Справа №523/8648/17
Провадження №1-кп/523/175/20
05.10.2020 Колегія суддів Суворовського районного суду м.Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
в присутності обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт та додані до нього документи за обвинуваченням ОСОБА_7 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, п.п.1, 9 ч.2 ст.115 КК України, -
На розгляді колегії суддів Суворовського районного суду м.Одеси знаходиться обвинувальний акт та додані до нього документи за обвинуваченням ОСОБА_7 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, п.п.1, 9 ч.2 ст.115 КК України.
В ході судового розгляду прокурор просив продовжити відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи клопотання тим, що не зникли певні ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, продовжити злочинну діяльність, більш м'які запобіжні заходи, на думку прокурора, не можуть забезпечити належної поведінки обвинуваченого; потерпіла підтримала позицію прокурора.
Обвинувачений у вирішенні питання за клопотанням прокурора про продовження строку запобіжного заходу поклався на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вважаючи його небунтованим.
З'ясувавши позицію учасників судового розгляду, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , колегія суддів приходить до висновку про необхідність продовження стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за наступних підстав.
При вирішенні питання щодо доцільності продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу та щодо можливості його зміни на більш м'який, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , колегія суддів виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які законом України про кримінальну відповідальність передбачене покарання у виді тримання під вартою на строк до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі. Суворість покарання за кримінальними правопорушеннями, за якими обвинувачується ОСОБА_7 , не є співрозмірною терміну перебування останнього під вартою з моменту затримання і по даний час.
Вказане свідчить про наявність ризиків переховування від суду.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, але і високі стандарти охорони загальногромадянських прав. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд по правам людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Крім цього, колегія суддів враховує, що на даний час по справі проведено допит не всіх свідків, а тому ризик можливості впливу на таких осіб також існує.
Оскільки на даний час по справі триває судовий розгляд, який зважаючи на категорію складності справи, потребує значного проміжку часу для його закінчення, адже на даний час проведено допит лише частини свідків та проводиться дослідження доказів по справі, колегією суддів вживаються всі необхідні дії для розгляду справи в розумні строки, зокрема на це вказує і періодичність та кількість проведених судових засідань по справі, а тому колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 строком на два місяці.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 196, 197, 331, 369-372, 392 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою в ДУ "Одеський слідчий ізолятор" строком на 60 діб - до 03.12.2020 року, включно.
Копії ухвали направити для виконання начальнику ДУ "Одеський слідчий ізолятор", а також вручити прокурору та ОСОБА_7 .
На підставі Рішення Конституційного Суду України №4рп-2019 від 13.06.2019 року, ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя: ОСОБА_3