Ухвала
15 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 537/5528/16
провадження № 61-11253ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 16 вересня 2019 року, додаткове рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 06 квітня 2020 року, постанову Полтавського апеляційного суду від 30 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, набутого за час шлюбу,
встановив:
У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , з урахуванням уточнення позовних вимог, просила здійснити поділ набутого майна за час шлюбу між сторонами у справі наступним чином:
залишити у її власності майно на загальну суму 8 245 900 грн, а саме:
- житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною вартістю 2 180 070 грн;
- вбудоване нежитлове приміщення магазину промислових товарів, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 369 140 грн;
- вбудований промтоварний магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 1 017 030 грн;
- вбудований магазин промислових товарів, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , вартістю 3 745 760 грн;
- квартиру АДРЕСА_5 , вартістю 372 190 грн;
- квартиру АДРЕСА_6 , вартістю 361 710 грн;
- автомобіль марки «Lexus LS460L», державний номерний знак НОМЕР_1 , вартістю 200 000 грн.
залишити у його власності майно на загальну суму 6 620 750 грн:
- вбудоване приміщення магазину промислових товарів, що розташований за адресою: АДРЕСА_7 , вартістю 921 777 грн;
- нежитлове приміщення (магазину непродовольчих товарів), що розташоване за адресою: АДРЕСА_8 , вартістю 1 784 030 грн;
- частину вбудованого приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_9 , вартістю 283 810 грн;
- приміщення магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_10 , вартістю 230 670 грн;
- житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 2 201 450 грн;
- земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 199 020 грн.
17 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , з врахуванням збільшених позовних вимог, просив суд майно подружжя розділити наступним чином:
залишити у власність ОСОБА_1 майно на загальну суму 190 000 доларів США, а саме:
- вбудоване приміщення магазину промислових товарів, що розташований за адресою: АДРЕСА_7 , вартістю 40 000 доларів США;
- будинок АДРЕСА_11 , вартістю 50 000 доларів США;
- частину вбудованого приміщення в будинку АДРЕСА_9 , вартістю 40 000 доларів США;
- приміщення магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_10 , вартістю 10 000 доларів США;
- вбудоване приміщення магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_8 , вартістю 50 000 доларів США.;
залишити у власність ОСОБА_2 майно на загальну суму 322 000 доларів США, а саме:
- магазин промислових товарів, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 70 000 доларів США;
- приміщення магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 8 000 доларів США;
- квартиру АДРЕСА_6 , загальною площею 43,79 кв.м, вартістю 15 000 доларів США;
- квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 45,69 кв.м, вартістю 15 000 доларів США;
- присадибну земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 5 000 доларів США;
- автомобіль марки «Міцубісі», реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 10 000 доларів США;
-автомобіль «Лексус ЛС 460Л», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 22 000 доларів США;
-автомобіль «ДЕУ», придбаний у 2013 році, вартістю 5 000 доларів США;
- приватний будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 100 000 доларів США;
Крім того, ОСОБА_1 просив визнати за ним право приватної власності на вбудоване приміщення магазину промислових товарів з прибудовою, що розташоване за адресою АДРЕСА_4 , загальною площею 152,2 кв.м та підвалу площею 101,3 кв.м, вартістю 180 000 доларів США; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за різницю у вартості часток майна, що виділяється сторонам, та ідеальною часткою кожного з них, в сумі 1 781 208 грн, що еквівалентно 66 000 доларів США станом на 17 лютого 2017 року; просив розподілити між колишнім подружжям кредитні зобов'язання, на погашення яких ним було сплачено кошти, тому просив стягнути на його користь з ОСОБА_2 половину сплачених коштів в розмірі 392 066,69 грн; стягнути на його користь з ОСОБА_2 78 500 грн, що дорівнює вартості торгівельного обладнання для торгівлі ювелірними виробами, що залишилося у власності ОСОБА_2 .
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 16 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 30 червня 2020 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та частково задоволено зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 .
Визнано об'єктами права спільної сумісної власності подружжя наступне майно:
- вбудоване приміщення магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_7 ;
- вбудоване приміщення промтоварного магазину за адресою: АДРЕСА_3 ;
- частину вбудованого приміщення за адресою: АДРЕСА_9 ;
- вбудований магазин промислових товарів за адресою: АДРЕСА_4 ;
- нежитлове приміщення (магазину непродовольчих товарів) за адресою: АДРЕСА_8 ;
- вбудоване нежитлове приміщення магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_2 ;
- квартиру АДРЕСА_5 ;
- квартиру АДРЕСА_6 ;
- приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_10 ,
- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 ;
- житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ;
- автомобіль марки «Lexus LS460L», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Проведено розподіл спільної сумісної власності майна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступним чином.
Виділено ОСОБА_2 та визнано за нею право власності на наступне майно:
- вбудоване приміщення промтоварного магазину за адресою: АДРЕСА_3 ;
- вбудований магазин промислових товарів за адресою: АДРЕСА_4 ;
- вбудоване нежитлове приміщення магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_2 ;
- квартиру АДРЕСА_5 ;
- квартиру АДРЕСА_6 ;
- житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ;
- автомобіль марки «Lexus LS460L», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Виділено ОСОБА_1 та визнано за ним право власності на наступне майно:
- вбудоване приміщення магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_7 ;
- нежитлове приміщення (магазину непродовольчих товарів) за адресою: АДРЕСА_8 ;
- частину вбудованого приміщення за адресою: АДРЕСА_9 ;
- приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_10 ;
- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .
Припинено право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .
Припинено право власності ОСОБА_1 на житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіль марки «Lexus LS460L», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; вбудований магазин промислових товарів за адресою: АДРЕСА_4 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну компенсацію, що складається з різниці вартості присудженого майна, у розмірі 947 160 грн.
Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо розподілу спільного майна подружжя в частині автомобілів марки «Mitsubishi Outlander» реєстраційний номер НОМЕР_2 та транспортного засобу марки ZAZ Vida НОМЕР_3 .
Додатковим рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 15 листопада 2019 року визнано за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки Lexus, модель LS460L, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі ( кузова, рами) НОМЕР_4 , який належав ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , зареєстрований 25 травня 2012 року Кременчуцьким ВРЕР.
До Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 16 вересня 2019 року, додаткове рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 06 квітня 2020 року, постанову Полтавського апеляційного суду від 30 червня 2020 року, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга подана 29 липня 2020 року (відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті).
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме апеляційним судом застосовано норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-37цс13, від 27 квітня 2016 року у справі № 6-486цс16, від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц, від 27 лютого 2019 року у справі № 464/7011/16-ц, від 13 березня 2019 року у справі № 490/6024/16-ц, від 10 липня 2019 року у справі № 522/3901/16-ц, від 25 лютого 2020 року у справі № 527/1592/16-ц, від 03 червня 2020 року у справі № 532/402/16-ц, від 30 червня 2002 року у справі № 495/2522/16-ц, від 08 липня 2020 року у справі № 345/4199/13-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, посилається на те, що судами попередніх інстанцій необґрунтовано відхилені його клопотання щодо обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ухвалив:
Відкрити касаційне провадження у вказаній справі.
Витребувати із Крюківського районного суду м. Кременчука цивільну справу № 537/5528/16 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, набутого за час шлюбу.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 26 жовтня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Журавель
Н. О. Антоненко
М. М. Русинчук