Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1459/20
Номер провадження: 2/511/486/20
06 жовтня 2020 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Гринчак С. І.,
секретаря судового засідання - Чернецької А.В.
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника третьої особи - Каберна І.Г.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Роздільнянська районна державна адміністрація, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав.
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Роздільнянська районна державна адміністрація, як орган опіки та піклування, в якій просила позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно її неповнолітньої доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свої вимоги мотивувала тим, що вона є рідною тіткою малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .Мати дитини, ОСОБА_2 , є її рідною сестрою, яка разом з дитиною не проживає, участі у її вихованні не приймає, матеріально не підтримує, не проявляє до неї турботи та уваги, не цікавиться справами дочки та станом її здоров'я, самоусунулась від виконання батьківських обов'язків.Відомості про батька внесені на підставі ч.1 ст. 135 СК України.Посилаючись на дані обставини, просила задовольнити позов, позбавивши відповідача батьківських прав.
Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 26.08.2020 року вищезазначену позовну заяву залишено без руху на надано строк на усунення недоліків.
Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 10.09.2020 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
Позивач ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, що відповідають змісту позовних вимог та просила суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнала повністю, не заперечувала проти задоволення позову.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування Роздільнянської РДА, Каберна І.Г., яка діяла на підставі довіреності № 1847/1/15/01-33 від 22.09.2020 року, в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнали, не заперечували проти їх задоволення, суду пояснила, що після досконалого вивчення питання щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно її неповнолітньої доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , комісія органу опіки та піклування прийшла до висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її доньки.
Згідно ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Як роз'яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Беручи до уваги, що відповідач визнає позовні вимоги і визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого засідання.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, давши оцінку обґрунтованості заявлених вимог, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.51 Конституції України обов'язок кожного громадянина України піклуватися про дітей.
Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, дитина, якщо це можливо, повинна рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в атмосфері любові та матеріального забезпечення.
За ч.2 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст.155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та людської гідності. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є рідними сестрами, що підтверджується свідоцтвами про народження, серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 . ( а.с.9,10).
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно з копією паспорта громадянки України серії НОМЕР_3 , виданого Великомихайлівським РВ УМВС України в Одеській області від 22 травня 2006 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . ( а.с.7)
Також, судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір'ю малолітньої - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Роздільнянського районного управління юстиції Одеської області від 20.06.2008, на підставі актового запису №172. ( а.с.11)
Відповідно до довідки Роздільнянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південногго міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 28.07.2020 року № 1760/68-18, державна реєстрація народження проведена відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України. ( а.с.13)
Перелік обов'язків батьків по вихованню дитини викладений в ст.150, 151, 153-156 СК України.
Однак, мати малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не виконує свої батьківські обов'язки по вихованню своєї малолітньої доньки, яка в силу свого малолітнього віку потребує посиленої уваги, піклування та матеріальних затрат.
Відповідач ОСОБА_2 разом з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не проживає, участі у вихованні не приймає, матеріально не підтримує, самоусунулась від виконання батьківських обов'язків.
Згідно довідки про склад сім'ї від 17.07.2020 року №375, виданою Яковлівською сільською радою Роздільнянського району Одеської області, встановлено, що ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , до складу її сім'ї входить донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на даний час проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з тіткою. ( а.с.20).
Відповідно до довідки про склад сім'ї від 17.07.2020 року №376, виданою Яковлівською сільською радою Роздільнянського району Одеської області, до складу сім'ї позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканки АДРЕСА_1 , входять: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - чоловік, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , син, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , племінниця, ( а,с. 21)
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , мешканки АДРЕСА_2 , на момент перевірки 12.02.2020 року ОСОБА_2 знаходилась в нетверезому стані, де її донька перебуває о 9:00 ранку не знала. Дитина не в школі, а ночує, харчується і перебуває у сусідки уже декілька днів (зі слів сусідки). Останнім часом ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоями, ніде не працює. Встановлено, що в будинку не підтримуються санітарно-гігієнічні умови проживання, відсутнє елементарне прибирання. Основною проблемою матері є зловживання алкогольними напоями, низький рівень виховного потенціалу, неналежний догляд за дитиною, її утримання. З 12.02.2020 року донька ОСОБА_3 проживає в сім'ї сестри в АДРЕСА_1 . ( а.с. 17-18)
Відповідно до характеристики від 17.07.2020 року, наданої Яковлівською сільською радою, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає в АДРЕСА_2 , має базову загальну середню освіту. Зареєстрована в АДРЕСА_1 , за місцем проживання сестри. Має малолітню дочку ОСОБА_3 , 2008 року народження, відомості про батька дитини записано зі слів матері згідно з ч. 1 ст. 135 СК України. Відповідач не працювала і не працює по теперішній час, слабохарактерна, безвідповідальна, швидко підпадає під сторонній негативний вплив. За час проживання на території Яковлівської сільської ради громадянка ОСОБА_2 зарекомендувала себе по- різному. Після профілактичних розмов Яковлівського сільського голови, адміністрації школи, соціального працівника догляд за дівчинкою проводився: дівчинка була охайна, нагодована, доглянута. Останнім часом ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоями. У зв'язку з цим належної уваги вихованню доньки з боку матері не надається. Дитина часто залишалась без материнського догляду, неохайна, часто не нагодована, матір'ю. Перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння про дитину забуває. Зараз ОСОБА_3 проживає в сім'ї сестри, що мати не бентежить. Вона продовжує ухилятись від виконання своїх батьківських обов'язків, участі у вихованні не приймає, не цікавиться станом здоров'я ОСОБА_3 , не піклується про фізичний, духовний та моральний розвиток дитини. Не один раз давала слово бути дочці хорошою матір'ю, але слова не дотримує. Скарг від сусідів та мешканців села до виконкому сільської ради не надходило. Виконкомом сільської ради характеризується негативно.( а.с. 19)
Для громадянки ОСОБА_2 малолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишилась байдужою, адже відповідач вихованням доньки не займалась і не займається, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, фактично не спілкується з донькою, не дбає і не дбала про її нормальне самоусвідомлення, не сприяла і не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання дитиною освіти, так як це встановлено ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».
Таким чином, ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню та матеріальному забезпеченню доньки, не працює.
Також судом встановлено, що Роздільнянською районної державної адміністрації як органом опіки та піклування було проведено вивчення питання соціальної характеристики ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та було надано висновок про доцільність позбавлення її батьківських прав, відносно її малолітньої доньки. Даний висновок обґрунтований тим, що мати малолітньої не займається її вихованням та забезпеченням, її життям не цікавиться. ( а.с. 43-46)
При прийнятті рішення по справі судом також береться до уваги, що Європейський суд з прав людини (Справа "Савіни проти України" (Заява N 39948/06) у своєму рішенні від 18.12.2008 року наголошував, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Крім того діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили (ст.114 наведеного вище Закону).
Такі ж положення містяться у Конвенції ООН про права дитини, де зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні. Згідно зі статтею 9 Конвенції Держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї. При цьому всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у вирішенні такого питання та викладати свою позицію.
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними-установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно з п. 16 Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
За таких обставин, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, та приділяючи першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, враховуючи самоусунення відповідача від виховання дитини, суд вважає, що вимоги позивача про позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав щодо малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.150, 164, 165, 166, 180 Сімейного кодексу України, Постановою №3 Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ст.ст. 4,18,19,76-81,95,200,206,211,258-259,263-265,273,354,355, ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Роздільнянська районна державна адміністрація, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, батьківських прав відносно її малолітньої доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Суддя С. І. Гринчак