Справа №523/9480/18
Провадження №1-кп/523/360/20
02.10.2020 року Суворовський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
розглянувши в судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт та додані до нього документи за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, -
В провадженні Суворовського районного суду міста Одеси знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України.
Згідно ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Стаття 177 КПК України, встановлює, що наряду з іншим, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом з цим, ст. 178 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
З огляду на п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.
Прокурор в судовому засіданні надав суду клопотання, в якому просив продовжити відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник просив змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого з тримання під вартою на більш м'який, оскільки свідки у провадженні були допитані, обвинувачений рахується раніше не засудженим, а розмір застави є непомірним.
Обвинувачений підтримав думку захисника та просив застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Таким чином, враховуючи думку часників процесу, вимоги ч.3 ст.331 КПК України, підстави ст.177 КПК України, обставини передбачені ст.178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання винуватим, приймаючи до уваги викладене та виходячи із визначених в обвинувальному акті обставин інкримінованих підсудному ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, ураховуючи перебування останнього на стадії досудового розслідування протягом майже року у розшуку, у взаємозв'язку з необхідністю допиту свідків захисту, явка яких до суду протягом тривалого часу стороною захисту не забезпечена, а також зважаючи на визначену законом обов'язковість допиту вказаного підсудного, незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_5 не має судимості в силу ст.89 КК України та забезпечений місцем постійного проживання в Одеській області, але останній утриманців не має, офіційно неодружений та непрацевлаштований, суспільно-корисною працею на час затримання не займався, обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, а також протягом майже року під час досудового розслідування цього кримінального провадження перебував у розшуку, суд вважає за доцільне продовжити відносно зазначеного обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Враховуючи положення ч.ч.3,4 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Керуючись ст.ст.26, 177-178, 183, 331, 369-372, Главою 18 КПК України, суд -
Клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підсудному ОСОБА_5 , обвинуваченому у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, - задовольнити.
Продовжити на час подальшого судового провадження застосування до підсудного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 01 жовтня 2020 року.
У разі внесення застави у розмірі, визначеному ухвалою головуючого суду присяжних від 18.06.2019 року, покласти на підсудного ОСОБА_5 в порядку ч.7 ст.42, ч.5 ст.194 КПК України наступні обов'язки: повідомити суд про своє місце проживання та прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з міста Одеси без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками та експертами в даному провадженні.
Додатково роз'яснити підсудному ОСОБА_5 , що згідно зі ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, з метою забезпечення виконання підсудним покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків, а застава може бути внесена як самим підсудним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), після чого підсудний звільняється з-під варти.
В силу ч.ч.8, 10 ст.182 КПК України, вкотре роз'яснити підсудному ОСОБА_5 , що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору, а у разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підсудного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ст.194 цього Кодексу.
Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та виконання покладених обов'язків у разі внесення застави, закінчується 30.11.2020 року.
Копії ухвали направити для виконання начальникові ДУ «Одеський слідчий ізолятор» та надати іншим заінтересованим особам.
На підставі Рішення Конституційного Суду України №4рп-2019 від 13.06.2019 року, ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
С у д д я: ОСОБА_1