61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
05.10.2020 Справа № 905/1090/20
Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м.Київ,
до відповідача: ОСОБА_1 , м.Маріуполь, Донецька область,
про стягнення 85' 079,22грн,
без повідомлення (виклику) учасників справи -,
Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", м.Київ, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 , м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення заборгованості у розмірі 85' 079,22грн, з яких 7'800,00грн - заборгованість за кредитом, 23'257,64грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 48'607,19грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 5'414,39грн - заборгованість по комісії за користування кредитом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.04.2012 відповідачем було підписано і подано до ПАТ КБ "Приватбанк" заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, згідно якої відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 20.04.2012, внаслідок порушення умов якого у відповідача виникла заборгованість за кредитом.
Господарський суд Донецької області з метою додержання вимог статті 176 ГПК України звернувся з листом від 11.06.2020 до Центру надання адміністративних послуг м.Маріуполь, щодо місця реєстрації чи перебування ОСОБА_1 .
01.07.2020 на адресу господарського суду Донецької області надійшов лист відділу Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради №100-99.03-02252 від 19.06.2020, в якому було повідомлено, що фізична особа ОСОБА_1 з 01.12.2005 по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою господарського суду від 04.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1090/20; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк до 25.08.2020 (з урахуванням поштового пробігу) для подання через канцелярію суду відзиву на позов.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі - 06.08.2020, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
На виконання приписів ГПК України ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялась судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена в позовній заяві та листі відділу Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради №100-99.03-02252 від 19.06.2020.
Разом з цим, ухвала суду була повернута відділенням поштового зв'язку на адресу суду з підстав «за закінченням терміну зберігання».
Судом були вжиті також додаткові заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, а саме направлено телефонограму за номером телефону, зазначеному у заяві про відкриття поточного рахунку від 20.04.2012 та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте зв'язок не було встановлено.
Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб'єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №924/449/18.
Крім того, судові ухвали розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази направлення за належною адресою відповідача процесуального документу по справі, а також враховуючи обмежений процесуальний строк розгляду справи, суд робить висновок про належне виконання обов'язку повідомити відповідача про час та місце розгляду зазначеної справи.
Станом на час винесення рішення по справі відзив на позовну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку на підготовку своєї правової позиції у справі від відповідача до канцелярії суду не надходило.
Виходячи з викладеного, а також враховуючи достатність наявних у справі доказів, згідно із ст.165 ГПК України, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними у ній документами відповідно до вимог ч. 2 ст. 178 вказаного нормативно-правового акту.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:
Як свідчать матеріали справи, 20.04.2012 фізична особа-підприємець Романюк Вадим Володимирович звернувся до позивача із заявою про відкриття поточного рахунку. Згідно вказаної заяви клієнт приєднався та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування.
У заяві зазначено, що своїм підписом ОСОБА_1 приєднався, погодився та зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах і Правилах надання банківських послуг, Тарифах Приватбанку - договору банківського обслуговування в цілому.
На підставі даної заяви відповідачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .
Позивач стверджує, що виконав свої зобов'язання за договором надавши відповідачу кредитний ліміт у розмірі 7800грн, разом з тим останній порушив зобов'язання з погашення заборгованості, яка станом на 08.05.2020 за тілом кредиту складає 7800грн.
Відповідно до договору банківського обслуговування б/н від 20.04.2012 відповідачу було встановлено кредитний ліміт на вказаний поточний в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг.
Відповідно до довідки від 15.05.2020 про розміри встановлених кредитних лімітів на вказаний поточний рахунок, відповідачу був встановлений кредитний ліміт станом на 23.04.2012 у розмірі 5800грн., станом на 04.03.2013 у розмірі 7800грн., станом на 01.03.2014 у розмірі 1000грн.
Приписами п.3.18.1.1 Умов передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на власний вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнту (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення чи інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.
Згідно п.3.18.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Сторони погодились, що кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Ліміт овердрафту встановлюється банком на кожний операційний день. У випадку зниження банком ліміту в односторонньому порядку, передбаченому даними "Умовами та правилами надання банківських послуг", клієнт зобов'язується погасити різницю між фактичною заборгованістю і сумою нового ліміту не пізніше дня, вказаного у повідомленні банку про зміну ліміту, спрямованого клієнту у будь-якій з форм, передбачених "Умов та правил надання банківських послуг". В іншому випадку грошове зобов'язання вважається порушеним, а зазначена різниця між фактичною заборгованістю і новою сумою ліміту вважається простроченою з дня, зазначеного в повідомленні.
Пункт 3.18.1.6 Умов встановлює наступне: ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших).
Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) (п.3.18.1.8 Умов).
Відповідно до п.3.18.1.16 Умов при укладенні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.
За змістом п.3.18.2.2 Умов клієнт зобов'язується використовувати кредит на цілі, визначені п.3.18.1.1 даних Умов, сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п.п.3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, повернути кредит у строки, встановлені п.п.3.18.1.10, 3.18.2.3.4, 3.18.2.2.17, сплатити банку винагороду відповідно до пунктів 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6, 3.18.4.11.
Пунктом 3.18.1.13 Умов при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, клієнт сплачує банку відсотки та пеню за користування кредитом від суми залишку непогашеної заборгованості в розмірі передбаченому цим розділом "Умов та правил надання банківських послуг".
Відповідно до розділу 3.18.4.1 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
3.18.4.1.1. Умов за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
3.18.4.1.2. Умов при необнулені дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулення, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулення.
3.18.4.1.3. Умов у разі непогашеня кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються, порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг. Клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Згідно п. 3.18.4.1.4. Умов під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.
Згідно з п.3.18.4.4 Умов клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту у відповідності з п.3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. Сплата винагороди здійснюється в гривні.
За приписами п.3.18.4.5 Умов клієнт сплачує банку винагороду за користування кредитом згідно п.3.18.4.4. Сплата винагороди здійснюється у гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода оплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату визначеної в даному пункті строку. Нарахування здійснюється в дату сплати.
Позивач, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування в частині повернення кредиту у передбачений договором термін, у зв'язку із чим станом на 08.05.2020 виникла заборгованість за кредитом у розмірі 7'800,00грн, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 23'257,64грн, пеня у розмірі 48' 607,19грн, заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 5'414,39грн, звернувся до суду з даним позовом.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Дослідивши анкету-заяву відповідача від 20.04.2012, Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи Приватбанку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua., які разом із заявою складають кредитний договір банківського обслуговування б/н від 20.04.2012, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою даний договір має ознаки кредитного договору, який підпадає під правове регулювання норм параграфів 1 та 2 глави 71 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як визначено ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома.
При цьому, матеріалами справи та відповідачем не спростовано, що відповідач підписуючи заяву-анкету про відкриття банківського рахунку розумів, ознайомився та погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами Приватбанку.
Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт. Факт видачі кредиту підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем. Більш того, як вбачається з банківської виписки за період з 20.04.2012 по 08.05.2020 по спірному рахунку, відповідач здійснював часткове погашення заборгованості згідно договору банківського обслуговування.
Згідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст.1048 Цивільного кодексу України).
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України).
Позивач наполягає на тому, що відповідач прийняті на себе зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 08.05.2020 виникла прострочена заборгованість за тілом кредиту, відсотками за користування кредитом, комісією.
Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як стверджує позивач у письмових поясненнях, відповідач неналежно сплачував внески на погашення заборгованості за кредитом в період з 09.08.2013 по 03.01.2014, за процентами за період з 29.10.2013 по 01.04.2019, комісії в період з 31.12.2013 по 11.12.2019.
Надані суду виписка по рахунку відповідача та розрахунок заборгованості за договором б/н від 20.04.2012 станом на 08.05.2020 підтверджують заборгованість відповідача перед позивачем: 7'800,00грн - заборгованість за кредитом, 23'257,64грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 5'414,39грн - заборгованість по комісії за користування кредитом.
Натомість, в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов'язань у визначені строки, відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, не заперечив факт обізнаності зі змістом Умов та правил надання банківських послуг.
З урахуванням встановленого, суд вважає вимоги про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 7'800,00грн, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 23'257,64грн, заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 5'414,39грн - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 48'607,19грн, яка відповідно до розрахунку та наданої позивачем заяви №20200709/4431 від 13.07.2020, нарахована за період з 03.01.2014 по 11.12.2019 суд зазначає наступне.
Позовні вимоги в частині стягнення пені позивач обґрунтовує положеннями п.3.18.5.1. умов, згідно яких при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.18.2,2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п.3.18.2.2., 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6, згідно з якими Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення.
З за умовами договору 3.18.5.4. - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.5.1,, 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Разом із тим, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" запроваджено антитерористичну операцію на території України.
Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.
Згідно зі ст.2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Пунктом 5 ст. 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону доручено затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.
Керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014р. №33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014 року.
Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014 визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.
Відповідно д ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Закріплене в ст.4 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція не може бути ілюзорним та носити декларативний характер.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Таким чином, у розумінні положень ст.58 Конституції України приписи ст.2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" відносно заборони нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних виключень щодо їх незастосування.
Відповідно до наявних у матеріалах справи відомостей місцезнаходженням відповідача є: 87500, Донецька область, м.Маріуполь, бул.Шевченко, буд.248, кв.96.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 №1275-р на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого включено м.Маріуполь Донецької області.
Більш того, проведення антитерористичної операції на території Донецької області є загальновідомим фактом.
Суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачем ст.2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та відмовляє в задоволенні вимог про стягнення суми пені, яка відповідно до розрахунку позивача нарахована починаючи з 14.04.2014 та задовольняє вимоги в частині стягнення пені у розмірі 262,17грн за період з 03.01.2014 по 13.04.2014.
Як встановлено судом, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 24.02.2020 здійснено запис про припинення здійснення відповідачем підприємницької діяльності.
Згідно з ч.8 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до відповідного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Разом з цим, згідно з п.6 ч.1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Тобто, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її права й обов'язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.
Отже, з 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи-підприємця, яка є однією зі сторін у справі.
Відтак, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Таку позицію висловив Верховний Суд у постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до приписів статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються у даному разі на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 74, 76, 129, 165, 236-238, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,
В И Р I Ш И В:
Позовні вимоги Акціонерного товариство комерційний банк "Приватбанк", м.Київ, до ОСОБА_1 , м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення 85' 079,22грн - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом у розмірі 7'800,00грн, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 23'257,64грн, пеню у розмірі 262,17грн, заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 5'414,39грн; судовий збір у розмірі 907,57грн.
В частині стягнення пені у розмірі 48'345грн. 02коп. - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 ГПК України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень ГПК України).
Повний текст рішення складено та підписано 05.10.2020.
Суддя Ю.В. Макарова