про відмову у відкритті провадження
06 жовтня 2020 р. м. Чернівці Справа №600/1310/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Акціонерного товариства "Альфа-банк", про заміну сторони у виконавчому написі нотаріуса № 24691 від 31.10.2017 року,-
До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшла заява Акціонерного товариства "Альфа-банк", в якій заявник просить замінити стягувача, Акціонерне товариство АТ "УКРСОЦБАНК" у виконавчому написі №24691 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. від 31.10.2017 року, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №186 від 15.05.2006 року, що виникла перед Акціонерним товариством "УКРСОЦБАНК" в розмірі 91954 (дев'яносто одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят чотири) дол. США 23 цента, на правонаступника Акціонерне товариство "АЛЬФА-БАНК". В обґрунтування якої зазначено, що 10 вересня 2019 року загальними зборами акціонерів АТ "Альфа-банк" та єдиним акціонером АТ "УКРСОЦБАНК" затверджено рішення про реорганізацію АТ "УКРСОЦБАНК", шляхом приєднання до АТ "Альфа-банк".
Внаслідок приєднання АТ "Альфа-банк" стало правонаступником щодо всього майна, прав та обов'язків АТ "УКРСОЦБАНК".
Звертав увагу суду на те, що порядок погодження статутів банків і змін до них встановлений Положенням про ліцензування банків, затвердженим постановою Правління НБУ № 149 від 22.12.2018 року, за пунктом 374 якого, зміни до статуту банку вносяться шляхом його викладення в новій редакції.
Відповідно до пункту 377 Положення про ліцензування банків, статут банку в новій редакції оформляється відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", містить інформацію, визначену Законом України "Про банки і банківську діяльність", Законом України "Про акціонерні товариства", та такі відомості: усі попередні найменування банку (за наявності) з посиланням на відповідні рішення уповноважених органів банку про їх зміну; та найменування всіх банків, правонаступником яких є банк (за наявності), положення про правонаступництво банку щодо всього майна, прав і зобов'язань, переданих йому такими банками, а також посилання на рішення уповноважених органів банку про правонаступництво.
НБУ має право відмовити в погодженні статуту банку в новій редакції в разі невідповідності поданих документів вимогам законодавства України, нормативно-правових актів НБУ (абзац 2 пункту 386 Положення про ліцензування банків).
Зазначив, що 21.11.2019 року рішенням спільних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК" та АТ "УКРСОЦБАНК", оформленим протоколом №1/2019, затверджено нову редакцію Статуту АТ "Альфа-банк".
Відповідно до підпункту 2) пункту 1.2 Статуту АТ "Альфа-банк" (нова редакція від 21.11.2019 року) АТ "Альфа-банк" є правонаступником всього майна, прав і зобов'язань АТ "УКРСОПБАНК" на підставі передавального акту (затвердженого рішенням єдиного акціонера АТ "УКРСОЦБАНК" (рішення №5/2019 від 15.10.2019 року) та рішення Загальних зборів акціонерів АТ "Альфа-банк" (протокол №4/2019 від 15.10.2019 року)), відповідно до якого до АТ "Альфа-банк" були передані все майно, права і зобов'язання АТ "УКРСОЦБАНК", яке було створене згідно з Договором про створення Республіканського акціонерно-комерційного банку соціального розвитку від 14.09.1990 року в організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства на базі установ Житлосоцбанку СРСР 31.10.1990 року з найменуванням Республіканський акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк", який у подальшому змінював назву: на Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" (на підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 20.06.1991 року про виключення з найменування банку слова "Республіканський"); на Публічне акціонерне товариство "УКРСОЦБАНК" (згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів від 09.03.2010 року про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та про зміну найменування), яке стало правонаступником усіх прав і зобов'язань АКБСР "Укрсоцбанк"; та на Акціонерне товариство "УКРСОЦБАНК" (згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів від 26.04.2018 року про зміну типу акціонерного товариства з публічного на приватне та про зміну найменування товариства), яке стало правонаступником усіх прав і зобов'язань ПАТ "УКРСОЦБАНК". 26.11.2019 року НБУ погодив Статут АТ "Альфа-банк" (нова редакція від 21.11.2019 року).
28.11.2019 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха С.С. здійснив реєстраційну дію № 10681050156055612 - державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, змін статутного або складеного капіталу та змін складу або інформації про засновників, якою зокрема провів державну реєстрацію Статуту АТ "Альфа-банк". Враховуючи зазначене, АТ "Альфа-банк" є правонаступником всього майна, прав та обов'язків АТ "УКРСОЦБАНК".
27.08.2020 року ухвалою суду заяву Акціонерного товариства "Альфа-банк", про заміну сторони у виконавчому написі №24691 від 31.10.2017 року - залишити без руху.
29.09.2020 року до суду від представника Акціонерного товариства "Альфа-банк" надійшла заява (клопотання) на виконання вимог ухвали суду, в обґрунтування якої зазначено, що виконавчі провадження по вищевказаному виконавчому написі нотаріуса не відкривалися.
Розглянувши подану заяву та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.
За приписами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС - України) завданням адміністративного судочинства є захист прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового оскарження.
Звернення до адміністративного суду реалізовується шляхом пред'явлення відповідного адміністративного позову, відкриття провадження у адміністративній справі та прийняттям адміністративним судом рішення, яке після набрання законної сили, підлягає примусовому виконанню шляхом видачі виконавчого листа та пред'явлення його до примусового виконання.
Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України регламентовані процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Так, згідно з частиною 1 статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Частиною 4 статті 379 КАС України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадках необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
З огляду на правову конструкцію зазначених норм, суд зазначає, що положення статті 379 КАС України стосовно заміни сторони виконавчого провадження застосовуються лише у разі, якщо таке виконавче провадження спрямоване на виконання судового рішення, прийнятого у відповідній адміністративній справі, яке набрало законної сили та за яким видано виконавчий лист. Можливості розгляду за правилами адміністративного судочинства питання заміни сторони у виконавчому провадженні, яке відкрито (або ще не відкрито) не на підставі судового рішення, Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає.
Разом з тим, заявник звернувся до адміністративного суду із заявою, в якій просить суд замінити стягувача у виконавчому написі, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, а не заміни стягувача у виконавчому документі на підставі судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
За приписами частини другої статті 446 Цивільного процесуального кодексу України у редакції, яка є чинною з 15 грудня 2017 року, процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Отже, Цивільним процесуальним кодексом, на відміну від Кодексу адміністративного судочинства, з 15 грудня 2017 року передбачена можливість заміни стягувача у виконавчому документі не лише при виконанні рішення суду у цивільній справі, але й при виконанні рішень інших органів та їх посадових осіб.
Таким чином, вимога про заміну стягувача у виконавчому документі (виконавчому написі приватного нотаріуса) не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачено лише вирішення питань, пов'язаних саме з виконанням судових рішень в адміністративних справах, тоді як питання щодо заміни стягувача у виконавчому документі підлягає вирішенню за нормами частини другої статті 446 Цивільного процесуального кодексу України.
Суд враховує, що згідно з частиною 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому, рішенням у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 Європейський суд з прав людини у пункті 24 визначив, що фраза "встановлено законом" поширюється не лише на основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що питання заміни стягувача у виконавчому написі посвідченого приватним нотаріусом не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та віднесене до юрисдикції місцевих загальних судів у порядку цивільного судочинства.
Частиною 6 статті 7 КАС України встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Приписами пункту 4 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене та зважаючи, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження за заявою про заміну сторони у виконавчому написі нотаріуса слід відмовити.
При цьому, відповідно до частини сьомої статті 170 КАС України суд роз'яснює заявнику що він має право звернутися до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 170, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Відмовити у відкритті провадження за заявою Акціонерного товариства "Альфа - Банк", про заміну сторони у виконавчому написі.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження надіслати заявнику разом із заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя О.В. Боднарюк