Ухвала
Іменем України
02 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 755/7631/20
провадження № 61-14153ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Яремка В. В.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 25 червня 2015 року у справі № 920/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
01 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків від 25 червня 2015 року.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09 червня 2020 року указану заяву передано до Київського апеляційного суду для розгляду. Ухвала мотивована тим, що відповідно до частини другої статті 23 ЦПК України справи, щодо оскарження рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 09 червня 2020 року повернуто заявнику.
Ухвала суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
08 вересня 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції в іншому складі суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду.
До касаційної скарги додано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, у якій заявниця просить поновити їй строк на касаційне оскарження та вказує на те, що копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції отримала 04 вересня 2020 року. На підтвердження зазначеного надано відповідні докази.
Перевіривши доводи заяви про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення цієї заяви, оскільки заявницею не пропущений строк касаційного оскарження.
Дослідивши доводи касаційної скарги, оскаржуване судове рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, про повернення апеляційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є очевидно необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.
Такого висновку суд дійшов з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, визначено частиною першою статті 353 ЦПК України.
Так пунктом 9 вказаної норми передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду.
Перелік випадків, у яких суд передає справу з одного суду до іншого визначений частиною першою статті 31 ЦПК України, а саме: 1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; 3) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.
За змістом частин третьої-п'ятої статті 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду, з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті - на підставі розпорядження голови суду. У разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що згідно з пунктом 9 частини першої статті 353 ЦПК України оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду підлягає ухвала суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду у зв'язку із порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
У цій справі, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про передачу заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 25 червня 2015 року на розгляд до Київського апеляційного суду як суду першої інстанції, правильно виходив із того, що відповідно до частини другої статті 23 ЦПК України розгляд таких заяв не належить до компетенції судів першої інстанції. Проте, така передача справи здійснена не у зв'язку із обставинами, викладеними у статті 31 ЦПК України, а у зв'язку із неправильним обранням заявником суду за правилами інстанційної юрисдикції. .
За таких обставин, суд апеляційної інстанції, керуючись пунктом 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України, дійшов правильного висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 09 червня 2020 рокупідлягає поверненню заявниці, оскільки відповідно до положень частини першої статті 353 ЦПК України вказана ухвала суду першої інстанції про передачу справи до належного за інстанційною юрисдикцією суду не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Доводи касаційної скарги є безпідставними та по своїй суті зводяться до неправильного тлумачення заявницею норм процесуального права.
Отже, оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, постановленим із додержанням норм процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 25 червня 2015 року у справі № 920/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак Г. В. Коломієць В. В. Яремко