Справа№ 953/11154/20
н/п 3/953/2838/20
"30" вересня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Шаренко С.Л.,
при секретарі - Мельник В.В.,
розглянувши адміністративний матеріал направлений з Миргородського ВП ГУ НП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фізичною особою підприємцем, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
09.07.2019 о 01.35 год., водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «HYUNDAI GETZ», д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою: м. Харків, вул. Воскресінська, 1/141А, у стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився в Миргородській УРЛ зі згоди водія, висновок лікаря №82, від керування відсторонений.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причину не явки суду не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, а тому, у відповідності до положень ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розгляд даного матеріалу провести у його відсутність.
У пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Дослідивши письмові докази та переглянувши в судовому засіданні запис відеофіксації вчинення правопорушення ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме, керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння.
Суд приходить до висновку, що вина водія ОСОБА_1 підтверджуються наявними в матеріалах адміністративного провадження доказами, а саме: відомостями, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 085922 від 09.07.2020, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №82 від 09.07.2020, переглянутому у судовому засіданні запису відеофіксації.
Відповідно до висновку лікаря-нарколога ОСОБА_2 №82 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №82 від 09.07.2020 від 09.07.2020 КНЗ «Мигородська ЦРЛ», встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, наркотичного або у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
Таким чином провина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена у повному обсязі, права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності судом не порушені.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника за скоєне ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
З врахуванням викладеного, суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, тому йому слід призначити покарання в межах санкції, яка встановлена за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 10 200 грн. з одночасним позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Окрім того, в порядку ст. 40-1 КУпАП з правопорушника ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 420,40 грн.
На підставі викладеного , керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 13, 16, 401, 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 10200,00 грн. (десять тисяч двісті грн), який необхідно внести: код бюджетної класифікації: 21081300, одержувач: ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, розрахунковий рахунок: № UA168999980313020149000020001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ одержувача: 37874947 призначення платежу: сплата штрафу) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп. на рахунок - (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації: 22030106, призначення платежу: *;101_(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), РНОКПП - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття РНОКПП та повідомив про це відповідний орган і має відповідну відмутку в паспорті ); Судовий збір стягнутий з ОСОБА_1 на користь держави за рішенням 953/11154/20.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з моменту її винесення.
Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя - Шаренко С.Л.