ОСОБА_7 , в наслідок чого останній з тілесними ушкодженнями доставлений до КНП «МКЛШНМД ім. проф. Мещанінова» ХМР.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 автомобіль "ВАЗ-21101", р.н. НОМЕР_1 належить ОСОБА_6 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 .
Прокурор зазначає, що автомобіль "ВАЗ-21101", р.н. НОМЕР_1 є речовим доказом, тобто знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Крім того, зазначений транспортний засіб, як речовий доказ необхідний для його додаткового огляду.
Як вказує прокурор, на даний час у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на автомобіль "ВАЗ-21101", р.н. НОМЕР_1 , шляхом надання можливості слідчому та прокурору зберігати вилучений транспортний засіб на спеціальному майдані зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, з метою забезпечення зберігання слідової інформації, яка міститься на автомобілі і яка може бути втрачена.
В судове засідання прокурор не з'явилась, повідомлялась належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання. 06.10.2020 прокурор відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 через канцелярію суду подала заяву про розгляд клопотання про арешт майна без її участі, клопотання підтримала. Також просила долучити до матеріалів клопотання повідомлення слідчого СУ ГУ НП в Харківській області ОСОБА_8 , в якому останній зазначив, що ним вживались заходи з метою встановлення місця знаходження власника майна ОСОБА_6 , однак встановити її місцезнаходження не представилось можливим (а.с. 10-11).
Користувач майна ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що пішохід ОСОБА_7 переходив проїжджу частину у невстановленому для цього місці, та мав ознаки алкогольного сп'яніння.
Користувач майна ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що пішохід у темну пору доби миттєво із-за іншого транспортного засобу з'явився на проїжджій частині. Просив передати йому транспортний засіб на відповідальне зберігання.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власника автомобіля та прокурора.
Більш того, власник майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що СУ ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному 03.10.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220000001192, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (а.с. 3).
03.10.2020 в ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, було виявлено та вилучено автомобіль "ВАЗ-21101", р.н. НОМЕР_1 (а.с. 4-6).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Прокурором доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Вилучений відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 03.10.2020 автомобіль "ВАЗ-21101", р.н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_6 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , був поміщений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів, розташований за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107.
На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.
З вказаних вище підстав не підлягає задоволенню клопотання водія автомобіля ОСОБА_4 про передачу автомобіля йому на зберігання. Крім того, слідчий суддя враховує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020220000001192, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, розпочато лише 03.10.2020 року, зазначений транспортний засіб як речовий доказ необхідний судовому експерту для проведення судово-автотехнічної експертизи, транспортно-трасологічної та інших авто технічних експертиз та передача автомобіля на зберігання його власнику може унеможливити їх проведення.
Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.
Крім того, за вказаних обставин певне тимчасове втручання в реалізацію права власності, яке прямо передбачено законом, не суперечить змісту статті 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини, оскільки переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження, з дотриманням справедливого балансу інтересів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 107, 132, 167, 170-173, 309, 372, 376 ч. 2 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12020220000001192 від 03.10.2020 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль "ВАЗ-21101", р.н. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , та який знаходився у користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони його користування, розпорядження та відчуження, - до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку.
Місцем зберігання автомобіля "ВАЗ-21101", р.н. НОМЕР_1 , згідно п. 20 постанови Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012, визначити майданчик тимчасового тримання транспортних засобів, розташований за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1