28 вересня 2020 року
м. Київ
справа №161/2007/18
провадження № 61-9218ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Калараша А. А. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., Штелик С. П., розглянувши питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 18 травня 2020 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
У березні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 березня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано ОСОБА_1 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Волинського апеляційного суду від 18 травня 2020 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 березня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано ОСОБА_1 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
17 червня 2020 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу постанову Волинського апеляційного суду від 18 травня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, який було продовжено ухвалою від 13 серпня 2020 року, а саме: для надання належним чином оформленої касаційної скарги.
У вересні 2020 року до суду надійшли матеріали, якими недоліки касаційної скарги усунуто.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до абзацу першого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Як на підставу касаційного оскарження, ОСОБА_1 посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статей 71, 72, 107 ЖК УРСР, оскільки не врахував правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 22 листопада 2018 року у справі №760/13113/14-ц, в постанові від 24 вересня 2018 року у справі №644/10619/15 (пункт перший частини другої статті 389 ЦПК України).
За таких підстав касаційна скарга ОСОБА_1 подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом першим частини другої статті 389 ЦПК України та в строк, встановлений статтею 390 ЦПК України.
Скаржником сплачений судовий збір у розмірі 1409,60 грн та кошти зараховані до спеціалізованого фонду Державного бюджету України.
Відповідно до частини п'ятої статті 394 ЦПК України, якщо суд дійде висновку, що подана касаційна скарга є обґрунтованою, він відкриває провадження, про що постановляє відповідну ухвалу.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 394, 395 ЦПК України, суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 18 травня 2020 року.
Витребувати з Луцького міськрайонного суду Волинської області матеріали цивільної справи №161/2007/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не перевищує п'ятнадцяти днів з моменту отримання ухвали суду.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді А. А. Калараш
В. М. Сімоненко
С. П. Штелик